Ухвала КАС ВС № 808/1059/18

УХВАЛА 27 квітня 2020 року Київ справа №808/1059/18 адміністративне провадження №К/9901/9910/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желтобрюх І. Л., суддів - Білоуса О. В., Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі №808/1059/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Челендж Трейд» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: 06 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі №808/1059/18. За наслідками перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Статтею 329 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року ухвалена у відкритому судовому засіданні. Повний текст складено 08 квітня 2020 року. Касаційну скаргу подано (здано на пошту 01 квітня 2020 року), тобто зі значним пропуском строку на касаційне оскарження. Одночасно з касаційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що ним вже подавалася касаційна скарга, проте його скаргу було повернуто, в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме у зв`язку з несплатою судового збору. Вважає, що відсутність можливості сплатити судовий збір, у зв`язку з проведенням безспірного списання коштів з його рахунків, при первинному зверненні до суду є поважною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження та не позбавляє скаржника права на повторне звернення. Також скаржник звертає увагу на те, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду. На підтвердження вказаним обставинам до матеріалів касаційної скарги жодних доказів не надано. Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Однак, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження (майже 1 рік), клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, з часу повернення первинної касаційної скарги (ухвала Верховного Суду від 10 червня 2019 року) до дня повторної подачі касаційної скарги (01 квітня 2020 року) скаржником ніяких дій вжито не було. При цьому причин зволікання з повторним зверненням до суду з касаційною скаргою скаржник не пояснює. Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк встановлений статтею 329 КАС України скаржником не наведено. За таких обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення. Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору. Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. З матеріалів даної касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач є юридичною особою, звернувся до суду в 2019 році та заявив вимоги майнового характеру. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01 січня 2019 року - 1921 грн. 00 коп. Згідно підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 921 грн. і не більше 19 210 грн. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (42040грн). Таким чином, скаржнику необхідно сплатити за подання касаційної скарги судовий збір в сумі 37813,50 гривень. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055") .Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд). Згідно із частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне залишити касаційну скаргу без руху та надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Недоліки касаційної скарги слід усунути шляхом подання документа про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій зазначити інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів. Що стосується строку, протягом якого скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, Суд зазначає наступне. За приписами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тобто днем, з якого починається перебіг процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, з огляду на приписи частини другої статті 169 КАС України, є день вручення скаржнику ухвали про залишення позовної заяви без руху. Поряд із тим, 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року", яким, серед іншого, внесені зміни до КАС України. Цим Законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України пунктом 3 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 169 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Отже, строк усунення недоліків касаційної скарги, визначений статтею 169 КАС України, не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину. З урахуванням викладеного, Суд вважає за необхідне встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали Верховного Суду, без урахування строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 329 - 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДФС у Запорізькій області строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі №808/1059/18. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі №808/1059/18 залишити без руху. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали Верховного Суду, без урахування строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк в частині не зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк в частині вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, є підставою для повернення касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: І. Л. Желтобрюх Судді: О. В. Білоус Н.Є. Блажівська