Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/951/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/951/20 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В. Категорія ст.124 КУпАП Доповідач Широкопояс Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2020 року Суддя Житомирського апеляційного суду Широкопояс Ю.В., за участі: секретаря судового засідання Кошиль О.Ю., представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Перегуди А.П., захисника Луговського Ю.В., - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника потерпілого - адвоката Перегуди А.П. на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 21 лютого 2020 року у справі за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого водієм ТОВ «Золотий каравай», що раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, - в с т а н о в и в: Цією постановою закрито провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, об 11 год 20 хв. 17.01.2020 на перехресті вулиць Радивилівської та Св. Йоана Павла ІІ у м. Житомирі Хоменко, керуючи автомобілем «ГАЗ 5319» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », порушив вимоги п. п. 2.3.б), 10.1., 10.5. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), - не будучи уважним перед початком руху та зміною його напрямку, маючи намір здійснити поворот ліворуч з вул. Радивилівської на вул. Св. Йоана Павла ІІ, при виїзді на перехрестя опинився на зустрічній смузі руху та створив перешкоду в русі транспортному засобу «Toyota Land Cruiser 200» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Перегуда А.П. просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення. Посилаючись на свою оцінку доказів, твердить про невідповідність фактичним обставинам справи висновків суду про недоведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зокрема, вказує на необґрунтованість та недопустимість висновку експерта, який суд взяв до уваги при постановленні рішення, Вказує, що у справі достатньо доказів на підтвердження винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу захисник Луговський Ю.В. вказує про законність та обґрунтованість судового рішення та просить залишити його без змін. Заслухавши доводи представника потерпілого в підтримання апеляційної скарги, доводи захисника в заперечення апеляційної скарги, перевіривши справу, апеляційний суд приходить до таких висновків. Відповідно до положень п. п. 1.3., 1.4., 1.5., 1.10. ПДР, - учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, що встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України; кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила; дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; головна дорога - дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається знаками 1.22, 1.23.1-1.23.4 і 2.3; перевага - право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього руху; перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Згідно п. п. 2.3.б), 10.1., 10.5. ПДР, - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; поворот необхідно виконувати так, щоб під час виїзду з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху. Відповідно до вимог п. 16.11. ПДР, у разі вимкнення світлофора або його роботи в режимі миготіння сигналу жовтого кольору та відсутності регулювальника перехрестя вважається нерегульованим і водії повинні керуватися правилами проїзду нерегульованих перехресть та установленими на перехресті відповідними дорожніми знаками; на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі незалежно від напрямку їх подальшого руху. Згідно положень п. п. 33.2., 33.7. ПДР, - знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу» означає, що водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі; знак пріоритету 2.3 «Головна дорога» надає право першочергового проїзду нерегульованих перехресть; табличка 7.8 «Напрямок головної дороги» показує напрямок головної дороги на перехресті та застосовується із знаками пріоритету 2.1 - 2.3. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. З матеріалів справи видно, що при судовому розгляді дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ґрунтуються на достовірних доказах, наявних у справі, яким суд дав належну оцінку в їх сукупності та взаємозв`язку. Зокрема, за змістом наявних у справі пояснень водіїв-учасників ДТП, даних протоколу огляду місця ДТП, схеми місця ДТП та інших доказів, доведено, що ДТП сталася об 11 год 20 хв. 17.01.2020 на нерегульованому перехресті вулиць Радивилівської та Св. Йоана Павла ІІ у м. Житомирі. Водій Хоменко, керуючи автомобілем «ГАЗ 5319» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », наближався до цього перехрестя по головній дорозі та здійснював поворот ліворуч з вул. Радивилівської на вул. Св. Йоана Павла ІІ відповідно до встановленого на його дорозі знаку 2.3 «Головна дорога» та вказаного напрямку головної дороги згідно таблички 7.8 «напрямок головної дороги», при виїзді на перехрестя гальмував та на момент зіткнення транспортних засобів опинився на зустрічній смузі руху. Разом з тим, автомобіль «Toyota Land Cruiser 200» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » під керуванням водія ОСОБА_1 , виїжджаючи на вказане перехрестя, рухався прямо по другорядній дорозі, на якій перед перехрестям для його дороги був встановлений дорожній знак 2.1 ПДР «Дати дорогу». З огляду на вказані фактичні обставини суд першої інстанції обґрунтовано визнав достовірними наведені у постанові суду висновки експертного дослідження №007-02(Д)/20 від 10.02.2020 за результатами проведення комплексного транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження обставин і механізму ДТП у даній справі та версію події ДТП (яка не була зафіксована будь-яким можливим відеозаписом) за поясненнями водія ОСОБА_2 та його захисника про те, що ОСОБА_2 здійснював на вищевказаному нерегульованому перехресті поворот наліво, рухаючись по головній дорозі, мав перевагу у русі відповідно до встановлених на перехресті знаків пріоритету, а водій ОСОБА_1 , що рухався на автомобілі «Toyota Land Cruiser 200» по другорядній дорозі та вірогідно порушив вимоги дорожнього знаку 2.1 та п. 16.11 ПДР України, не дав дороги автомобілю «ГАЗ 5319» під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого сталося зіткнення та пошкодження транспортних засобів. При цьому суд також прийшов до обґрунтованого висновку про те, що порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.5. ПДР України, - виїзд на зустрічну смугу руху внаслідок гальмування при русі та зміні напрямку руху в межах головної дороги не знаходиться у прямому причинному зв`язку з ДТП та її наслідками, оскільки за умови невиїзду водієм ОСОБА_1 на перехрестя в можливе порушення вимог п. 16.11. ПДР України, ОСОБА_2 продовжив би рух через перехрестя по головній дорозі без гальмування та зіткнення транспортних засобів би не відбулось. Твердження представника потерпілого ОСОБА_1 , а також висновки експертного дослідження №04 від 12.03.2020 про те, що ДТП та зіткнення транспортних засобів сталися за межами перехрестя вулиць Радивилівської та Св. Йоанна Павла ІІ у м. Житомирі є недостовірними, оскільки спростовуються фактичними даними протоколу огляду місця ДТП, схеми місця ДТП, фотографій з місця події та повідомлення начальника КП «Управління автомобільних шляхів» Житомирської міської ради від 12.04.2020 про те, що місце зіткнення транспортних засобів у даній справі розташовано перед самим пішохідним переходом в межах перехрестя вулиць Радивилівської та Св. Іоана Павла ІІ у м. Житомирі, оскільки саме з цього місця починається заокруглення країв проїзної частини доріг вищевказаних вулиць. Інші висновки вищевказаного експертного дослідження №04 від 12.03.2020 також не можуть бути визнані достовірними, оскільки вони гуртуються на недостовірному факті про розташування місця ДТП поза межами перехрестя та версії події за поясненнями водія ОСОБА_1 , яка не відповідає сукупності достовірних доказів у даній справі та первинним поясненням ОСОБА_1 про те, що на момент зіткнення транспортних засобів автомобіль під його керуванням зупинився на перехресті з метою пропуску пішоходів. З матеріалів справи видно, що водій ОСОБА_2 , що під`їжджав до нерегульованого перехрестя та здійснював на цьому перехресті маневр повороту ліворуч по головній дорозі, мав перевагу в русі та вважав, що автомобіль «Тойота» під керуванням ОСОБА_1 , що наближався до цього ж перехрестя та рухався прямо по другорядній дорозі, має належним чином виконати вимоги п. 16.11. ПДР України та дати йому дорогу. Разом з тим, автомобіль «Тойота» під керуванням водія ОСОБА_1 , не дав дорогу автомобілю «ГАЗ» під керуванням ОСОБА_2 , виїхав на нерегульоване перехрестя з другорядної дороги, чим створив перешкоду для руху автомобілю «ГАЗ» під керуванням ОСОБА_2 . Висновки експертного дослідження №007-02(Д)/20 від 10.02.2020, зазначені у постанові місцевого суду, є обґрунтованими та вмотивованими, дослідницька частина та підсумкові висновки експертизи повністю узгоджуються між собою та відповідають сукупності достовірних доказів у справі. Висновок є обґрунтованим і мотивованим та узгоджується з послідовними поясненнями ОСОБА_2 як в суді першої інстанції так і під час розгляду справи апеляційним судом. Надані експерту на дослідження фотознімки місця пригоди, що були зроблені співробітником страхової компанії, достовірно відображають дійсність та не містять суперечностей із фотознімками та іншими доказами, наявними у справі. При проведенні даної експертизи експертом використовувалися достовірні дані, що містяться у матеріалах даної справи, у тому числі, достовірні дані про пошкодження транспортних засобів, їх розташування на місці пригоди та іншу слідову інформацію. Вступна, дослідницька та заключна частини вказаної експертизи є обґрунтованими, не містять суперечностей та порушень «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» №53-5 від 08.10.1998 (зі змінами згідно наказу №131/5 від 14.01.2020). Крім того, встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи узгоджуються з обґрунтованими висновками судового експерта Автономова М.В. за результатами проведення комплексного транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП №0394 від 14.04.2020 про те, що: зіткнення автомобілів «ГАЗ 5319» р. н. « НОМЕР_1 » та «Toyota Land Cruiser 200» р. н. « НОМЕР_2 » відбулося в межах перехрестя вулю Радивилівської та вул. Святого Йоанна Павла II; технічна можливість уникнути зіткнення з боку водія вказаного автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 полягає у виконанні ним вимог п. 16.11. ПДР та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», для чого у нього не було перешкод технічного характеру; водій автомобіля «ГАЗ» ОСОБА_2 рухався по головній дорозі, а тому його дії не можуть створювати небезпеку для руху автомобілю «Тойота», який не мав переваги для руху відповідно до вимог п. 16.11. ПДР та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу»; оскільки на місці пригоди зафіксовано сліди гальмування коліс автомобіля «ГАЗ» і в момент зіткнення автомобіль «Тойота» рухався, то своїми односторонніми діями водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Тойота»; оскільки ДТП сталася в межах нерегульованого перехрестя, водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 з технічної точки зору повинен був керуватися вимогами п. 16.11. ПДР та вимогами дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», тобто мав знизити швидкість та у разі необхідності - зупинитись перед перехрестям, надавши дорогу автомобілю «ГАЗ» під керуванням ОСОБА_2 , який рухався головною дорогою; в обставинах досліджуваної пригоди причиною створення аварійної обстановки й виникнення даної ДТП з технічної точки зору стали дії водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 , пов`язані з невідповідністю вимогам п. 16.11. ПДР та вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», для виконання яких у нього не було перешкод технічного характеру. За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування та прийняття нової постанови немає, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника потерпілого - адвоката Перегуди А.П. залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 21 лютого 2020 року у справі за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 , - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно та не підлягає оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду Ю.В. Широкопояс