Постанова Західний апеляційний господарський суд № 921/733/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" квітня 2020 р. Справа № 921/733/19 Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії: Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г., Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Тернопільський кар`єр», вих.№287 від 11 лютого 2020 року на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20 січня 2020 року (підписане 27.01.2020 року), суддя Стадник М.С. у справі №921/733/19 за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ, в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця, м. Дніпро до відповідача Приватного акціонерного товариства Тернопільський кар`єр, с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область про стягнення штрафу у сумі 58 400 грн. в с т а н о в и в : 11 листопада 2019 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Тернопільський кар`єр» про стягнення штрафу у сумі 58 400 грн. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20 січня 2020 року у справі №921/733/19 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Тернопільський кар`єр» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» 58 400 грн. штрафу. Рішення суду мотивовано ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України та п.5.5 Правил оформлення перевізних документів. Судом встановлено, що невідповідність адреси одержувача у накладній №38787065 від 10 травня 2019 року, а саме: замість «місто Кам`янське, вул. Українська, 4» зазначено: «місто Дніпродзержинськ, вул. Українська, 4», засвідчено підписом представника відповідача Ковальчук С.О., та актом загальної форми №1110 від 16 травня 2019 року; факт визнання та виправлення помилки щодо адреси одержувача підтверджено телеграмою №НР43 від 17.05.2019 року станції Максимівка Тернопільська Львівська залізниця, направленої станції Правда Придніпровська залізниця 17.05.2019 року, на підставі якої в накладну №38787065 від 10.05.2019 року внесені виправлення, а саме: місто Дніпродзержинськ виправлено на місто Кам`янське; виправлена накладна та акт загальної форми №1110 від 16.05.2019 року засвідчують правомірність застосування п`ятикратного розміру штрафних санкцій 58 400 грн., а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені правомірно та підлягають задоволенню. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство «Тернопільський кар`єр» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 20 січня 2020 року у справі №921/733/19 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема, зазначає, що з акта загальної форми №1110 від 16.05.2019 року не можливо встановити на якій станції та якими посадовими особами такий акт складено, зокрема, в акті не зазначено повне найменування станції та посади осіб, які цей акт склали. Також скаржник зазначає, що посадові інструкції, на які послався суд, не були долучені позивачем до позовної заяви та останній не обґрунтував неможливість їх подання у строки, визначені ухвалами суду першої інстанції. Разом з тим, апелянт наголошує, що після перейменування міста Дніпродзержинськ на місто Кам`янське ним неодноразово зазначалась в накладних така ж адреса вантажоодержувача (м. Дніпродзержинськ) та на станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення і на станції призначення виданий без зауважень. Крім цього, скаржник вказує, що судом зроблено неправильний висновок про неможливість зменшення розміру штрафу, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05 лютого 2019 року у справі №914/2339/17. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі №921/733/19. 03 березня 2020 року від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено всі обставини справи на підставі доказів, що знаходяться у матеріалах справи. Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованого штрафу, зазначає, що спірна штрафна санкція не є договірною, а випливає із положень Статуту залізниць України, відтак, не може бути зменшена судом. Зокрема, посилається на постанови Верховного Суду у справах №906/434/17 та №914/2339/17. Ухвалою суд від 11 березня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України. Ухвала суду отримана позивачем та відповідачем 17 та 20 березня 2020 року відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Заяв про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи від сторін до суду не надходило. Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного: Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 09 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (в тексті договору перевізник) в особі начальника підрозділу «Служба комерційної роботи та маркетингу» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та заступника начальника підрозділу «Служба комерційної роботи та маркетингу» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та Приватним акціонерним товариством «Тернопільський кар`єр» (в тексті договору замовник) укладено договір №08169/ЛЗ-2018 про надання послуг, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 предметом договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У травні 2019 року зі станції Максимівка-Тернопільська Львівської залізниці відповідачем здійснено відправку вагону №63827075 з вантажем, оформленим накладною №38787065 від 10 травня 2019 року, на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці, одержувач вантажу ПАТ «Дніпровагонмаш», код ЄДРПОУ 05669819. У накладній №38787065 від 10 травня 2019 року представник відправника в графі 4 «Одержувач» зазначив: код ЄДРПОУ 05669819 ПАТ «Дніпровагонмаш», Україна, 51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Українська, 4. 16 травня 2019 року по прибутті вагону відправлення за накладною 38787065 на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладній, не відповідає адресі отримувача код ЄДРПОУ 05669819 ПАТ «Дніпровагонмаш». Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу зафіксовано актом загальної форми №1110 від 16 травня 2019 року, в якому вказано, що отримувач з такою адресою відсутній; вагони затримані до з`ясування. 16 травня 2019 року станцією призначення Правда на станцію відправлення Максимівка-Тернопільська відправлено телеграму №НР 46 про неправильно зазначену адресу в накладній №38787065. 17 травня 2019 року станція відправлення Максимівка-Тернопільська телеграмою №НР 43 повідомила станцію призначення Правда, що правильним слід вважати вантажоодержувача: ПАТ «Дніпровагонмаш», Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Українська,

4. На підставі телеграми-відповіді №НР 43 від 17 травня 2019 року на станції призначення Правда Придніпровської залізниці у накладній №38787065 зроблено виправлення адреси одержувача: з «м. Дніпродзержинськ» на «м. Кам`янське». У листопада 2019 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» звернулося до суду з цим позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Тернопільський кар`єр» 58 400 грн. штрафу у розмірі п`ятикратної провізної плати за неправильно зазначену адресу одержувача у накладній. Згідно з ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Обов`язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України, затверджений постановою КМУ №457 від 06 квітня 1998 року. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів згідно зі статтею 5 Статуту. Пунктом 1.1 Правил передбачено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989). Відповідно до п.1.2 Правил накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов`язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді. Накладна в електронному вигляді складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства. Порядок обміну електронною накладною між відправником та залізницею, а також залізницею та одержувачем зазначається в договорі між вантажовласником і залізницею. У разі внесення змін до електронної накладної попередні дані зберігаються. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил. До накладної можуть додаватися додаткові супровідні документи та документи дозвільного характеру на відправлення вантажу контролюючих органів, необхідність одержання яких передбачена законами України. У разі оформлення перевізного документа в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису) супровідні документи додаються в електронному вигляді (виготовлені за допомогою сканера тощо). При цьому оригінали супровідних документів в паперовому вигляді направляються відправником безпосередньо одержувачу. Згідно з п.1.3 Правил усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни. У відповідності до Додатку 3 до Правил в накладній у графі «Одержувач», яка заповнюється вантажовідправником, зазначаються відомості щодо вантажоодержувача: найменування, код згідно ЄДРПОУ, поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської скриньки). Представник вантажовідправника у графі 55 «правильність внесених відомостей підтверджую» зазначає свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі (п.2.3 Правил). Відповідно до п.122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Згідно з п.118 Статуту за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником. У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі №914/2339/17, згідно з п.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача). Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено. Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №917/964/17 суд зазначив, що при розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту. Як зазначалось вище, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача штрафу в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач як вантажовідправник відповідно до ст.ст.24, 122 Статуту та п.5.5 Правил має нести відповідальність за неправильне зазначення в залізничній накладній адреси одержувача, а факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу підтверджується актом загальної форми №1110 від 16 травня 2019 року, в якому вказано, що отримувач з такою адресою відсутній. Поряд з тим, у накладній №38787065 правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом представник відповідача Ковальчук С.О. у графі 55 накладної. У графі 4 «Одержувач» накладної №38787065 вказано: код ЄДРПОУ 05669819 ПАТ «Дніпровагонмаш», Україна, 51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Українська,

4. Одночасно, звертаючись до залізниці з телеграмою №НР 43 від 17 травня 2019 року відповідач просив вважати вантажоодержувача: ПАТ «Дніпровагонмаш», Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Українська,

4. Так, відповідно до п.29 ч.1 ст.85 Конституції України, п.8 ст.7 ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», враховуючи рекомендації Українського інституту національної пам`яті, Верховна Рада України постановою №1377-VIII від 19 травня 2016 року «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» постановила перейменувати населені пункти та райони, зокрема, місто Дніпродзержинськ на місто Кам`янське (підпункт 3 пункту 1 постанови). Таким чином, відповідно до вказаного нормативно-правового акта відбулася зміна назви населеного пункту. У відповідності до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі №805/566/17-а за позовом про визнання протиправними дій відділу реєстрації щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та невиправлення технічної помилки стосовно місцезнаходження товариства з села Шахове на село Октябрське з посиланням на те, що такі зміни внесені державним реєстратором за відсутності відповідної заяви товариства. У цій справі суд, вказавши, що інформацію про перейменування села Октябрське на село Шахове внесено на виконання постанови Верховної Ради №1353-VIII від 12.05.2016 року «Про перейменування деяких населених пунктів», погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що державним реєстратором не проводилося державної реєстрації зміни місцезнаходження товариства, а внесення таких даних не є технічною помилкою у розумінні пункту 15 ч.1 ст.1 ЗУ «Про державну реєстрацій юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Таким чином, перейменування населеного пункту не має наслідком зміни місцезнаходження осіб, які в цьому населеному пункті перебувають, оскільки не призводить до зміни фактичної адреси цих осіб, при цьому, зміна назви населеного пункту відповідно до нормативно-правового акта є загальновідомою обставиною. Разом з тим, посилання позивача на те, що згідно з п.8 ч.2 ст.7 ЗУ «Про засудження комуністичного режиму та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» зміна назви міста призводить до зміни місцезнаходження юридичної особи не відповідає дійсності. Підставою для покладення на вантажовідправника відповідальності у вигляді штрафу відповідно до статей 118, 122 Статуту є, зокрема, неправильне зазначення адреси вантажоодержувача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі №914/500/19 (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/88494837). Так, Верховний Суд вважає, що виходячи з принципу добросовісності учасників господарських правовідносин, неправильним є зазначення адреси вантажоодержувача, за якою він не знаходиться. Втім, зазначення в накладній правильних даних та адреси вантажоодержувача, однак з попередньою дійсною назвою населеного пункту до його перейменування не є підставою для висновку про помилку в адресі одержувача, не створює перешкод у ідентифікації цього населеного пункту, оскільки є загальновідомою інформацією, отже, не може мати наслідком покладення на вантажовідправника відповідальності у вигляді штрафу за неправильно вказану адресу відповідно до пунктів 118, 122 Статуту. Одночасно, судом не встановлено, а сторони не посилалися на те, що вантаж, який був відправлений відповідно до зазначеної накладної, не був доставлений вантажоодержувачу. У зв`язку з наведеним, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем неправильно зазначено адресу вантажоодержувача, що є підставою для стягнення суми штрафу. Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України). Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Статтею 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову. Поряд з цим, з позивача на користь скаржника слід стягнути 2 881,50 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Судовий збір за подання позову залишається за позивачем. Керуючись ст.ст.129, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, постановив: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Тернопільський кар`єр» задоволити. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 20 січня 2020 року у справі №921/733/19 скасувати. Прийняти нове рішення. У задоволенні позову відмовити повністю. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства «Тернопільський кар`єр» (47372, Тернопільська область, Збаразький район, с. Максимівка, вул. Стара Максимівка, 29, код ЄДРПОУ 00292623) 2 881,50 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ. Матеріали справи №921/733/19 повернути до Господарського суду Тернопільської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України. Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г. Суддя Бойко С.М. Суддя Бонк Т.Б.