Постанова 4813 № 520/4268/19

Номер провадження: 22-ц/813/2023/20 Номер справи місцевого суду: 520/4268/19 Головуючий у першій інстанції Васильків О. В. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.04.2020 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 520/4268/19 Номер провадження: 22-ц/813/2023/20 Одеській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., учасники справи: - позивач - ОСОБА_1 , - відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей та аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, за апеляційною скаргою адвоката Голосова Юрія Валерійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Васильків О.В. о 13 годині 07 хвилині 26 вересня 2019 року, повний текст рішення складено 07 жовтня 2019 року, встановив: У березні 2019 року адвокат Єпіхіна Ю.О., діюча від імені ОСОБА_1 , звернулася до суду з вищезазначеним уточненим у травні місяці позовом, в якому остаточно просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : 1) додаткові витрати, пов`язані із навчанням дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі - 15 700,00 грн.; 2) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі - 2 600 грн. щомісячно, починаючи з 14.05.2019 року, на період навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років. Адвокат Єпіхіна Ю.О. , діюча від імені ОСОБА_1 , обґрунтовує позовні вимоги тим, що від шлюбу з відповідачем сторони мають двох синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з матір`ю. На теперішній час шлюб між сторонами розірвано та відповідно до рішення суду від 17.12.2018 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей. Додаткові витрати на дітей обумовлені тим, що старший син ОСОБА_3 у червні 2018 року вступив до Міжнародного гуманітарного університету на денну форму навчання, факультет міжнародно-економічних відносин. Вартість навчання відповідно до контракту становить - 11 200 грн. на рік, строк навчання 5 років. Молодший син ОСОБА_4 у червні 2018 року вступив до Економіко-правового коледжу на факультет комп`ютерних технологій, денна форма навчання. Вартість навчання відповідно до контракту становить - 9 000 грн. на рік, строк навчання 4 роки. Також обов`язковим за умовами навчання є придбання форми вартістю - 3 200 грн.. Аліменти, які ОСОБА_1 одержує від відповідача на утримання дітей у розмірі - 2 500 грн. на дитину, а також її особисті доходи не дозволяють сплачувати витрати, пов`язані із навчанням синів самостійно. Її заробітна плата за місяць, з урахуванням податків та зборів, складає менше - 4 000 грн.. На утриманні ОСОБА_1 перебуває непрацездатний батько - ОСОБА_8 , 1939 року народження (а. с. 1 - 4, 98 - 99). Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву посилається на те, що вимоги на оплату навчання не можуть вважатися додатковими, оскільки відносяться до загальноосвітніх послуг та не підтверджують наявність у дітей особливих здібностей, а тому є витратами, які входять до складу аліментів. Окрім того, замовлення платних освітніх послуг для синів є особистим вибором матері дітей, який не погоджувався з відповідачем, не враховував його матеріального стану. При цьому, відповідач зазначає, що він створив нову сім`ю, має на утриманні двох малолітніх дітей. Дружина відповідача знаходиться у декретній відпустці, доглядаючи за дітьми. Відповідач також доглядає за матір`ю, яка потребує стороннього догляду. Окрім того, відповідач зазначає, що йому достовірно відомо про реальний дохід ОСОБА_1 , який становить не менше - 800 доларів США на місяць, що дозволяє матеріально забезпечувати кожного із синів у розмірі - 5 200 грн. щомісячно. У судовому засіданні представник позивача - Єпіхіна Ю.О. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Представник відповідача - Голосов Ю.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2019 року вищезазначені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язані з навчанням у сумі - 15 700,00 грн.. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі - 2 000,00 грн., починаючи з 14.05.2019 року на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, на період навчання в "Міжнародному гуманітарному університеті", але не довше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони мають двох спільних дітей - ОСОБА_3 , 2001 року народження, та ОСОБА_4 , 2003 року народження, які проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 .. На час ухвалення рішення ОСОБА_3 вже є повнолітнім. Сини сторін на теперішній час продовжують отримувати освіту за контрактом, що потребує значних матеріальних витрат. Оплату навчання здійснює мати ОСОБА_1 , яка на теперішній час офіційно не працює. В ході судового розгляду і стороною позивача, і стороною відповідача стверджувалось, що інша сторона має значно більший дохід, ніж вказано у відповідній довідці. Однак, належних та допустимих доказів щодо реального розміру доходів як позивача, так і відповідача суду не надано. Ухвалюючи рішення по справі, суд виходив з того, що діти сторін дійсно потребують значної матеріальної підтримки для здобуття освіти, та що в цьому повинні брати участь як мати, так і батько. Однак, при визначенні суми, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 , суд прийняв до уваги його доводи щодо утримання інших дітей та що його син від другого шлюбу - ОСОБА_10 потребує витрат на лікування. Відносно доводів відповідача ОСОБА_2 про утримання ним його матері, яка потребує догляду, суд зазначив, що вказані доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, як це передбачено ст. ст. 77, 78 ЦПК України. Відсутня інформація щодо розміру доходів самої матері відповідача та її проживання разом з ним, так само як і доказів про потребу матері в сторонньому догляді. Суд відхилив доводи сторони позивачки щодо перебування на її утриманні непрацездатного батька ОСОБА_8 , 1939 року народження, з тих самих підстав, що і доводи відповідача щодо утримання його матері. За вищевикладених обставин, суд прийшов до висновку, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені (а. с. 67 - 70 зворотна сторона). Адвокат Голосов Ю.В., діючий від імені ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт вказує, що суд стягнув кошти, які не відносяться до додаткових витрат на дітей і можуть бути викликані тільки особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, хворобою, каліцтвом тощо). Стягнуто витрати, які можуть бути понесені у майбутньому. Стягуючи наперед витрати на оплату навчання у розмірі - 4 500 грн., суд не врахував консесуальний характер таких витрат. Договір про навчання може бути розірваним у майбутньому. Тому, висновок суду про стягнення вартості оплати за навчання на наступний навчальний рік наперед є безпідставним. Аліменти на період навчання повнолітнього сина стягнуто без перевірки можливості надавати таку матеріальну допомогу. З врахуванням стягнення аліментів на період навчання відсутні підстави для стягнення, додаткових витрат пов`язаних з навчанням. ОСОБА_1 згідно наявного у справі повідомлення про вручення поштового відправлення отримала копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі та копію апеляційної скарги з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку. Правом надання відзиву не скористалася. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ст. 274 ЦПК України дана справа відноситься до категорії малозначних. Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без виклику її учасників. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити. Колегія суддів вважає, що рішення суду вищевказаним вимогам норм процесуального права у повній мірі не відповідає. Суд першої інстанції на підставі наявних у справі, наданих її учасниками та досліджених судом доказів дійшов вірного висновку про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. Висновки суду в цій частині зроблені без порушень норм матеріального (ст. 199 СК України) та вищевказаних норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків. На підставі наявних у справі, наданих її учасниками та досліджених судом доказів встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 11.08.1995 року по 12.12.2011 року . Від шлюбу у сторін народилося двоє синів: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №604 від 29.05.2001 року, складений Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 29.05.2001 року (а. с. 9); - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №615 від 14.05.2003 року, складений Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14.05.2003 року (а. с. 8). З Довідки (виписки з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію) №532 від 19.07.2018 року, виданої Дільницею №5 КП ЖКС «Чорноморський», вбачається, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживають разом з матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 22). Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2018 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 аліменти: 1) на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі - 2 600,00 грн. щомісячно, починаючи з 23.07.2018 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 ; 2) на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2600,00 грн. щомісячно, починаючи з 23.07.2018 року і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 15 - 21). Згідно з Договором про надання освітніх послуг №008-123-1к від 02.08.2018 року Міжнародний гуманітарний університет, в особі ректора Крижановського А.Ф. , бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника ОСОБА_1 здійснити навчання студента ОСОБА_4 (надати освітню послугу) освітні послуги в системі вищої освіти, за денною формою навчання, ступенем вищої освіти (освітньо-кваліфікаційним рівним) молодший спеціаліст, за спеціальністю 123 Комп`ютерна інженерія. Строк дії Договору: з 01.09.2018 року по 30.06.2022 року. Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти встановлюється в сумі 36 000,00 грн. (а. с. 25 - 28). Згідно квитанцій позивачка сплатила кошти у сумі - 9 000,00 грн. в якості оплати за навчання в економіко-правовому коледжі, 1 курс, комп`ютерна інженерія, а також на суму - 3 200,00 грн. за пошив форми (а. с. 29 - 30). Згідно з Договором про надання освітніх послуг №292-007д-1Б від 10.08.2018 року Міжнародний гуманітарний університет, в особі ректора Крижановського А.Ф. , бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника ОСОБА_1 здійснити навчання студента ОСОБА_3 (надати освітню послугу) освітні послуги в системі вищої освіти, за денною формою навчання, ступенем вищої освіти (освітньо-кваліфікаційним рівним) бакалавр, за спеціальністю 292 Міжнародні економічні відносини (а. с. 31 - 32). Строк дії Договору: з 01.09.2018 року по 30.06.2022 року. Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти встановлюється в сумі - 48 600,00 грн.. Згідно квитанцій позивачка сплатила кошти у сумі - 10 200,00 грн. в якості оплати за навчання, денна форма, 1 курс, факультет міжнародні економічні відносини (а. с. 29 - 30). Між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення додаткових витрат на неповнолітнього сина та повнолітнього сина, обов`язку батьків утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання. Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Оскільки беззаперечно встановлено, що повнолітній син ОСОБА_3 продовжує навчання у Міжнародному гуманітарному університеті правильним є висновок суду про стягнення з батька аліментів на період навчання сина. Доводи апелянта про те, що аліменти на період навчання повнолітнього сина стягнуто без перевірки можливості надавати таку матеріальну допомогу, колегія суддів відхиляє. Наявні у справі, надані апелянтом докази про його доходи, а саме до виплати - 47 355,43 грн. за період січень - березень 2019 року (а. с. 48), свідчать про його спроможність сплачувати аліменти у розмірі - 2 000 грн.. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на дітей, пов`язаних з навчанням у сумі - 15 700,00 грн.. Висновки суду в цій частині зроблені з порушенням норм матеріального (ст. ст. 185, 199 СК України) та процесуального (ст. ст. 263, 264 ЦПК України) права. Відповідно до правових висновків, які викладені у постанові Верховного Суду від 29.01.2018 року у справі № 622/373/16-ц, положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання обов`язку утримувати дитину, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198). Відповідно до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. Тому, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються. Зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання). Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення додаткових витрат на навчання неповнолітнього та повнолітнього синів у розмірі - 15 700 грн. є обґрунтованими. Таким чином, апеляційна скарга адвоката Голосова Ю.В., діючого від імені ОСОБА_2 ,є частково обґрунтованою, а тому підлягає частковому задоволенню. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати судове рішення суду першої інстанції повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення по суті позовних вимог. Підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ураховуючи, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи в частині вирішення вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню. Необхідно в цій частині ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на утримання дітей у сумі - 15 700 грн.. В решті рішення необхідно залишити без змін. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Голосова Юрія Валерійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , - задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одесивід 26 вересня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язаних з навчанням у сумі - 15 700 (п`ятнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. - скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язаних з навчанням у сумі - 15 700 (п`ятнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. - відмовити. В решті рішення - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: С. О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе