Постанова 4855 № 757/65466/19-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 757/65466/19-а Суддя (судді) першої інстанції: Григоренко І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2020 року м. Київ Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 16 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особі Печерського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України та затримання з метою ідентифікації і забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні,- ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся до Печерського районного суду м.Києва з позовом до уродженця Республіки Грузія ОСОБА_1 , в якому просив винести рішення про примусове видворення з України відповідача та затримання його з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до ПТПІ строком на 6 місяців. Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 16 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити адміністративний позов без розгляду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято судом з порушенням правил підсудності та станом на момент розгляду справи були наявні ідентичні справи між тими самими сторонами в інших судах. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що оскільки, відповідач своєчасно не виїхав та ухиляється від виїзду з України, документів на отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні або дозволу на імміграцію в Україну не оформляв, для продовження строку перебування в Україні в органи міграційної служби не звертався, що свідчить про наявність підстав для примусово видворення з України відповідача, затримання його з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців. В силу положень ч. 1 ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи призначено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України з 12.03.2020 по 11.05.2020, керуючись приписами ст. 311 КАС України, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для здійснення розгляду справи за участі сторін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 06.12.2019 року № 6.4/4427-19 (а.с.25 т.1) відповідач, відповідно до рішення УДМС України в Луганській області від 21.11.2013 року, набув громадянство України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство». 02.02.2018 року УДМС України в Луганській області скасовано рішення про набуття Громадянства України ОСОБА_1 на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство». Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 17.12.2013 року Ленінським РВ у м. Луганську УДМС України в Луганській області та паспорт громадянина для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 19.12.2013 року, вважаються недійсними. 09.12.2019 за адресою АДРЕСА_1 було виявлено відповідача, який порушував міграційне законодавство, а саме проживав без документів на право проживання в Україні, про що складено протокол про адміністративне правопорушення від 09.12.2019 ПР ПКМ №002105 (а.с.17 т.1) та складено постанову про накладення на відповідача адміністративного стягнення від 10.12.2019 ПН МКМ №002100 (а.с.15) за порушення п.2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №150 від 15.02.2012. 09.12.2019 ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19 т.1), яким вирішено примусово повернути відповідача до країни походження, заборонити в`їзд на територію України на 3 роки та зобов`язати його покинути територію України у термін до 09.12.2019. 13.12.2019 року співробітниками Управління стратегічних розслідувань НПУ у Київській області затримано в порядку ч. 2 ст. 263 КУпАП уродженця Республіки Грузія ОСОБА_1 , як особу, яка порушила законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства та рішенням ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 13.12.2019 року (а.с.32 т.1) відповідача поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства ДМС України, які незаконно перебувають на території України, з метою підготовки адміністративного позову про примусове видворення та затримання з метою примусового видворення, а також для подальшого виконання рішення про примусове видворення, що підтверджується актом приймання-передавання іноземця або особи без громадянства від 13.12.2019 року (а.с.36 т.1). З метою примусового видворення уродженця Республіки Грузія ОСОБА_1 з України, позивач звернувся до суду з даним позовом в порядку ст.289 КАС України. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскільки відповідач грубо порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, ухиляється від виїзду із України, наявні обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішень про його примусове повернення, що є підставою для прийняття судом рішення про примусове видворення відповідача за межі України, а враховуючи, що відповідач не має постійного місця проживання, в останнього відсутній документ, що дає право на виїзд з України, у суду наявні підстави вважати, що він ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення та існує ризик його втечі, тому позовні вимоги про затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України строком на шість місяців підлягають задоволенню. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків. Згідно з п.3 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. З аналізу наведених норм вбачається імперативний обов`язок суду залишити позов без розгляду при наявності в цьому або іншому суді справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався з аналогічними позовами до інших судів. З ідентичним позовом ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області (а.с.60 т.1), ухвалою якого у справі №359/11249/19 від 09 грудня 2019 року справу передано на розгляд до Дніпровського районного суду м.Києва, ухвалою якого від 31 січня 2020 року відкрито провадження у справі та ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.02.2020 адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства залишено без розгляду, оскільки представником позивача до Бориспільського міськрайонного суду Київської області було подано заяву про залишення позову без розгляду. Аналогічний позов було подано до Ківерцівського районного суду Волинської області (а.с.76 т.1), та ухвалою вказаного суду від 12.12.2019 було відкрито провадження у справі №158/3380/19 за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України та в подальшому, ухвалою від 12.12.2019 (а.с.99 т.1) провадження у справі зупинено, з огляду на наявність рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09.12.2019 року у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке не набрало законної сили, що позбавляє об`єктивної можливості розгляду цієї справи до набрання вищевказаним рішенням суду законної сили. Також позивач звернувся з аналогічним позовом до Ріпкинського районного суду Чернігівської області (а.с.104 т.1), рішенням якого від 09.12.2019 (а.с.121) у справі №743/2287/19 в задоволенні адміністративного позову ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області до уродженця Республіки Грузії ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до ПТПІ відмовлено. Станом на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09.12.2019 у справі №743/2287/19 не набрало законної сили. Отже, в даному випадку, процесуальне законодавство визначає імперативний обов`язок суду залишити поданий до Печерського районного суду м.Києва ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області позов до уродженця Республіки Грузії ОСОБА_1 про примусове видворення з України відповідача та затримання його з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до ПТПІ строком на 6 місяців без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.240 КАС України, з огляду на наявність у провадженні іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів доходить висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, передбачених п.3 ч.1 ст.240 КАС України. Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині не врахування наявності у провадженні іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, колегія суддів доходить висновку що у відповідності до ч.1 ст.319 КАС України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Печерського районного суду м.Києва від 16 грудня 2019 року підлягає скасуванню із залишенням позовної заяви без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.240 КАС України. Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 319, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Печерського районного суду м.Києва від 16 грудня 2019 року - скасувати. Позовну заяву Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особі Печерського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України та затримання з метою ідентифікації і забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови складено 28 квітня 2020 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма