Ухвала Велика Палата ВС № 9901/73/20

У Х В А Л А 27 квітня 2020 року м. Київ Справа № 9901/73/20 Провадження № 11-140заі20 Суддя Великої Палати Верховного Суду Золотніков О.С., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі № 9901/73/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправними дій, УСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив визнати протиправними дії щодо залишення без розгляду та повернення його скарги від 02 лютого 2020 року (вх. № 789/0/7-20 від 03 лютого 2020 року), поданої до ВРП стосовно неналежної поведінки суддів під час розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/6889/13. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24 березня 2020 року відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 03 квітня 2020 року подав через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду на вказане судове рішення апеляційну скаргу. 14 квітня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла справа № 9901/73/20 разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Положеннями частини п`ятої статті 266 КАС України визначено, що судом апеляційної інстанції у справах, зокрема, щодо законності дій чи бездіяльності ВРП є Велика Палата Верховного Суду. Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції. Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до апеляційної скарги, однак подана апеляційна скарга не відповідає вимогам, зазначеним у цій статті. Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. ОСОБА_1 не додав цього документа, водночас заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Клопотання мотивоване тяжким матеріальним станом скаржника. У своїй заяві вказує на те, що виконавчою службою Дніпровського району м. Києва накладено арешт на поточні рахунки Приватного підприємства «ВДК» Дім Вина «Скала», тому він не має змоги отримувати нараховану та невиплачену заробітну плату, що підтверджується рішеннями Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/1949/18 щодо стягнення заборгованості із заробітної плати. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частиною першою статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI«Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Отже, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Проте матеріали апеляційної скарги не містять обґрунтованих підстав і відповідних доказів щодо неможливості сплати ОСОБА_1 судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24 березня 2020 року. За таких обставин його клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VIпередбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VIза подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2102 грн. З огляду на наведені вище норми законодавства розмір судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 2102 грн. Так, скаржник не надав суду доказів, які б свідчили про неможливість сплати ним судового збору в сумі 2102 грн за розгляд апеляційної скарги у цій справі. Таким доказом може бути, зокрема, довідка органу Державної податкової служби України про розмір його доходів за попередній календарний рік, яка свідчитиме, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу. На підставі частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За таких обставин відповідно до правил статей 169 і 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків. На усунення зазначених недоліків ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2102 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку-отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше восьми); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації, дата оскаржуваного рішення по справі (номер справи)); Верховний Суд абонадати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір його доходів за попередній календарний рік, яка свідчитиме, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу. Ураховуючи викладене та керуючись статтями 133, 169, 296-298 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року.

2. Залишити без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року.

3. З урахуванням положень пункту 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України надати скаржнику десятиденний строк з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

4. Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк апеляційна скарга буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Золотніков