Постанова 4855 № 640/6938/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6938/19 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Вівдиченко Т.Р., Земляної Г.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Плюс" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2019 р. № 0003101406, - В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Плюс" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2019 № 0003101406. Позовні вимоги мотивовані помилковістю висновків контролюючого, викладених в акті фактичної перевірки від 17.01.2019 №000334, що призвели до винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач наголошує на правомірності дій контролюючого органу та разом з цим зазначає, що судом першої інстанції не було враховано тієї обставини, що матеріалами фотофіксації підтверджується відсутність марки акцизного податку, що у свою чергу призвело до неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідно прийняття незаконного та необґрунтованого рішення у справі. За наведених обставин, Головне управління ДПС у Київській області вважає, що прийняте судом першої інстанції рішення не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відповідно до приписів ст. 317 КАС України підлягає скасуванню. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року. Позивачем, у свою чергу, подано до суду відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого останній зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, оскільки ним було надано достатньо доказів на підтвердження протиправності оскаржуваного рішення податкового органу. Крім того, позивач вказує, що ним не заперечується відсутність марки акцизного податку на пляшці, що підтверджується матеріалами фотофіксації, проте наголошує, що така пляшка у відповідності до спеціальної норми пп. в) п. 227.1 ст.227 ПК України, взагалі не підлягає маркуванню маркою акцизного податку. Також, позивач звертає увагу суду, що відповідачем в апеляційній скарзі не вказується які конкретно норми було неправильно застосовано судом першої інстанції, а також які обставини, що мають значення для справи не були встановлені судом першої інстанції, крім тих що не заперечуються Товариством. Натомість, позивач вказує про те, що судом першої інстанції було не лише повно та всебічно встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку у відповідності до норм матеріального та з дотриманням норм процесуального права, а ще й враховано правову позицію Верховного суду в аналогічних справах. За наведених обставин, позивач вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні. 18 березня 2020 року до суду надійшло клопотання апелянта про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням сторін Розглянувши вказане клопотання апелянта, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів КАС України, а саме п. 4 ч. 9 ст. 171 питання про те за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа суддя вирішує після одержання позовної заяви. У свою чергу, зі змісту ухвали про відкриття провадження в даній справі від 25 квітня 2019 року вбачається, що суд вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). За наведених обставин, проаналізувавши матеріали апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 12 КАС України, колегією суддів встановлено, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про апеляційний розгляд даної справи у судовому засіданні з викликом сторін. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у січні 2019 року посадовими особами ГУ ДФС у Київській області на підставі наказу від 29 грудня 2018 року № 2849 та направлень на перевірку від 14 січня 2019 року № 121 та № 122 було проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: Києво-Святошинський район, с.Стоянка, вул. Меліораторів, 1/3 та використовується суб`єктом господарювання - ТОВ "ТС Плюс", за результатом якої складено Акт від 17 січня 2019 року № 000334. Як вбачається зі змісту вказаного Акта, перевіркою встановлено порушення платником податків вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме зберігання з метаю реалізацізації в торговму залі магазину алкогольного напою не маркованого маркою акцизного збору встановленого зразка (вино сухе червоне "D DE Dauzac" ТМ Maison Boney, 13,5% об. спирту в кількості 1 шт., об`ємом 6,0 л., вартістю 6 727,00 грн.). З огляду на встановлене перевіркою порушення відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2019 року № 0003101406, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 000,00 грн. Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є лише продавцем вказаної імпортної алкогольної продукції, яку він придбав у постачальника, а тому, в даному випадку, доказом сплати за неї акцизного збору є відповідні документи митного оформлення. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не зобов`язаний був здійснювати маркування такої продукції, що свідчить про відсутність ознак податкового правопорушення в діях позивача та як наслідок протиправність рішення відповідача про застосування фінансових санкцій. Отже, за наведених обставин та враховуючи, що відповідачем не доведено наявність підстав для застосування штрафних санкцій до позивача та відповідно для прийняття оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, дійшов висновку що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Пунктом 228.9 статті 228 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР). Частиною четвертою статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, марка акцизного збору - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. Статтею 212 Податкового кодексу України визначено осіб, які є платниками акцизного податку. Так, відповідно до п.п. 212.1.1., 212.1.2., 212.1.3. Податкового кодексу України, платником податку зокрема є: - особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини; - особа - суб`єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України; - фізична особа - резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "ТС ПЛЮС" є імпортером алкогольної продукції згідно договору з виробником - компанією SAS Maison Boney № 45 від 01.06.2014 р. Право на здійснення імпорту алкогольних напоїв підтверджується копіями ліцензіями про право здійснення імпорту алкогольних напоїв серії ІА № 000760 від 31.07.2015 р. та серії ІА № 001102 від 11.02.2019 р., виданих Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Згідно з пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються. Водночас, як вірно було зазначено судом першої інстанції, положеннями підпункту "в" пункту 227.1 статті 227 Податкового кодексу України регламентовано, що суб`єкти господарювання - юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками або іншими нерезидентами контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої і тютюнові вироби, якщо алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється митними органами. У свою чергу, як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач, в Акті перевірки, вказуючи на порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", посилається на те, що ТОВ «ТС Плюс» зберігався з метою реалізацізації в торговму залі магазину алкогольний напій не маркований маркою акцизного збору встановленого зразка, а саме вино сухе червоне "D DE Dauzac" ТМ Maison Boney, 13,5% об. спирту в кількості 1 шт., об`ємом 6,0 л., вартістю 6727,00 грн. Отже, за наведених обставин, враховуючи приписи положеннями підпункту "в" пункту 227.1 статті 227 Податкового кодексу України, а також те, що матеріалами справи підтверджується факт імпорту алкогольного напою у ємності більше як 5 літрів з метою його продажу на митній території України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не зобов`язаний був здійснювати маркування такої продукції. При цьому, відповідно до п. 190.1. ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Разом з цим, факт сплати акцизного податку при ввезені відповідного товару (алкогольного напою вино сухе червоне "D DE Dauzac" ТМ Maison Boney, 13,5% об. спирту в кількості 1 шт., об`ємом 6,0 л., вартістю 6727,00 грн.) на територію України з метою його подальшої реалізації підтверджується наявними у справі доказами. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність в діях позивача ознак податкового правопорушення, передбаченого ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а тому відповідач не мав законних підстав для застосування до позивача фінансових санкцій та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову. Таким чином, колегією суддів встановлено, що доводи апеляційної скарги, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на зазначене, та враховуючи, що колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції під час вирішення даної справи, які відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для його скасування, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 242, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді Т.Р. Вівдиченко Г.В. Земляна