Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/3727/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 березня 2020 року м. Дніпросправа № 280/3727/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2019 р. в адміністративній справі №280/3727/19 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "Банк "Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення до Переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "Банк Михайлівський" мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, інформації про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів в сумі 50000,00 грн по рахунку № НОМЕР_1 ; - зобов`язати відповідача включити інформацію про позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "Банк Михайлівський" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до цього фонду додаткову інформацію про позивача, яка має право на відшкодування коштів в розмірі 50000,00 грн. по рахунку № НОМЕР_2 для внесення даних щодо позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Не погодившись з рішенням суду, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волковим О.Ю. подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішен ня, яким відмовити в задоволенн позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами на підставі ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, 04 квітня 2016 року між позивачем (Клієнт) та ПАТ «Банк Михайлівський» (банк) укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», за умовами якого банк по ініціативі клієнта відкриває клієнту на його ім`я поточний рахунок НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов`язується оплачувати послуги банку. Також між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір від 04.04.2016, за умовами яких позивач передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у власність грошові кошти на загальну суму 20000,00 грн, у порядку та на строк, які передбачені цими Договорами, а сторона - 2 зобов`язується повернути кошти позивачу та виплачувати проценти, в порядку та на умовах, встановлених цими договорами на рахунок НОМЕР_1 . 18.04.2016 між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір про внесення змін до Договору №980-015-000215595 від 04.04.2016, за умовами якого збільшено розмір вкладу до 50000,00 грн. Договором про внесення змін №1 від 18.04.2016, укладеного між ПАТ «Банк «Миїхайлівський» та ОСОБА_1 змінено рахунок для сплати процентів. Згідно із квитанціями від 04.04.2016 №QS825201, від 13.04.2016 №4021172 позивач перерахував на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошові кошти на загальну суму 50000,00 грн. 19 травня 2016 року на поточний рахунок позивача від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на виконання умов зазначених вище договорів укладених позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (повернення коштів та оплата процентів) та ПАТ «Банк «Михайлівський» були перераховані кошти на загальну суму 50000,00 грн. Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016р. оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський». Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01.09.2016р. призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» - Волкова О.Ю. з 05.09.2016 р. Позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» - Волкова О.Ю., із заявою про внесення його до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Відповіда на вищевказану заяву позивача надав відповідь, листом № 3Г1(К)/1531 від 04.07.2019р., яким відмовив позивачу у зв`язку з тим, що переказ коштів, який було здійснено ТОВ «Інвестиційно розрахунковий центр» визнано нікчемним. Спірні правовідносини врегульовано положеннями Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вий серед іншого визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» система гарантування вкладів фізичних осіб являє собою сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб`єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники. Пунктом 4 ч. 1 ст. 2 вищезазначеного закону вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката, а відповідно до ч. 1 ст. 3 цього ж закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом, основними завданнями якого з огляду на положення ч.1, 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, серед іншого, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Аналіз положень ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дає можливість зробити висновок про те, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Враховуючи вищезазначене, грошові кошти, які 19.05.2016р., надійшли від ТОВ «Інвестиційно - розрахунковий центр» на рахунок позивача № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 50000 грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-015-000215595 від 04.04.2016», та 50000грн., з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-015-000235497 від 10.05.2016» у розумінні Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є вкладом. Згідно з ч. 2 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: - перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; - перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, що свідчить про те, що уповноважена особа Фонду наділена розпорядними повноваженнями реагування за наслідками перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних. Пунктами 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: - банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; - банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; - здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Але при цьому необхідно зазначити, що право уповноваженої особи Фонду на реагування за наслідками перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, не є абсолютним, а пов`язано з обов`язком відповідача встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину, і лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким. Під час розгляду даної справи відповідачем не було зазначено, яким чином перекази коштів, ініційовані ТОВ «Інвестиційно - розрахунковий центр» на користь позивача, мають відношення до підстав нікчемності правочину, якій визначені законодавством, що свідчить про те, що висновок відповідача щодо нікчемності не обґрунтований жодними доводами чи доказами, і жодна з підстав, вказаних у статті 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не має відношення до правочинів, які були вчинені Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку). Щодо посилань відповідача під час розгляду справи у якості підтвердження нікчемності правочинів, які були вчинені Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» у правовідносинах з позивачем, на рішення господарських судів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно пункту 1 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009р. розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Під час розгляду даної справи судом встановлено, що на момент прийняття рішення Правління Національного банку України №14/БТ від 23.05.2016р. Року «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» спірні грошові кошти перебували на поточному рахунку позивача у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», що підтверджується довідкою про стан рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито на ім`я позивача в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський». З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому, Верховною Радою України 15.11.2016 р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг», яким внесені зміни до закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який набрав чинності 19.11.2016р., та положеннями пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ( в редакції чинній з 19.11.2016р. з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг») передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника, та відповідно до абз. 2 цього ж пункту Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників. Отже, враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджуються належними письмовими доказами, та приймаючи до уваги наведені вище норми законодавства, з урахуванням вимог щодо дії нормативно-правових актів в часі, колегія суддів вважає, що у зв`язку із законодавчим змінами позивач у справі прирівнюється до вкладника, а тому має право на відшкодування за вкладом з моменту набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» № 1736-VIII від 15.11.2016 р., але за окремою процедурою звернення до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» у формі подання заяви та необхідного пакету документів, що і було зроблено позивачем у червні 2019р. шляхом подання відповідачу відповідної заяви, і дії відповідача щодо відмови позивачу у включення до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» листом №ЗГ(К)/1531 від 04.07.2019р. є необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що відповідачем під час розгляду цієї справи не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно - правовими актами Фонду . Згідно з частиною 3 статті 49 цього ж Закону реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Відповідно до пункту 4.31 глави 4 Розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05 липня 2012 року у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 52 Закону вимоги вкладників фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом відносяться до четвертої черги. За таких обставин колегія суддів вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому є обґрунтованими і суд першої інстанції постановив у цій справі законне та обґрунтоване рішення про задоволення заявлених позивачем вимог адміністративного позову у повному обсязі. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі №280/3727/19 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак суддя І.В. Юрко