Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3528/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3528/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Коротких А.Ю., Федотова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖИСІ-ТРАНС" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖИСІ-ТРАНС" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2019 року № 01032950012. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази факту відправки вищезазначених податкових накладних для реєстрації у граничні терміни, що свідчить про те, що позивачем не вчинялися жодні дії спрямовані на реєстрацію вказаних податкових накладних. Наголосив, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 580/839/19 не звільняло позивача від здійснення дій спрямованих на реєстрацію податкових накладних № 4 від 04 березня 2019 року, № 5 від 11 березня 2019 року та № 6 від 23 березня 2019 року. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. При цьому зазначає, позивач був позбавлений можливості вчасно зареєструвати ПН № 4 від 04 березня 2019 року, № 5 від 11 березня 2019 року та № 6 від 23 березня 2019 року з вини відповідача, оскільки ним в односторонньому порядку припинено договір про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року № 2325001. Наголошує, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 580/839/19 визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо одностороннього призупинення о 16 січня 2019 року договору про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року № 2325001 У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обгрунтування своєї позиції зазначає, що під час камеральної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України в частині не подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що на підставі ст. 19-1, ст. ст. 76, 86 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Черкаській області проведена камеральна перевірка податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Енджисі-Транс". За наслідками перевірки податковим органом складено акт від 27 травня 2019 року № 2814/23-00-50-12-007/42530995. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме № 5 від 11 березня 2019 року, № 4 від 04 березня 2019 року та № 6 від 15 квітня 2019 року. На підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2019 року № 0103295012, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 46017,72 грн. З матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2017 року між Черкаською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області (Канівське) з однієї сторони та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖИСІ-ТРАНС" з іншої сторони, укладено договір про визнання електронних документів № 2325001. Предметом укладеного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу. Протокольним рішенням засідання робочої групи Головного управління ДФС у Черкаській області з організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість № 3 від 18 січня 2019 року тимчасово призупинено дію договору про визнання електронних документів ТОВ "ЕНДЖИСІ-ТРАНС" з 16 січня 2019 року, в зв`язку з відсутністю платника за місцезнаходженням, на підставі довідки оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області від 16 січня 2019 року № 145/23-00-21-0709. Поряд з викладеним суд встановив, що протокольним рішенням засідання робочої групи Головного управління ДФС у Черкаській області з організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість № 10 від 07 березня 2019 року залишено без змін наведене рішення № 3 від 18 січня 2019 року. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 580/839/19, яке набрало законної сили 30 вересня 2019 року визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо одностороннього призупинення о 16 січня 2019 року договору про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року № 2325001, визнано протиправним та скасовано протокольне рішення засідання робочої групи Головного управління ДФС у Черкаській області з організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість від 18 січня 2019 року в частині призупинення з 16 січня 2019 року договору про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року № 2325001. Крім того, позивач, не очікуючи на рішення суду, 02 травня 2019 року здійснив реєстрацію податкової накладної № 4 від 04 березня 2019 року, № 5 від 11 березня 2019 року та № 6 від 23 березня 2019 року. На підставі встановлених вище обставин та системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами ст. 67 Конституції України, передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий цього пункту). Згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі також - порядок № 1246). Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Так, згідно з положеннями пунктів 2, 8 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку № 1246). Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку № 1246). В Порядку не міститься визначення поняття "реєстрація податкової накладної". Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі № 802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі № 0940/1600/18. Посилання апелянта на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 580/839/19, яким визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо одностороннього призупинення о 16 січня 2019 року договору про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року № 2325001, визнано протиправним та скасовано протокольне рішення засідання робочої групи Головного управління ДФС у Черкаській області з організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість від 18 січня 2019 року в частині призупинення з 16 січня 2019 року договору про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року № 2325001, судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки вказане рішення не звільняло відповідача від обов`язку здійснення дій спрямованих на реєстрацію податкових накладних № 4 від 04 березня 2019 року, № 5 від 11 березня 2019 року та № 6 від 23 березня 2019 року у межах граничних термінів. Суд апеляційної інстанції вважає помилковими посилання позивача на позицію, висловлену Верховним Судом у справах № 808/2127/17 та 802/2253/16-а, оскільки ця судова практика, на яку посилається ТОВ «Енджисі-Транс», є нерелевантною обставинам даної справи та жодним чином не підтверджує доводів апеляційної скарги, зокрема у справах № 808/2127/17 та 802/2253/16-а Верховний Суд виходив із того, що платником податків податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних було направлено в межах операційного дня граничного строку для їх реєстрації, однак не були зареєстровані з вини контролюючого органу. З огляду на викладене вище та те, що позивачем не було вжито всі залежні від нього дії щодо надання (надіслання) податкових накладних для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений статтею 201 ПК України, судова колегія приходить до висновку про те, що у відповідача були наявні правові підстави для застосування до позивача відповідних штрафних санкцій. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНДЖИСІ-ТРАНС» - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Н.М. Єгорова Судді А.Ю. Коротких І.В. Федотов