Постанова КАС ВС № 569/8953/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 27 квітня 2020 року Київ справа №569/8953/16-а касаційне провадження №К/9901/38718/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Чиркіна С.М., суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21.12.2016 (головуючий суддя: Харечко С.П.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2017 (головуючий суддя: Іваненко Т.В., судді: Кузьменко Л.В., Франовська К.С.) у справі №569/8953/16-а за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій та рішень протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2, розділу XVII, підрозділу «а», затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 та Списком №2, розділу XVII, підрозділу «а, робітники», позиція 2170100-а-16376, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162; зобов`язати відповідача зарахувати до спеціального стажу, який дає право на пільгову пенсію період роботи з 02.02.1981 по 13.06.1984 на посаді наладчика електровакумного обладнання цеху №1 Рівненського заводу імені 60-річчя Жовтня і з 01.04.1993 по 30.01.1997 на посаді відкатника-вакуумника цеху №1 Рівненського заводу «Газотрон» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дня звернення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посади на яких він працював у спірний період передбачені Списками №2, чинними на час його роботи, а тому цей період підлягає зарахуванню до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII). Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 21.12.2016 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії та рішення відповідача, які полягали в незарахуванні позивачу до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах за пунктом «а» підрозділу I розділу XVII Списку №2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, періоду його роботи наладчиком електровакуумного обладнання цеху №1 Рівненського заводу імені 60-річчя Жовтня з 02.02.1981 по 13.06.1984; зобов`язано відповідача зарахувати до спеціального (пільгового) стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах згідно із Списком №2, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, період роботи позивача з 02.02.1981 по 13.06.1984 на посаді наладчика електровакуумного обладнання цеху №1 Рівненського заводу імені 60-річчя Жовтня. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в установленому законом порядку до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах не звертався ( ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання роз`яснення щодо наявності у нього права на пільгове пенсійне забезпечення в разі виходу на пенсії), а тому відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача призначити йому пільгову пенсію. Разом з цим, період роботи позивача з 02.02.1981 по 13.06.1984 на посаді наладчика електровакуумного обладнання цеху №1 Рівненського заводу імені 60-річчя Жовтня підлягає зарахуванню до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, позаяк виконувані ним роботи на електровакуумному обладнанні, віднесені до переліку робіт, зайнятість на яких дає право виходу на пенсію на пільгових умовах. Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 01.04.1993 по 30.01.1997 на посаді відкатника-вакуумника цеху №1 Рівненського заводу «Газотрон», то суд першої інстанції встановив, що проведеною на підприємстві атестацією робочих місць, затвердженою наказом від 30.01.1997 №02, не підтверджено пільговий характер виконуваної ОСОБА_1 роботи, а тому відсутні підстави для зарахування цього періоду до спеціального стажу. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2017 скасовано постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21.12.2016 в частині задоволених позовних вимог та у цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. В решті постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21.12.2016 залишено без змін. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з пунктом «а» підрозділу I розділу XVII Списку №2, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, до переліку робіт (професій) зайнятість на яких дає право виходу на пенсію на пільгових умовах віднесені робітники на машинах і печах з газовими пальниками. Разом з цим, позивач, відповідно до записів з трудової книжки та уточнюючої довідки, виконував роботи на електровакуумному обладнанні, що не є тотожним роботам на машинах і печах з газовими пальниками. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посада на якій працював позивач не віднесена до переліку робіт (професій) зайнятість на яких дає право виходу на пенсію на пільгових умовах. В решті суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2017 повністю, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21.12.2016 в частині позовних вимог в задоволенні яких відмовлено. Скаржник зазначає, що посада відкатника-вакуумника на якій останній працював у період з 01.04.1993 по 30.01.1997 передбачена Списком №2 робіт (професій) зайнятість на яких дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, (розділ XVII, підрозділ «а, робітники», позиція 2170100-а-16376), а отже спірний період має бути зарахований до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії на підставі пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII. Таким чином, на переконання скаржника, останній має достатній пільговий і страховий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах, що підтверджується документально. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2017 відкрито касаційне провадження у справі. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції. Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції цього Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 19.06.2019 визначений новий склад суду. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України. На адресу касаційного суду від відповідача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а зазначене судове рішення без змін. Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 28.04.2016 звернувся до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою, у якій просив відповідача надати йому роз`яснення щодо права на призначення пільгової пенсії за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII Листом №323/10 від 11.05.2016 Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області роз`яснило позивачу порядок призначення пільгової пенсії та повідомило про відсутність правових підстав для зарахування до пільгового стажу періоду його роботи на посаді наладчика електровакуумного обладнання з 02.02.1981 по 13.06.1984 та з 01.04.1993 по 30.01.1997 на посаді відкатника-вакуумника. Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. Пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Кабінетом Міністрів України постановою від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383). Пунктом 1 цього Порядку визначено, що він регулює застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону №1788-XII. Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2). Зміст зазначених норм права свідчить, що право на пільгову пенсію мають особи, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинними у період такої роботи. Згідно положень статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку N

637. Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Отже, зміст наведених норм права свідчить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Відповідно до записів у трудовій книжці позивача (№5 - №7) у період з 02.02.1981 (наказ №123 від 29.01.1981) по 13.06.1984 (наказ №340 від 13.06.1984) позивач працював на посаді наладчика електровакумного обладнання цеху №1 Рівненського заводу імені 60-річчя Жовтня. За даними уточнюючої довідки від 15.08.2012 №358, виданої ПАТ «Рівненський завод «Газотрон», ОСОБА_1 у період з 02.02.1981 по 13.06.1984 працював наладчиком електровакуумного обладнання цеху №1 у електровакуумному виробництві на протязі повного робочого дня, при 40-ка годинному робочому тижні, що передбачено Списком №2, розділ XVII, підрозділ I, пункт «а», як робітник на машинах і печах з газовими пальниками, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173. Інших робіт не виконував. Пунктом «а» підрозділу I розділу XVII Списку №2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, виконувані позивачем роботи на електровакуумному обладнанні, віднесені до переліку робіт занятість на яких дає право виходу на пенсію на пільгових умовах. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зарахування до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2, періоду роботи позивача наладчиком електровакуумного обладнання з 02.02.1981 по 13.06.1984. З огляду на те, що позивач у встановленому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 порядку до пенсійного органу із заявою про призначення йому пільгової пенсії не звертався, що ним не заперечується, колегія суддів вважає правильним висновки суду про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині, а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції. Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 01.04.1993 по 30.01.1997 на посаді відкатника-вакуумника цеху №5 Рівненського заводу «Газотрон», колегія суддів зазначає про таке. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації №41), відповідно до яких основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Відповідно до пунктів 1 і 2 Порядку №442, атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Згідно з пунктом 6 Порядку № 442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Правова позиція щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постановах від 28.02.2019 у справі № 159/5032/16-а, від 22.08.2019 у справі №607/2864/15-а. Відповідно до відомостей, зазначених у трудовій книжці позивача, останній 01.04.1993 переведений в цех №5 на посаду відкатника-вакуумника 4 розряду (наказ №200 від 01.04.1993). Відповідно до запису №14 трудової книжки ОСОБА_1 , атестацією робочих місць, затвердженою наказом по підприємству №02 від 30.01.1997, професія відкатника-вакуумника цеху №5 не підтверджена на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2. Аналогічні відомості про непідтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення містяться в уточнюючій довідці про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах від 15.08.2012 №358, виданій ВАТ «Рівненський завод «Газотрон». Отже, з огляду на непідтвердження за результатами атестації робочого місця позивача пільгового характеру умов праці, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пільгової пенсії періоду роботи ОСОБА_1 з 01.04.1993 по 30.01.1997 на посаді відкатника-вакуумника цеху №5 Рівненського заводу «Газотрон». Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови суду першої інстанції. Керуючись статтями 345, 352, 355, 356 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2017 у справі №569/8953/16-а в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій та рішень Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо незарахування до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах періоду роботи ОСОБА_1 на посаді наладчика електровакуумного обладнання цеху №1 Рівненського заводу імені 60-річчя Жовтня з 02.02.1981 по 13.06.1984 та зобов`язання пенсійного органу зарахувати до пільгового стажу позивача цей період, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21.12.2016 у вказаній частині позовних вимог - залишити в силі. В решті постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21.12.2016 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2017 у справі №569/8953/16-а залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін В. М. Бевзенко А. А. Єзеров