Постанова Львівський апеляційний суд № 444/473/20

Справа № 444/473/20 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б. Провадження № 22-ц/811/985/20 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. Категорія справи:30 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Цяцяка Р.П., суддів: Крайник Н.П. та Шеремети Н.О., за участю секретаря Цапа П.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 21 лютого 2020 року, В С Т А Н О В И В: Оскаржуваною ухвалою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення його позову до Державного підприємства "Сетам" та приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів, у якій позивач просив:

1. Заборонити Державному підприємству «СЕТАМ» підписувати протокол № 465544 проведення електронних торгів від 12.02.2020 року за лотом реєстраційний номер 402916 та передавати його Приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В.

2. Заборонити Приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. складати та видавати (надсилати) переможцеві електронних торгів Акт про проведені 12.02.2020 року електронні торги у виконавчому провадженні № 60158865 з реалізації житловий будинку заг. пл. 46.2 кв.м., житл. пл. 32.5 кв.м. та земельної ділянки площею 0.1034 га, КН: №4622710200:03:001:0007, за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Накласти арешт на: будинок загальною площею 46,2 кв. м. (житловою площею 32,5 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 4145232 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,1034 га, кадастровий номер 4622710200:03:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 69-70). Дану ухвалу оскаржив позивач. Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову у повному обсязі, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм процесуального права. Вважає, що викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 211129/18-ц позиція (на яку міститься посилання в ухвалі, що оскаржується) не може бути застосованою у даній справі, оскільки обставини згаданої справи № 211129/18-ц та предмет позову у ній «зовсім інші», ніж у даній справі, так як заходи забезпечення позову, про застосування яких позивач просить суд у своїй заяві, «не забороняють державному виконавцю вчиняти дії з виконання постанови Львівського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року у (даній) справі». Вважає, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову, на яких наполягає позивач, обумовлюється тим, що оформлення за переможцем електронних торгів права власності на житловий будинок та земельну ділянку, які були предметом цих торгів, утруднить та зумовить неможливість виконання у майбутньому рішення суду у разі задоволення позову, оскільки переможець електронних торгів зможе розпорядитися згаданими об`єктами нерухомості та перепродати їх добросовісному набувачу (а.с. 71-79). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Таким чином забезпечення позову покликане забезпечити належне виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вплинути на можливе утруднення його виконання чи сприяти уникненню можливості його невиконання. Вказані заходи не стосуються інших можливих подальших наслідків, що можуть виникнути внаслідок задоволення позовних вимог. При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлено, що ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема - позовної заяви ОСОБА_1 , предметом позовних вимог є визнання недійсними електронних торгів, проведених Державним підприємством «Сетам» 12 лютого 2020 року із реалізації арештованого в ході виконання рішення суду (а саме - постанови Львівського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 2-593/10) нерухомого майна, а саме: земельної ділянки та збудованого на ній житлового будинку, яке згідно чинного на даний час Іпотечного договору від 01 серпня 2006 року позивачем (апелянтом) ОСОБА_1 було передано в іпотеку АТ "Райффайзен Банк Аваль", яке є стягувачем у виконавчому провадженні (а.с. 12). В той же час, ні заява про забезпечення позову, ні апеляційна скарга не містять доводів стосовно того, як саме незабезпечення позову у справі про визнання недійсними електронних торгів та протоколу про їх проведення може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про визнання цих торгів та протоколу про їх проведення від 12 лютого 2020 року недійсними. При цьому не можуть прийматися до уваги доводи апеляційної скарги (які дублюють доводи, які наведені у заяві позивача про забезпечення позову) з посиланням на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів іноземній валюті», оскільки предметом даного спору не є виселення позивача та /або членів його сім`ї з житлового будинку, який був предметом торгів, які оспорюються позивачем (і який цим же позивачем ще у 2006 році було передано в іпотеку), а питання законності звернення стягнення на цей будинок під час дії згаданого Закону (шляхом його продажу в результаті цих торгів) і є предметом дослідження та з`ясування в ході судового розгляду самого позову. Принагідно колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що Законом України №460-ІХ від 15.01.2020 року статтю 150 ЦПК України «Види забезпечення позову» доповнено частиною 11, за змістом якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур. З урахуванням вище наведеного колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні і апеляційну скаргу на неї, доводи якої висновків оскаржуваної ухвали не спростовують, слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 21 лютого 2020 року - без змін. Постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Повну постанову складено 27 квітня 2020 року. Головуючий: Цяцяк Р.П. Судді: Крайник Н.П. Шеремета Н.О.