Постанова КЦС ВС № 668/14900/15-ц

Постанова Іменем України 14 квітня 2020 року м. Київ справа №668/14900/15-ц провадження № 61-12468св19 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В.М., Штелик С. П., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - відділ державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції в м. Херсон, відповідач - державне підприємство «Сетам», відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 грудня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Прохоренко В.В., на постанову Херсонського апеляційного суду від 07 травня 2019 року, ухвалену в складі колегії суддів Кутурланової О.В., Майданіка В.В., Орловської Н.В. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції в м. Херсоні, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14 грудня 2015 року відбулись прилюдні електронні торги з реалізації належного йому на праві спільної сумісної власності автомобіля Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску, який реалізовано за ціною 97665,30 грн. переможцю торгів ОСОБА_3 . Посилаючись на те, що прилюдні торги проведені на підставі звіту про оцінку транспортного засобу №01/43, що виконаний ПП ОСОБА_4 25 січня 2015 року з урахуванням уцінки вартості автомобіля, який станом на 14 грудня 2015 року втратив свою чинність, у зв`язку із чим наявне порушення ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 3.2, 3.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, позивач просив суд визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна-автомобіля Skoda Octavia, д.н. НОМЕР_1 , результати яких оформлені протоколом електронних торгів №133964 від 14 грудня 2015 року. Короткий зміст судових рішень Справа неодноразово розглядалася судами. Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 14 липня 2016 року, позов задоволено. Визнано недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна, автомобіля SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску, результати яких оформлені протоколом електронних торгів від 14 грудня 2015 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 11 жовтня 2017 року рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 14 липня 2016 року скасовано, а справу передано на новий розгяд суду першої інстанції. Скасовуючи судові рішення та передаючи справу на новий розгляд, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виходив з того, що у справі, яка переглядається, установивши, що проведення електронних торгів відбулося з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового порядку, суди не перевірили, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 05 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 07 травня 2019 року, в задоволені позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову. Відмовляючи у задволеннні позовних вимог, суди виходили з того, що хоча електронні торги відбулися із порушенням норм ЗУ «Про виконавче провадження» та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів від 16 квітня 2014 року № 656/6, позивачем не доведено, що ці порушення вплинули на результати торгів та призвели до порушення його прав і законних інтересів. Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції та рух справи у суді касаційної інстанції У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 грудня 2018 року та на постанову Херсонського апеляційного суду від 07 травня 2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Херсонського міського суду Херсонської області цивільну справу № 668/14900/15-ц. У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду. Короткий зміст вимог касаційної скарги Скаржник просив суд оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що судами були неправильно досліджені та оцінені надані сторонами по справі докази, неповною мірою з`ясовані обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків викладених у рішенні судів обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судами норм матеріального права, зокрема наступне. Суди дали неналежну оцінку тому факту, що строк звіту втратив чинність на момент проведення торгів, що є порушенням вимог ст.. 58 Закону України «Про виконавче провадження». Суди не прийняли до уваги письмові докази, які свідчать про те, що права позивача були порушені, зокрема те, що ринкова вартість автомобіля складала 108 517 грн, а проданий він був за 97 665 грн. Суди вмотивували свої рішення усними поясненнями покупця про розкомплектованість та необхідність відновлювального ремонту автомобіля, в той час коли в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про зміну стану автомобіля, який на момент арешту перебував у справному стані. Доводи інших учасників справи Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанції надали повну та належну оцінку матеріалам справи, а доводи касаційної інстанції в цілому зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі розгляду касаційної скарги. Фактичні обставини справи, встановлені судами Судами встановлено, що на виконанні відділу ДВС Суворовського РУЮ перебувало виконавче провадження № 46980512 з виконання виконавчого листа, виданого 19 лютого 2013 року Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 боргу в розмірі 44 872,50 грн та судових витрат в сумі 673,50 грн, яке об`єднане в зведене виконавче провадження, до якого входило 2 виконавчих провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу на загальну суму 45 212,50 грн. Вказане зведене виконавчне провадженння було відкрито 30 січня 2013 року постановою державного виконавця. 29 травня 2013 року державним виконавцем здійснено опис та арешт майна, що належить ОСОБА_1 , а саме: описано та арештовано належний останньому автомобіль Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску. Постановою державного виконавця від 07 жовтня 2014 року залучено до участі у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП ОСОБА_4 , яким 24 січня 2015 року складено звіт № 01/43 про оцінку спірного транспортного засобу, згідно якого вартість вказаного автомобіля становить 108 517 грн. Вказана експертна оцінка в установленому законом порядку позивачем не оскаржувалась та не рецензувалась, крім того, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , у судовому засіданнії, він не заперечував щодо такої оцінки транспортного засобу. 28 квітня 2015 р. УДВС ГУЮ у Херсонській області було направлено заявку на реалізацію автомобіля Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску, належного ОСОБА_1 25 червня 2015 року проведено електронні торги з реалізації зазначеного автомобіля, які не відбулись через відсутність допущених учасників торгів, про що свідчить протокол проведення електронних торгів. 03 липня 2015 року державним виконавцем проведено уцінку автомобіля Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску, на 8% та визначено вартість на рівні 99 835,64 грн, повторні прилюдні торги призначені на 17 серпня 2015 року. 17 серпня 2015 року торги не відбулись через відсутність допущених учасників торгів. 03 вересня 2015 року проведено уцінку вказаного автомобіля на 10% та визначено ціну на рівні 97 665,30 грн, повторні торги призначені на 12 листопада 2015 року. Постановою державного виконавця ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні від 16 жовтня 2015 року замінений відповідальний зберігач описаного та арештованого автомобіля Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску, належного ОСОБА_1 з ХФ ДП «Інформаційний центр» на ДПА «Сетам» Міністерства юстиції України. 12 листопада 2015 року спірний транспортний засіб виставлено для продажу зі стартовою ціною продажу 97 665,30 грн, з урахуванням проведеної у відповідності із вимогами чинного законодавства уцінки майна у порівнянні із початковою оціночною вартістю, яка проводиться в обов`язковому порядку в разі, якщо торги не відбуваються. 14 грудня 2015 року відбулись торги з реалізації автомобіля Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску, належного на праві власності позивачу, який реалізовано за ціною 97 665,30 грн згідно протоколу проведення електронних торгів.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відмовляючи у задволеннні позовних вимог, суди виходили з того, що хоча електронні торги відбулися із порушенням норм ЗУ «Про виконавче провадження» та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів від 16 квітня 2014 року № 656/6, позивачем не доведено, що ці порушення вплинули на результати торгів та призвели до порушення його прав і законних інтересів. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Згідно із частиною 2 статті 16, статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином. Таким чином, ураховуючи, те що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статі 203, 215 ЦК України). Підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням. Частиною 3 ст. 62 Закону передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними ст. 58 цього Закону. Згідно розділу ІІ п.1 Тимчасового порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст.58 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч.1 ст.58 Закону визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Частинами 2-4 ст.58 Закону передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію. Відповідно до ч.5 ст.58 Закону звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно. Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року, справа № 6-116цс12. Як зазначено вище, позивач вважає торги недійсними у тому числі через порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем при визначенні вартості чи оцінки майна, однак такі дії мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Головною умовою, яку підлягає встановленню судами при вирішені позовів про визнання недійсними прилюдних торгів, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. До аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12. Таким чином, суди прийняли до уваги наведені норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дійшли обгрунтованого висновку про те, що позивач не скористався наданим правом в рамках виконавчого провадження оспорити оцінку майна, крім того, в ході розгляду справи погодився з оцінкою майна, проведеною суб`єктом оціночної діяльності ПП ОСОБА_4 та відображеною у звіті від 24 січня 2015 року № 01/43 щодо реальної вартості його транспортного засобу, з огляду на технічні характеристики та наявні несправності, яка склала 108 517 грн., тому підстав для визнання торгів недійсними немає. Посилання позивача на порушення його прав внаслідок проведення оспорюваних електронних торгів зводиться лише до того, що електронні торги проведені на підставі звіту про оцінку транспортного засобу №01/43, що виконаний ПП ОСОБА_4 25 січня 2015 року з урахуванням уцінки вартості автомобіля, який станом на 14 грудня 2015 року втратив свою чинність, у зв`язку із чим наявне порушення ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 3.2, 3.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Більше того, як зазначено вище, така підстава позову як незгода позивача з оцінкою майна та встановлення початкової ціни майна, що проведена державним виконавцем, не є достатньою підставою для визнання спірних торгів недійсними. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №490/5475/15-ц. Аналізуючи вищевикладене, у справі, яка переглядається, установивши, що проведення електронних торгів відбулося з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового порядку,зокрема проведення торгів на основі звіту про оцінку, який втратив чинність на момент проведення повторних торгів, суди дійшли правильних висновків, що вказані порушення не вплинули на результати торгів та права і законні інтереси позивача. Доводи касаційної скарги відносно того, що суди дали неналежну оцінку тому факту, що строк звіту втратив чинність на момент проведення торгів, що є порушенням вимог ст.. 58 Закону України «Про виконавче провадження» не заслуговують на увагу, оскільки таке порушення не вплинуло на результати торгів та права та законні інтереси позивача. Доводи касаційної скарги відносно того, що суди не прийняли до уваги письмові докази, які свідчать про те, що права позивача були порушені, зокрема те, що ринкова вартість автомобіля складала 108 517 грн, а проданий він був за 97 665 грн не заслуговують на увагу, оскільки кінцева вартість транспортного засобу була визначена державним виконавцем з урахуванням уцінки та повторної уцінки автомобіля проведеної відповідно до ч.5 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження». Належних та допустимих доказів про те, що дії державного виконавця щодо проведення уцінки вартості транспортного засобу були визнані незаконними матеріали справи не містять. Доводи касаційної скарги відносно того, що суди вмотивували свої рішення усними поясненнями покупця про розкомплектованість та необхідність відновлювального ремонту автомобіля, в той час коли в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про зміну стану автомобіля, який на момент арешту перебував у справному стані не заслуговують на увагу, оскільки стан автомобіля на момент проведення торгів не є предметом розгляду даної справи. Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції в цілому зводяться до переоцінки доказів та не дають підстав вважати, що судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, Керуючись статтями 400, 401, 402, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 грудня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 07 травня 2019 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: А. А. Калараш В. М. Сімоненко С. П. Штелик