Постанова 4807 № 332/1317/17

Дата документу 22.04.2020 Справа № 332/1317/17 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 332/1317/17 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/1242/20 Андрюшина Л.А. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Бєлки В.Ю. Суддів: Кухаря С.В. Онищенко Е.А. За участю секретаря: Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Першина Ігора Миколайовича на заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: У травні 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 01.08.2012 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №984АІ10120801001, за умовами якого банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у розмірі 348 902,00 грн. зі сплатою 16,50% річних, а позичальник зобов`язався повернути кредит у строк до 31 липня 2017 року у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі. Пунктом 1.1.1 кредитного договору встановлено графік погашення кредиту до 25 числа(включно) щомісяця, починаючи з вересня 2012 року, рівними частками в сумі 5 815,03 грн. В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги,01 серпня 2012 року між ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 укладено договір поруки №984АІ10120801001-ПОР, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі як існуючих в теперішній час так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Пунктом 1.1 договору поруки встановлена солідарна відповідальність поручителя і позичальника. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договором не виконав, внаслідок чого станом на 16.03.2017 року має заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 626 097,42 грн., яка складається з наступного: 314 011,82 грн. - заборгованість за кредитом, 247 756,65 грн. - заборгованість по відсотках, 33 999,75 грн. - розмір інфляційних втрат за кредитом, 30 329,20 грн. - розмір інфляційних втрат за відсотками. Зазначає. що банком на адресу відповідачів направлялися досудові вимоги про погашення суми наявної заборгованості, однак заборгованість залишається непогашеною. Посилаючись на зазначені обставини просило суду стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 626 097,42 грн., а також понесені судові витрати у виді оплати судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 9 391,46 грн. Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2017 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму заборгованості за кредитним договором №984АІ10120801001 від 01 серпня 2012 року у загальному розмірі 626 097,42 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі по 4 695,73 грн. з кожного. У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Першин І.М. зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом не в повній мірі досліджені обставини справи та надані докази по справі. Не враховано, що на момент подання позовної заяви, порука ОСОБА_1 щодо виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором була припиненою, а відтак в задоволені позову банку в частині солідарного стягнення суми заборгованості за кредитним договором мало бути відмовлено. Просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог щодо відповідача ОСОБА_1 . На зазначену апеляційну скаргу представник АТ «Альфа-банк», який є правонаступником позивача, подав відзив у якому зазначає, що договір поруки не є припиненим, оскільки змінивши строк виконання основного зобов`язання, подав до суду позов в межах шестимісячного строку, який обчислюється з дня пред`явлення вимоги. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, і рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право частково скасувати судове рішення і ухвалити у відповідній частині нове. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення частково та ухвалює у відповідній частині нове рішення у випадку неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 01 серпня 2012 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 984АІ10120801001, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 348 902 грн. Зазначені кошті відповідач зобов`язався повернути шляхом внесення щомісячних платежів, у строк до 31 липня 2017 року та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 16,5 % річних. З метою забезпечення виконання зазначеного кредитного договору 01 серпня 2012 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 984АІ10120801001-ПОР. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 покладених на нього зобов`язань, утворилася заборгованість. Станом на 16 березня 2017 року розмір заборгованості складає 626 097 грн. 42 коп., з яких: 314 011 грн. 82 коп. - заборгованість за кредитом, 247 756 грн. 65 коп. - заборгованість по відсотках, 33 999 грн. 75 коп. - інфляційні втрати за кредитом, 30 329 грн. 20 коп. - інфляційні втрати за відсотками. Задовольняючи позовні вимоги банку до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт наявності заборгованості за спірним кредитним договором. Зазначене рішення позичальником ОСОБА_2 не оскаржується тому переглядається лише в частині задоволення позовних вимог банку до поручителя ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині неправомірності стягнення заборгованості з поручителя виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, в редакції закону, що діяв на момент звернення банком із позовом до суду, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки. З матеріалів справи вбачається, що пунктом 1.1.1. Договору кредиту № 984АІ10120801001 встановлено, що погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно, в розмірі та порядку, визначеному даним пунктом. Пунктом 3.2.3. цього Договору передбачено право кредитора вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій в тому числі у разі: затримання позичальником сплати кредиту (частини кредиту) та/або процентів щонайменше на один календарний місяць; або перевищення сумою простроченої заборгованості суми кредиту більш як на 10 процентів; або несплати позичальником в терміни, що встановлені цим договором більше однієї виплати по кредиту, яка перевищує 5 процентів загальної суми кредиту. Пунктом 3.3.1. Договору поруки № 984АІ10120801001-ПОР передбачено обов`язок кредитора протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати невиконання позичальником зобов`язань забезпеченого порукою повідомити про це Поручителя з наданням інформації щодо обсягів виконаного позичальником зобов`язання та невиконаного зобов`язання. Пунктом 3.4.1. Договору поруки визначено право кредитора у випадку невиконання позичальником та поручителем зобов`язань забезпечених порукою звернути стягнення на активи поручителя та/або позичальника, як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 984АІ10120801001, наданим банком, останній платіж ОСОБА_2 було здійснено 01 березня 2013 року, в той час як вимогу від 30 березня 2017 року на адресу відповідачів було направлено банком 03 травня 2017 року, а до суду позивач звернувся 15 травня 2017 року. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що банк не виконав свого обов`язку повідомлення поручителя про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань та пропустив піврічний строк для пред`явлення вимоги до поручителя. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 є не доведеними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 141 ЦПК України колегія вважає за необхідне стягнути з правонаступника позивача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 7043 грн. 60 коп. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Першина Ігора Миколайовичазадовольнити частково. Заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2017 року вцій справі в частині задоволення позову до ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині постанову наступного змісту: В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 7043 /сім тисяч сорок три/ грн. 60 коп. Дата складання повної постанови 27 квітня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: С.В. Кухар Е.А. Онищенко