Постанова 4855 № 320/701/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/701/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці Державної фіскальної служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 11.01.2019 року № UА902010/2019/100267/2 про коригування митної вартості товарів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підтвердження митної вартості придбаного автомобіля ним надано до Черкаської митниці ДФС України, усі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару, проте під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема, відповідач стверджує, що документи, подані позивачем для підтвердження заявленої митної вартості при митному оформлені товару, містять розбіжності та не містять всіх необхідних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Крім того, скаржником заявлено клопотання, в якому він просить здійснити заміну сторони у справі на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року №858. Відповідно до частини першої статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року №858, серед іншого, утворено Київську митницю Держмитслужби (зареєстровано 07.11.2019 року) та реорганізовано Черкаську митницю ДФС шляхом її приєднання до вищевказаного митного органу. Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Черкаської митниці Державної фіскальної служби на Київську митницю Державної митної служби. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 13.12.2018 року ОСОБА_1 придбав на території ФРН автомобіль «SKODA OCTAVIA» універсал, 2014 року випуску за ціною угоди 2950 Євро. 14.12.2018 року, з метою митного оформлення транспортного засобу, уповноваженим представником позивача було подано попередню декларацію № UA902010/2018/109611. 17.12.2018 року через Львівську митницю ДФС позивачем ввезено автомобіль на митну територію України на підставі попередньої декларації № UA902010/2018/109611, угоди від 13.12.2018 року та свідоцтва про реєстрацію автомобіля НОМЕР_2 від 28.07.2014 року. Посадовими особами Львівської митниці ДФС проведено митний огляд автомобіля з оформленням акту про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів та багажу № UA 20903/2018 /72936. 27.12.2018 року позивач доставив автомобіль до митниці призначення - митного поста «Умань» Черкаської митниці ДФС. При проведенні консультацій відповідачем інформовано позивача, що зазначена митна вартість (ціна придбання) автомобіля не відповідає індикаторам ризику, визначеним відповідно до Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затвердженого поста новою КМУ від 12.12.2018 року №1077 та запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої вартості відповідно до ч. ст. 53 Митного кодексу України. У зв`язку з цим, позивачем було надано висновок експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 04.01.2019 року №1, згідно якого вартість автомобіля становить 8403, 36 Євро. 11.01.2019 року позивач подав відповідачу електронну митну декларацію № UA 902010/2019/10267, оскільки митне оформлення автомобіля за ціною придбання відповідачем не здійснювалося, та задекларував митну вартість автомобіля у розмірі 274030,34 грн. (графа 45 «коригування» - еквівалент 8403,36 Євро) за резервним методом визначення митної вартості - 6 (графа 43 «Код МВВ») на підставі висновку експерта від 04.01.2019 року №1. На підтвердження заявлених даних позивачем надано до митниці: угоду від 13.12.2018 року, акт митного огляду від 17.01.2018 року № UA 20903/2018/72936, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28.07.2014 року, висновок експерта від 04.01.2019 року №1, договір з митним брокером від 13.12.2018 року, паспорт громадянина України НОМЕР_3 . 11.01.2019 року Черкаською митницею ДФС України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 902010/2019/100267/2, яким митна вартість товару визначена за резервним методом у розмірі 10 850 євро. Того ж дня, митницею було видано позивачу Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.03.2019 року № 902010/2019/00001. В подальшому, позивачем для проведення митного оформлення зазначеного товару було подано до митниці нову митну декларацію № UA 902010/2019/100416 від 16.01.2019 року з наданням фінансової гарантії в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом у митній декларації № UA 902010/2019/100267 від 11.01.2019 року. Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Під час розгляду цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Колегія суддів підтримує правову позицію Київського окружного адміністративного суду виходячи з наступного. У статті 4 Митного кодексу України надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «митний контроль» - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно статті 248 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно частини 4 статті 53 МК України 4 разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Згідно ч.ч. 5-6 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. З аналізу частин 1-2 статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а ч.5 цієї статті передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. За приписами ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. За приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган має право витребувати, а позивач - зобов`язаний надати докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підстав для коригування митної вартості товару у Черкаської митниці ДФС не було, оскільки поданню позивачем електронної митної декларації № UA 902010/2019/10267, обраної за резервним методом визначення митної вартості, передувала консультація між органом доходів і зборів та декларантом, та наданий позивачем висновок експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження. Так, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, відповідачем, відповідно до п.5 ст.54, п.1,4 ст. 337, 320 Митного кодексу України встановлено, що митну вартість товару належним чином документально не підтверджено, документи надані до митного оформлення містять розбіжності, в наданих документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості а саме: митну вартість декларантом визначено та заявлено митниці за резервним методом. На підтвердження заявленої митної вартості та обраного декларантом резервного методу її визначення, ОСОБА_1 було надано висновок експертного дослідження від 04.01.2019 року №1, згідно якого вартість автомобіля у країні експорту становила 8403,36 Євро відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №1074/2092 з посиланням на дані програми Super SCHWAСКE 01/2019 та дані Інтернет. Отже, колегія суддів догодить висновку, що декларантом були надані усі документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товару. При цьому, аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження митної вартості товарів. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 52, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: І.О. Лічевецький Судді: В.П. Мельничук О.М. Оксененко