Постанова 4817 № 605/629/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 605/629/19Головуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О. Провадження № 22-ц/817/415/20 Доповідач - Шевчук Г.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 квітня 2020 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Шевчук Г.М. суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу № 605/629/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на заочне рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 24 січня 2020 року, ухваленого суддею Горуц Р.О. у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору кредиту в розмірі 11878,35 грн. В обґрунтування позову банк посилався на те, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ "ПриватБанк" із заявою про надання банківських послуг, на підставі якої 3 лютого 2016 року отримала кредит у розмірі 4040 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Взяті на себе зобов`язання відповідач не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 11878.35 грн., яка складається із: 3 889,07 грн. заборгованість за тілом кредиту; 2238,12 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3759,33 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 950 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 541,83 грн. - штраф (процентна складова). На підставі вищенаведеного просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 11878,35 грн. Заочним рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 24 січня 2020 року в задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Судові витрати покладено на позивача в межах ним понесених. В апеляційній скарзі АТ КБ "Приватбанк" просить рішення Підгаєцького районного суду від 24 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги банк зазначив, що між банком та відповідачкою було укладено кредитний договір у встановленому порядку. Відповідачка була ознайомлена та погодилась з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку щодо умов кредитування. Підписуючи анкету-заяву та користуючись кредитними коштами відповідачка висловила свою згоду з формою договору та його умовами. Тому висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення вимог про стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсоткам за його користування є безпідставним. Із виписки слідує, що відповідачка користувалась кредитними коштами на загальну суму 26 187.12 грн., частково погашала заборгованість на суму 12429.49 грн., що свідчить про наявність заборгованості. Укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 ЦК України). Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. Також вказує на те, що відсутність підпису ОСОБА_1 на Умовах, Правилах та Тарифах не свідчить про те, що вона не була ознайомлена з ними, а підпис позичальника в анкеті-заяві свідчить про те, що вона повністю згодна з умовами кредитування та отримання кредиту саме на таких умовах. Відзиву на апеляційну скаргу не поступило. Оскільки апеляційним судом не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі та зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд якої відповідно до п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги,апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється згідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом встановлено, що відповідач добровільно звернулась до позивача із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 03 лютого 2016 року, на підставі якої отримала кредит у розмірі 4060 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_1 своїм підписом у вищевказаній заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява з Умовами та правилами надання банківських послуг у ПриватБанку та Тарифами банку, які викладені на сайті банку - складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (далі - договір). Відповідачка дала свою добровільну згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту за даним договором і його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Водночас ОСОБА_1 зобов`язалась слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту (п.2.1.1.5.7. Договору). З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань за договором, заборгованість відповідачки, станом на 18 серпня 2019 року складає 11878,35 грн., а саме: - 3889,07 грн. - заборгованість за тілом кредиту; - 2238,12 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 3759,33 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; - 950 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу; - 500 грн. - штраф (фіксована частина); - 541,83 грн. - штраф (процентна складова). З розрахунку заборгованості за договором №б/н від 03.02.2016 року вбачається, що відповідачкою починаючи з 03 лютого 2016 року по 18 серпня 2019 року було сплачено на користь позивача грошові кошти в розмірі 12224,49 грн. За вищезазначений період часу відповідачкою було витрачено 11669,57 грн. запозичених коштів, а сплачено з урахуванням того, що розмір та сплату відсотків сторонами погоджено не було - 17946,86 грн., з них: 12224,49 грн. (згідно розрахунку заборгованості сума погашення за наданим кредитом) + 5722,37 грн. відсотків, що свідчить про те, що заборгованість у ОСОБА_1 перед банком по даному кредитному договору, відсутня, що також підтверджується змістом розрахунку заборгованості за договором, який, було долучено до даної позовної заяви на підтвердження викладених у ній обставин. Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що АТ КБ "ПриватБанк" при укладенні договору не дотримав вимог, передбачених ч.2 ст. 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які він вважав узгодженими. Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, і позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору та, що з ними був ознайомлений та згоден відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, зокрема щодо тарифів ПАТ КБ «Приватбанк», розміру процентів за користування кредитом. З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається. У підписаній сторонами анкеті-заяві позичальника від 19.04.2008 року не зазначена процентна ставка, строк повернення кредиту. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи. Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на тарифи банку, однак таких до позову не додав та матеріали справи не містять. Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 та правильно і всупереч твердженням апелянта, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК, судом враховано під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Умови договорів приєднання розробляються банком, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам банківських послуг та доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Тарифи, Умови в правила надання банківських послуг ПАТ КБ "Приватбанк". В анкеті-заяві позичальника від 03.02.2016 року процентна ставка не зазначена. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір та порядок нарахування відсотків за користування кредитом, а також відповідальність за порушення умов договору у виді сплати пені та штрафів. З наданих представником позивача розрахунків вбачається, що відповідачем починаючи з 03 лютого 2016 року по 18 серпня 2019 року було сплачено на користь позивача грошові кошти в розмірі 12224,49 грн. За вищезазначений період часу відповідачем було витрачено 11669,57 грн. запозичених коштів, а сплачено з урахуванням того, що розмір та сплату відсотків сторонами погоджено не було - 17946,86 грн., з них: 12224,49 грн. (згідно розрахунку заборгованості сума погашення за наданим кредитом) + 5722,37 грн. відсотків, що свідчить про те, що заборгованість у відповідача перед банком по даному кредитному договору, відсутня, що також підтверджується змістом розрахунку заборгованості за договором, який, було долучено до даної позовної заяви на підтвердження викладених у ній обставин. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування, за наведеними у скарзі доводами, апеляційний суд не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують. Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесеними у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - залишити без задоволення. Заочне рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 24 січня 2020 року залишити без змін. Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесеними. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Постанова складена 23 квітня 2020 року. Головуюча : Г.М. Шевчук Судді: О.Я. Міщій З.Є. Ткач