Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/2643/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2643/19 пров. № А/857/3579/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Гнідець Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року, головуючий суддя - Главач І.А., ухвалене у м. Івано-Франківську, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення певних дій,- В С Т А Н О В И В: В грудні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, в якому просив визнати бездіяльність щодо недотримання встановленого законом строку надання інформації на запит та щодо ненадання публічної інформації протиправною, зобов`язати надати інформацію. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 18.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до розпорядника інформації - Оболонської сільської ради, у встановленому законом порядку, відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" з інформаційним запитом №22 про отримання публічної інформації, який зареєстровано в Оболонській сільській раді 18.11.2019 року за вх. №29. У зазначеному інформаційному запиті він просив розпорядника інформації надати йому засвідчені належним чином копії протоколів засідань постійно діючої комісії (соціально-економічного розвитку села) Оболонської сільської ради за 2017 рік. На даний запит позивачем отримано відповідь голови Оболонської сільської ради Куленича А.В. від 10.12.2019 року за №388, в якій повідомлено про відсутність в Оболонській сільській раді протоколів засідань постійно діючої комісії (соціально-економічного розвитку села) Оболонської сільської ради за 2017 рік. Позивач вважав, що бездіяльність відповідача полягає в недотриманні п`ятиденного строку надання інформації. Окрім того, згідно з принципом законності Оболонська сільська рада повинна усунути порушення закону та вжити заходів щодо надання публічної інформації. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на її своєчасність. Відтак, відповідач, несвоєчасно надавши відповідь на запит, допустив протиправну бездіяльність. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.11.2019 року позивач звернувся до Оболонської сільської ради з інформаційним запитом №22 на публічну інформацію, в якому просив надати засвідчені належним чином копії протоколів засідань постійно діючої комісії (соціально-економічного розвитку села) Оболонської сільської ради за 2017 рік. Даний запит зареєстрований 18.11.2019 року за вх. №29 (а.с. 17 зворот). Загалом, 18.11.2019 року ОСОБА_1 до Оболонської сільської ради подано 35 запитів про надання публічної інформації. Листом від 22.11.2019 року за №347 Оболонською сільською радою позивача повідомлено, що дані запити потребують додаткового опрацювання, відповідь на них буде надана протягом 15 днів (а.с. 30). В подальшому, на запит щодо надання засвідчених належним чином копій протоколів засідань постійно діючої комісії (соціально-економічного розвитку села) Оболонської сільської ради за 2017 рік, Оболонська сільська рада надала позивачу відповідь за №388 від 10.12.2019 року за підписом сільського голови Куленича А.В., про відсутність у відповідача запитуваної інформації (а.с. 18-19). Вважаючи дії розпорядника інформації - Оболонської сільської ради щодо недотримання встановленого п`ятиденного строку надання інформації на запит та щодо ненадання публічної інформації, позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує також на обов`язок розпорядника інформації усунути порушення закону та вжити заходів щодо набуття (створення) запитуваної інформації. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано відповідь на запит позивача та не допущено порушень законодавства, які б призвели до обмеження права позивача на інформацію. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI), та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено цим Законом. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 6 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» право на інформацію забезпечується створенням механізму реалізації права на інформацію. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI). Пунктами 1, 6 частини першої статті 14 Закону №2939-VI установлено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації та оновлювати оприлюднену інформацію. Відповідно до статті 16 Закону № 2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом. Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації. Аналізуючи наведені положення Закону № 2939-VI в контексті цього спору, слід насамперед зауважити, що розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов`язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє. Тобто розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №9901/925/18. Отримавши 18.11.2019 року 35 запитів на публічну інформацію, відповідач, з дотриманням п`ятиденного терміну, листом від 22.11.2019 за №347 повідомив ОСОБА_1 , що дані запити потребують додаткового опрацювання, відповідь на них буде надана протягом 15-ти днів. 10.12.2019 року відповідач, в межах зазначеного 15-ти денного строку надав позивачу відповідь про відсутність в Оболонській сільській раді запитуваної інформації - протоколів засідань постійно діючої комісії (соціально-економічного розвитку села) Оболонської сільської ради за 2017 рік. Також матеріали справи не містять інформації про те, що у 2017 році, засідання комісії з соціально-економічного розвитку села Оболонської сільської ради скликались та чи були такі засідання правомочними для розгляду відповідних питань. Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що на запит від 18.11.2019 року відповідачем надано відповідь, виходячи з наявної у нього інформації та з дотриманням строків визначених законодавством, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі №300/2643/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 24.04.2020 року.