Постанова КАС ВС № П/811/228/17

ПОСТАНОВА Іменем України 23 квітня 2020 року м. Київ справа №П/811/228/17 касаційне провадження №К/9901/32792/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Шипуліної Т.М., суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестагропром» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 (суддя Хилько Л.І.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 (головуючий суддя - Мельник В.В.; судді: Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.) у справі № П/811/228/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестагропром» до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування наказу, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестагропром» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування наказу від 08.02.2017 № 120 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестагропром». Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 12.04.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовив. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.07.2017 залишив постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 без змін. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестагропром» оскаржило їх у касаційному порядку. В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2017, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестагропром» посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 2, 7 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій). Зокрема, наголошує на тому, що ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.01.2017 у справі № 405/183/17 не містить вказівки на призначення перевірки, а тому орган доходів і зборів не мав права самостійно призначати розглядуваний контрольний захід, посилаючись на вказаний судовий акт. Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області прийнято наказ від 08.02.2017 № 120 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестагропром» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, а саме нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. Правовою підставою для прийняття вказаного наказу контролюючий орган визначив положення підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Фактичною ж підставою слугував факт отримання відповідачем ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.01.2017 у справі № 405/183/17, якою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ ВРКП СУ ФР Головного управління ДФС у Кіровоградській області та надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України, а саме нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.01.2017 у справі № 405/183/17 є такою, що набрала законної сили, та підлягає обов`язковому виконанню. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та абзацу першого пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючим органам надано право проводити в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України). Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Згідно з пунктом 78.4. статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. За правилами підпункту 78.1.11. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначено відповідачем правовою підставою для проведення перевірки згідно з оспорюваним наказом, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону Враховуючи викладене, підставою для прийняття контролюючим органом наказу про проведення документальної позапланової перевірки у відповідності до підпункту 78.1.11. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є отримання ним рішення слідчого судді саме про призначення перевірки, а не про надання дозволу на проведення перевірки, як у розглядуваній ситуації. За таких обставин, приймаючи спірний наказ про призначення перевірки позивача на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу про проведення перевірки, контролюючий орган діяв всупереч правилам підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норму матеріального права - підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення адміністративного позову. Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестагропром» задовольнити. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 у справі № П/811/228/17 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Скасувати наказ від 08.02.2017 № 120 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестагропром». Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестагропром» витрати зі сплати судового збору в розмірі 5280,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна Л.І. Бившева В.В. Хохуляк