Постанова Волинський апеляційний суд № 161/1132/20

Справа № 161/1132/20 Провадження №33/802/291/20 Головуючий у 1 інстанції:Івасюта Л. В. Категорія:ст.124 КУпАП Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 квітня 2020 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Митюк О.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , особи, яку визнано винною у створенні аварійної обстановки, - ОСОБА_2 розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Білорусь, жителя АДРЕСА_1 , не працює, на постанову судді Луцького міськрайоного судуВолинської області від 12 лютого 2020 року, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 29 грудня 2019 року о 14 год. 51 хв., керуючи транспортним засобом «Тойота», номерний знак НОМЕР_1 , на а/д НОМЕР_2 , що пролягає в с.Кут Гусятинського району Тернопільської області, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав за межі проїзної частини дороги, де допустив зіткнення з парканом, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження чим порушив вимоги, передбачені п.12.1 ПДР України. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду через її незаконність та невідповідність фактичним обставинам справи скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Доводи скарги обґрунтовує посиланням на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 січня 2020 року, із якої вбачається, що водій автомобіля марки «ВАЗ» перед зміною напрямку руху не переконався у безпечності маневру, а також, що це не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не ввімкнув відповідний світловий покажчик про зміну напрямку руху чим створив аварійну обстановку водію автомобіля «Тойота» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухаючись позаду нього, змушений був змінити напрямок руху і скоїв наїзд на паркан, що призвело до заподіяння автомобілю під його керуванням механічних пошкоджень. Водночас просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, як такий, що пропущений з поважних причин через розгляд справи у його відсутності та неможливість її оскарження у зв`язку із перебуванням на території Республіки Білорусь. Також просить повернути кошти за сплачений штраф та судовий збір. Враховуючи те, що ОСОБА_3 під час розгляду справи в суді першої інстанції присутній не був, дані про отримання ним копії постанови у матеріалах справи відсутні, у встановлений законом процесуальний строк не мав можливості оскаржити постанову через перебування на території Республіки Білорусь, що стверджується відмітками у його паспорті, апеляційну скаргу подав 20 березня 2020 року, тому строк апеляційного оскарження постанови йому слід поновити, як такий, що пропущений з поважних причин. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів підтримав, ОСОБА_2 , який відносно її задоволення заперечив, доходжу висновку про її часткову під ставність з таких підстав. Відповідно до ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.124 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Дійшовши висновку про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд не повно з`ясував фактичні обставини справи та не надав їм належної оцінки. Так, ОСОБА_1 заперечуючи свою вину у порушенні ПДР України, а відповідно і у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, вказує на створення аварійної обстановки іншим учасником дорожнього руху - ОСОБА_2 , що і змусило його вживати заходів для уникнення дорожньо-транспортної пригоди та стало причино наїзду на паркан. Зазначені обставини об`єктивно стверджуються постановою судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 січня 2020 року, яка набрала законної сили, і згідно якої ОСОБА_2 визнаний винним у порушенні п.п. 9.2.б., 10.1 ПДР за фактом вчинення аварійної обстановки та його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП. Тоді як із змісту даної постанови убачається, що водій автомобіля марки «ВАЗ» - ОСОБА_2 , не ввімкнувши світловий покажчик про зміну напрямку руху, створив аварійну обстановку водію автомобіля марки «Тойота» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухаючись позаду нього та вживаючи заходів для уникнення з ним зіткнення, змушений був змінити напрямок руху та скоїв наїзд на паркан. Відтак суд, постановляючи рішення щодо ОСОБА_1 , не проаналізував його пояснення, не встановив усіх фактичних обставин справи та не врахував, що перший, у дорожній ситуації, що склалась, з урахуванням доведеного факту порушення іншим учасником дорожнього руху - ПДР України, рухаючись позаду у попутному напрямку, лише вживав заходів для уникнення зіткнення, що і стало причиною ДТП. Зазначені докази свідчать про слушність доводів апелянта ОСОБА_1 , що саме порушення ПДР ОСОБА_2 лежать у прямому причинному зв`язку із виникненням даної пригоди та поза сумнівом вказують на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Тому постанову судді суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 не можна вважати законною та обґрунтованою, а отже її необхідно скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вимога апеляційної скарги ОСОБА_1 про повернення сплаченого ним штрафу та судового збору за оскаржуваною ним постановою суду першої інстанції, підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Відповідно до частини 4 статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору. У відповідності до ст.304 КУпАП питання пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову. Враховуючи те, що апеляційний суд не є розпорядником грошових коштів, про повернення яких просить апелянт, і відповідно до положень вказаної вище норми Закону, не наділений повноваженнями вирішувати дане клопотання, вважаю його безпідставним. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайоного суду Волинської області від 12 лютого 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Луцького міськрайоного суду Волинської області від 12 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати та постановити нову, якою провадження у справі щодо нього за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя