Постанова Київський апеляційний суд № 359/4920/19

Київський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 23 грудня 2019 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю: представників митного органу Захарова А.О., Юрківа В .В., захисників Мороза І.М., Костишиної В.Л., Беніцької В.І., особи, щодо якої винесено постанову, ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою представника митного органу на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 червня 2019 року щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91, код ЄДРПОУ 0039848510 ), що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , у с т а н о в и в : Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.06.2019 року провадження в справі про порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 МК України, щодо ОСОБА_2 закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Як вбачається з постанови судді, щодо ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил, вчинене за таких обставин. 21.02.2017 до відділу митного оформлення № 3 митного поста "Південний термінал" (09100, Київська область, м. Біла Церква, шосе Сквирське, 227 Т) Київської митниці ДФС з метою оформлення у митному режимі "Експорт" товару "шини пневматичні гумові нові до легкових та легких вантажних автомобілів в асортименті..." особою, уповноваженою на роботу з митницею ТОВ "Преміорі", було подано в електронному виді митну декларацію типу ЕК 10 АА (далі - ЕМД), якій присвоєно реєстраційний номер 125270 /2017/870923. _____________________________________________________________________________ Справа № 33/824/2776/2019 Постанова винесена суддею Вознюком С.М. Категорія: ч.1 ст.483 МК України Оформлення товару здійснювалось на підставі: рахунків-фактур № 870, № 871 від 20.02.2017; CMR № 0907019 від 21.02.2017; контракту № 1496 від 23.01.2017, укладеного між ТОВ "Преміорі" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91, код ЄДРПОУ 0039848510) в особі ОСОБА_2 та компанії "Termex Contracts Limited Partnership" (Suite 260, 2323-23 Avenue N.E., Calgary, Alberta T2E 6Z3, Канада) в особі директора ОСОБА_3 ; додатка до контракту № 1 від 10.02.2017. Заявлене місце вивезення товару з митної території України митний пост "Щербаківка" пункт пропуску "Гоптівка-Нехотєєвка" Харківської митниці ДФС. Відправник - ТОВ "Преміорі". Згідно з даними товаросупровідних документів одержувачем товару є компанія "Haci Camalxan" (AZ-1052, м. Баку, вул. Ага Нейматулла, 80, Азербайджан). Перевезення товару здійснювалось вантажним автомобілем з державними реєстраційними номерами НОМЕР_4 / НОМЕР_5 . Загальна вартість товару 27 753 євро, що згідно з курсом НБУ станом на момент подання ЕМД та товаросупровідних документів становило 796 235 гривень 15 копійок. Згідно з контрактом № 1496 від 23.01.2017, рахунками-фактурами № 870, № 871 від 21.02.2017 продавцем товару є ТОВ "Преміорі", покупцем - компанія "Termex Contracts Limited Partnership" (Канада), а фактичним одержувачем - компанія "Haci Camalxan" (Азербайджан). 18.02.2019 до Київської митниці ДФС надійшов лист Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії № 4533/7/99-99-20-02-01-17 від 13.02.2019 стосовно отримання ними відповіді митних органів Республіки Азербайджан на запит про надання адміністративної допомоги. Згідно наданої інформації компанія "Haci Camalxan" не має ніяких договірних відносин з ТОВ "Преміорі" та не отримувала будь-яких товарів з України від ТОВ "Преміорі". Таким чином, за висновком органу доходів та зборів, керівник ТОВ "Преміорі" ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару "шини пневматичні гумові нові до легкових та легких вантажних автомобілів в асортименті...", задекларованого у митній декларації № 125270/2017/870923 від 21.02.2017, загальною вартістю 796 235 гривень 15 копійок, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару. А тому в діях ОСОБА_2 наявні ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Закриваючи провадження в справі, суддя місцевого суду, витлумачивши усі сумніви щодо доведеності вини особи на її користь, своє рішення мотивував відсутністю достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, які б утворювали об`єктиву сторону складу правопорушення. Як зазначено в постанові, відповідно до зовнішньоекономічного контракту, укладеного між ТОВ "Преміорі" та компанією "Termex Contracts Limited Partnership", поставка здійснювалася на умовах FCA (франко-перевізник) - м. Біла Церква згідно з міжнародними правилами "Інкотермс-2010", за якими зобов`язання продавця по відношенню до товару є мінімальними і зберігаються до передачі товарів перевізнику, обраному покупцем. А тому ТОВ "Преміорі", отримавши 100 % коштів передоплати від покупця - компанії "Termex Contracts Limited Partnership", на виконання умов контракту здійснило поставку товарів компанії "Haci Camalxan", яка була вказана покупцем як вантажоодержувач у заявці - додатку до контракту № 1 від 10.02.2017. До того ж, у ОСОБА_2 не виникало обов`язку та не було можливості перевірити статус компанії - одержувача товару. Також обов`язки декларанта при здійсненні митного оформлення товару представником власника товару - керівником ТОВ "Преміорі" ОСОБА_2 були покладені на уповноважену особу - ОСОБА_4 , яка і заповнювала ЕМД. За висновком суду, представник власника товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв з прямим умислом будь-які дії, що утворюють об`єктивну сторону складу правопорушення. ОСОБА_2 не вчинював будь-яких дій, пов`язаних з декларуванням товару, у зв`язку з чим відсутній і такий елемент складу адміністративного правопорушення, як суб`єктивна сторона у формі умислу. В апеляційній скарзі з доповненнями представники митного органу - Київської митниці ДФС Юрків В.В. і Захаров А.О. просять постанову судді місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначають, що висновки суду про те, що ОСОБА_2 , який не подавав ЕМД, не підлягає відповідальності, неправильні, оскільки суд помилково ототожнює поняття "декларант" і "особа, уповноважена на декларування від імені декларанта". Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.4, ч.ч.1, 5 ст.265 МК України декларантом у цій справі є ТОВ "Преміорі", а згідно з ст.65 Господарського кодексу України саме керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, тощо. При цьому постанова приймалася без участі ОСОБА_2 та його захисника. ОСОБА_2., незважаючи на неодноразові виклики, до Київської митниці для надання пояснень та отримання примірника протоколу не з`явився, не надіслав письмові пояснення і до суду, а так само відсутні пояснення ОСОБА_5 і документи, які б надавали їй право вчинювати щодо товарів юридично значущі дії від свого імені, наприклад, укладати контракт або змінювати його умови. Звертають увагу на неврахування судом положень ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", оскільки ОСОБА_2 як директор ТОВ "Преміорі" при укладанні зовнішньоекономічного договору був зобов`язаний встановити дієздатність сторін договору, у зв`язку з чим твердження у постанові, що він не мав можливості перевірити статус одержувача вантажу та у нього був відсутній такий обов`язок, необґрунтовані. Вказано у постанові про ОСОБА_2 і як про приватну особу, в той час як він є посадовою особою підприємства і зобов`язаний контролювати виконання декларантом, тобто підприємством, вимог ч.1 ст.266, ч.ч.1, 8 ст.257 МК України, а саме, заявлення за встановленою формою точних відомостей про товар, в тому числі його відправника, одержувача, перевізника і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту). Положеннями ст.269 МК України декларанту надана можливість внести зміни до митної декларації після завершення митного оформлення та після вивезення товарів за межі митної території України. Пунктом 37 Положення про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 21.05.2012, також передбачено, що аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа. А відтак у декларанта - юридичної особи ТОВ "Преміорі" виник обов`язок заявити митному органу відомості стосовно митного оформлення товарів, які стали відомі після його завершення. Такі документи у справі відсутні, що вказує на умисел ОСОБА_2 на порушення митних правил, що не було враховано судом. З приводу трактування судом правил "Інкотермс-2010", у відповідності з якими компанія "Termex Contracts Limited Partnership" самостійно займалася наймом перевізника та вивезенням товару за митну територію України, то в справі наявний лист Київської митниці ДФС № 3502/5/10-70-20-47 від 25.03.2019, направлений на адресу ФОП ОСОБА_6 , в якому митний орган на підставі ст.510 МК України вимагав надати документи, які стали підставою для перевезення вантажу, експортованого ТОВ "Преміорі". 15.04.2019 від ФОП ОСОБА_6 надійшов лист № 29/03 від 29.03.2019, у відповідності з яким ГУ ДФС України у Харківській області проводить планову виїзну перевірку, у зв`язку з чим неможливо надати запитувані митницею документи. Також ФОП ОСОБА_6 надав копію листа ГУ ДФС України у Харківській області № 4046/фоп/20-40-13-06-18 від 14.02.2019, який дійсно містить вимогу надати відповідні документи при перевірці. Київською митницею до ГУ ДФС України у Харківській області було направлено лист № 9583/5/10-70-20-41 від 26.07.2019 з проханням надати інформацію і 02.08.2019 отримано лист № 2472/20-40-13-06-12 від 01.08.2019, згідно з яким документи, які стосувались здійснення перевезень вантажів транспортними засобами з державними реєстраційними номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_6 , були повернуті ОСОБА_6 12.03.2019. Таким чином ФОП ОСОБА_6 у листі № 29/03 від 29.03.2019 повідомив Київській митниці ДФС завідомо неправдиву інформацію, що свідчить про намагання приховати фактичні обставини справи. На повторну вимогу надати копії документів, які стосувалися перевезення вантажу, у листі Київської митниці № 9584/10-70-20-47 від 26.07.2019 ФОП ОСОБА_6 листом № 05/08-1 від 05.08.2019 повідомив, що перевезення були виконані на замовлення експедитора, який, мабуть, представляв інтереси замовника. Всі контакти та перемовини були в усній формі з обіцянкою оформлення належних документів та розрахунку на вивантаження в Азербайджані, перевезення були завершені у м. Матвєєв Курган (Росія) на терміналі СВХ у зв`язку з відмовою отримувача - компанії "Haci Camalxan" від товару. Будь-яких запитуваних митницею документів надано не було, а тому висновки суду, що покупець самостійно займався наймом перевізника та вивезенням товару за митну територію, не підтверджуються доказами. Вказуючи в постанові, що в матеріалах справи та протоколі про порушення митних правил немає даних, які б спростовували факт проведення розрахунків між продавцем та покупцем, суд не враховує, що диспозиція ст.483 МК України не передбачає відповідальність за порушення порядку розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, і не бере до уваги реального отримувача товару. При цьому не вказує, хто саме фактично є одержувачем товару, чим підтверджує у своїх висновках суть обвинувачень з боку митного органу, у відповідності з яким одержувачем товару є точно не компанія "Haci Camalxan". Крім того, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веренцов проти України", зокрема, констатуючи, що відповідальність за порушення встановленого порядку не може наступати, якщо зазначений порядок не було достатньо чітко встановлено внутрішнім законодавством, суд не враховує, що національне законодавство визначає чіткий та зрозумілий правовий механізм, який встановлює права та обов`язки декларанта, порядок митного оформлення, обов`язкові вимоги до відомостей, які подає декларант, навіть порядок внесення виправлень та змін у документи. Враховуючи викладене, вважають, що суд дійшов безпідставного висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. У запереченнях на апеляційну скаргу захисник Мороз І.М. вказує, що всупереч доводам представника митного органу суд обґрунтував визначене розмежування декларанта згідно з п.8 ч.1 ст.4 МК України, встановивши, що декларування від імені ТОВ "Преміорі" здійснювала уповноважена особа - ОСОБА_4 , та розмежував у такому випадку відповідальність за ч.4 і ч.5 ст.266 МК України. Безпідставними вважає і твердження про відповідальність ОСОБА_2 лише за посадою, оскільки це суперечить принципу правової визначеності та диспозиції ст.483 МК України, яка визначає, що для настання відповідальності необхідно вчинити певні дії. До того ж, суд розглянув справу в межах протоколу про порушення митних правил, в якому не конкретизовано, які дії, спрямовані на переміщення товарів з приховуванням від митного контролю, вчинив його підзахисний. Одночасно з цим у протоколі та апеляційній скарзі не йдеться про те: що документи, подані до митного оформлення, були оформлені з порушенням законодавства; не спростовується право покупця за умовами поставки FCA (франко-перевізник) - м. Біла Церква визначати одержувача товару; не вказується норма законодавства, яка зобов`язує продавця за зовнішньоекономічним контрактом на умовах вказаної поставки перевіряти отримання товару отримувачем після його передачі покупцю. Звертає увагу, що посилання на положення ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" є безпідставними, оскільки вказана норма не покладає на сторону договору обов`язок перевіряти дієздатність один одного, і в апеляційній скарзі не вказується, у який спосіб це можна була зробити, з огляду і на те, що отримувач товару не є стороною контракту. Що стосується відповіді Головного митного комітету Азербайджанської Республіки від 21.01.2019, то вона стосується українських компаній, які зазначені у додатку № 1 до листа ДФС України від 30.01.2018, який в матеріалах справи відсутній. У самій відповіді йдеться про КФХ "Haci Camalxan" без зазначення адреси, що відрізняється від найменування компанії вантажоотримувача та не підтверджується адресою її розташування. А тому вважає, що цей доказ є неналежним. Посилаючись на Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015, захисник вказує, що представниками митного органу до справи долучені документи, які не посвідчені як копії у встановленому законом порядку, адже не містять печатки підрозділу чи установи, а тому є недопустимими доказами. Це ж стосується і копії довіреності представника митного органу, який подав апеляційну скаргу, і є підставою для її повернення. З огляду на викладене просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді місцевого суду - без змін. У судовому засіданні представник Київської митниці ДФС Захаров А.О. підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, долучивши на підтвердження своїх доводів документи стосовно листування з ГУ ДФС у Харківській області та ФОП ОСОБА_6 . Захисник Беніцька В.І. і ОСОБА_2 заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою, і надали на підтвердження виконання умов зовнішньоекономічного контракту копії платіжного доручення № 660571 від 20.02.2017, інвойсу № 654 від 10.02.2017, swift-переказу від 20.02.2017 за контрактом № 1496 від 10.02.2017 про перерахування компанією "Termex Contracts Limited Partnership" на рахунок ТОВ "Преміорі" в АТ "Альфа-Банк" у м. Києві грошових коштів у сумі 83 281 євро за трьома інвойсами на виконання умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, а також копії судових рішень, як вони стверджують, у подібних правовідносинах. У письмових поясненнях захисник наголошує, що сторони зовнішньоекономічного контракту визначили базисні умови поставки FCA за правилами "Інкотермс-2010", які покладають на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур. Продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності, сплачувати мито або виконувати інші процедури, такі обов`язки несе покупець - компанія "Termex Contracts Limited Partnership". А тому поставка здійснювалася на виконання умов контракту шляхом завантаження товару в м. Біла Церква на автотранспорт покупця. Що стосується листа Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії № 4533/7/99-99-20-02-01-17 від 13.02.2019, то він підтверджує взаємовідносини, які мали місце між сторонами договору і не містить будь-якого повідомлення про наявність неправдивих відомостей, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. За умовами контракту договірні фінансово-господарські відносини існують між продавцем та покупцем, тобто між ТОВ "Преміорі" і компанією "Termex Contracts Limited Partnership". Такі відносини між ТОВ "Преміорі" і компанією " Haci Camalxan " не виникають, і закон не зобов`язує продавця здійснювати перевірку юридичного статусу вантажоодержувача, визначеного покупцем, який не є стороною договору. Також вважає, що ОСОБА_2 не може нести відповідальність за порушення митних правил, оскільки він не заповнював ЕМД. Вислухавши пояснення представників митного органу, захисника Беніцької В.І. та ОСОБА_2., вивчивши матеріали справи, дослідивши нові докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав. Згідно з ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.486, 489, 495 МК України всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.527 МК України, ст.283 КУпАП. Висновки суду про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, є обґрунтованими. Так, з матеріалів справи вбачається, що 21.02.2017 уповноваженою ТОВ "Преміорі" на декларування товару особою - ОСОБА_4 заявлено до митного контролю та митного оформлення у митному режимі "Експорт" за ЕМД 125160003/2017/870923 товар "шини пневматичні гумові нові до легкових та легких вантажних автомобілів в асортименті...". Оформлення товару здійснювалось на підставі: рахунків-фактур № 870, № 871 від 20.02.2017, CMR № 0907019 від 21.02.2017, контракту № 1496 від 23.01.2017, укладеного між ТОВ "Преміорі" та компанією "Termex Contracts Limited Partnership", додатка до контракту № 1 від 10.02.2017, в якому одержувачем товару зазначено компанію " Haci Camalxan ". Як встановив суд першої інстанції, підставою для складання протоколу про порушення митних правил стали дані в листі Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії № 4533/7/99-99-20-02-01-17 від 13.02.2019 стосовно отримання відповіді митних органів Республіки Азербайджан, які повідомили, що компанія "Haci Camalxan" не має договірних відносин з ТОВ "Преміорі" та не отримувала будь-яких товарів з України від ТОВ "Преміорі". За диспозицією ст.483 МК України відповідальність настає у разі переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Погоджуючись з висновками суду про відсутність достатніх доказів, які б доводили наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, слід зазначити, що з суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.483 МК України, може бути вчинено лише з прямим умислом. Як вірно встановив суд, відповідно до умов контракту № 1496 від 23.01.2017 ТОВ "Преміорі" продає, а компанія "Termex Contracts Limited Partnership" купує продукцію в асортименті, кількості та по цінах відповідно до специфікацій, оформлених доповненнями, які є невід`ємною частиною контракту. Згідно з п.3.1 Контракту поставка товару здійснюється 20-ти, 40-ка футовими контейнерами або на автотранспорт, наданий покупцем, на умовах поставки FCA (франко- перевізник) - м. Біла Церква відповідно до міжнародних правил "Інкотермс-2010". Згідно з п.3.5 Контракту вантажоодержувача на кожну партію продукції сторони зазначають у специфікації. Згідно з п.3.6 Контракту право власності на продукцію переходить від продавця до покупця після виконання умов її поставки згідно з п.3.1 Контракту. У відповідності з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Товар було завантажено на логістично-складському господарстві складу готової продукції ПрАТ "Росава" в м. Біла Церква на вантажний автомобіль ФОП ОСОБА_6 з державними реєстраційними номерами НОМЕР_4 /НОМЕР_5 на виконання умов контракту та додатку до контракту № 1 від 10.02.2017, в якому було зазначено, що товар оплачується на умовах 100 % передоплати, а вантажоодержувачем є компанія "Haci Camalxan" (Азербайджан). Таким чином, як встановив суд, компанія "Termex Contracts Limited Partnership" самостійно займалася наймом перевізника та вивезенням товару за митну територію України, і ОСОБА_2 не мав підстав для відправлення товару іншому одержувачу, ніж той, що передбачений договором. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 , який був допитаний як свідок, не зміг повідомити обставини, які стосувалися перевезення цього вантажу та взаємовідносин з компанією "Termex Contracts Limited Partnership", посилаючись на те, що не пам`ятає. Твердження представника митного органу, що вказані висновки суду не підтверджуються доказами, оскільки перевізник - ФОП ОСОБА_6 не надав на запит документи, які стали підставою для перевезення вантажу, є безпідставними, і спростовуються даними в контракті. При цьому слід зауважити, що згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, і невиконання перевізником вимоги митного органу про надання документів не можна ставити у провину ОСОБА_2 . Встановивши, що дані в листі Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії № 4533/7/99-99-20-02-01-17 від 13.02.2019 не підтверджують викладені у протоколі обставини, суд і не повинен був встановлювати, хто саме, яка юридична/фізична особа є фактичним одержувачем вантажу. Та обставина, що одержувачем товару є не компанія "Haci Camalxan", не може бути доказом винуватості ОСОБА_2 за відсутності достовірних даних, які б свідчили про його обізнаність у цьому. Надуманими є і посилання на те, що у декларанта ТОВ "Преміорі" та директора ОСОБА_2 виник обов`язок заявити відомості, що стосувалися митного оформлення товару, які стали відомі після завершення митного оформлення. Відповідно до пояснень ОСОБА_2 виконання зобов`язань за контрактом завершилося митним очищенням товару та завантаженням його на транспорт, обраний покупцем, і митним органом не надано жодних доказів, які б доводили, що ОСОБА_2 була відома інформація про зміну одержувача товару. Не відповідають дійсності і твердження про неузгодженість висновків суду з положеннями ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", у відповідності з якою ОСОБА_2 при укладанні зовнішньоекономічного договору був зобов`язаний встановити дієздатність сторін договору. Закон не покладає на сторони договору такий обов`язок, компанія "Haci Camalxan", взагалі, не є стороною договору і наявність у цієї компанії дієздатності ніким під сумнів не ставиться. Однак висновки в постанові про те, що обов`язки декларанта при здійсненні митного оформлення товару було покладено на уповноважену особу - ОСОБА_4 , представником власника товару ОСОБА_2 декларування товару не здійснювалось, а тому дії останнього не можуть утворювати об`єктивну сторону складу порушення митних правил, є невірними. Декларант, відповідно до визначення термінів і понять у ст.4 МК України, - це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. В даній справі декларантом є ТОВ "Преміорі" - резидент, яким укладено зовнішньоекономічний договір, тобто юридична особа, яка утворена та провадить свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території, що повністю узгоджується з п.50 ст.4, ч.1 ст.265 МК Україна. Як правильно зазначено в апеляційній скарзі з посиланням на ч.5 ст.65 ГК України, саме керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. До того ж, декларування товару здійснювалося ОСОБА_4 на підставі документів, підписаних ОСОБА_2 як посадовою особою, а не приватною, як це визначив суд. Між тим, вказана помилка не вплинула на правильність прийнятого суддею рішення, з огляду на відсутність такого елемента складу порушення митних правил, як суб`єктивна сторона. За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в : Апеляційну представника митного органу - Київської митниці Державної фіскальної служби України Юрківа В.В. залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 червня 2019 року, якою провадження в справі про порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 МК України, щодо ОСОБА_2 закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Т.М. Тютюн