Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.002808

УХВАЛА 24 квітня 2020 року Київ справа №1.380.2019.002808 адміністративне провадження №К/9901/5167/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №1.380.2019.002808 (№ 857/10920/19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Трейдинг» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, В С Т А Н О В И В: 21 лютого 2020 року Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №1.380.2019.002808 (№ 857/10920/19). Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без руху, зобов`язано скаржника усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору, зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Копію вказаної ухвали податковим органом отримано 07 квітня 2020 року. 16 квітня 2020 року (згідно з трек-кодом на поштовому конверті) скаржник звернувся до Верховного Суду з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків. Податковим органом надано клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги або відтермінування сплати судового збору до прийняття рішення у справі. Заявником зазначено, що кошти на розрахунковому рахунку Головного управління ДПС у Львівській області заблоковано через безспірне списання коштів за виконавчими листами, що підтверджено листами органу Державної казначейської служби. Проведення платежів зі сплати судового збору на рахунку « 2800» за платіжними дорученнями можливе тільки після проведення безспірного списання коштів за виконавчими листами є об`єктивно непереборною обставиною, не залежить від волевиявлення Головного управління ДПС у Львівській області, пов`язана з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо оскарження судових рішень. Скаржником наголошено, що дана справа для податкового органу має особливо важливе значення, оскільки характер спірних правовідносин, предмет доказування вимагають повного та всебічного встановлення обставин у справі. Також скаржником закцентовано увагу на тій обставині, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Згідно з цим Законом Кодекс адміністративного судочинства України був доповнений положеннями щодо особливостей розгляду справ в умовах запровадження карантинних заходів, які стосуються процесуальних строків, а саме всі процесуальні строки продовжуються на час дії карантину, строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню COVID-19. Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Однак, вищезазначена норма не зобов`язує суд вчинити такі дії, а насамперед передбачає право суду, щодо зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат. Податковим органом не надано доказів, що на цей час вживаються всі можливі заходи, зокрема, звернення до уповноважених органів з клопотанням про виділення коштів. Крім того, скаржник не зазначає, коли саме він буде в змозі сплатити судовій збір у разі продовження строку на усунення недоліків. Проте відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Враховуючи наведене, Суд вважає за необхідне продовжити скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги до закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Також скаржником надіслано касаційну скаргу із зазначенням пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави касаційного оскарження. Податковим органом вказано, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №809/117/13-а, від 22 березня 2018 року у справі №815/3666/16, від 10 квітня 2018 року у справі №815/24/17 та від 19 лютого 2019 року у справі №826/11252/16, а саме статей 76, 90, 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд підкреслює, що підстави касаційного оскарження мають зазначатися в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Судова практика має бути наведена з врахуванням обставин справи, аналогічності правовідносин, а не бути простим перерахуванням судових рішень. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку що касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Частиною другою статті 121 Кодексу передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Керуючись статтями 121, 169, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И В: Продовжити Головному управління ДПС у Львівській області строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі №1.380.2019.002808 (№857/10920/19) до закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко