Постанова 4852 № 160/9773/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9773/19 головуючий суддя І інстанції Жукова Є.О. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова С.М., суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Першотравневської сільської ради Нікопольського району на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року в адміністративній справі № 160/9773/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Першотравневської сільської ради Нікопольського району про застосування заходів реагування,- ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Першотравневської сільської ради Нікопольського району, про застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме будівлі навчального закладу, будівлі котельні відповідача до повного усунення порушень. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року адміністративний позов Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було задоволено. Зобов`язано відповідача зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівлі навчального закладу, будівлі котельні за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, село Першотравневе, вул. Центральна, буд.17, до повного усунення виявлених порушень. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Першотравневської сільської ради Нікопольського району звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації всіх приміщень, будівель відповідача та заборони використання їх за цільовим призначенням порушує принцип пропорційності та призведе до порушення конституційного права мешканців Першотравенська на отримання повної загальної освіти. Зауважено, що при постановленні судового рішення судом першої інстанції було порушено норми КАС України, а саме протиправно не залучено Першотравенську сільську раду Нікопольського району до розгляду справи. Відзив від позивача на адресу суду не надходив. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції, у період з 17.09.2019 року по 20.09.2019 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивачем було проведено планову перевірку ОПОРНОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ I-III СТУПЕНІВ ПЕРШОТРАВНЕВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, село Першотравневе, вул. Центральна, буд.17. За результатом планової перевірки, позивач дійшов висновку про порушення відповідачем приписів чинного законодавства, а саме: в будівлі навчального закладу допущено зняття дверей на сходовій клітині та в холі другого поверху; не оброблені дерев`яні елементи горищного покриття будівлі засобами вогнезахисту; відсутність автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної системи пожежної сигналізації, що безпосередньо впливає на безпеку людей, що знаходяться на об`єктах відповідача; відсутність в приміщенні їдальні навчального закладу модулю автономної системи пожежогасіння локального застосування для гасіння пожеж при загоранні жиру; керівник навчального закладу та відповідальна особа за пожежну безпеку не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; відсутність у особи, робота якої пов`язана з пожежною небезпекою, спеціального навчання(пожежно-технічний мінімум); зниження класу вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді в будівлі навчального закладу; допущено зменшення розміру евакуаційного виходу з приміщення другого поверху будівлі; відсутній протипожежний люк другого типу на другому поверсі будівлі; допущено з`єднання жил проводів шляхом скруток без опресування, зварювання, паяння або затискачів у приміщенні класу інформатики та в приміщенні будівлі котельні; використання з`єднувальної коробки без захисної кришки; не забезпечено перегляд плану евакуації та порядку евакуації у термін раз на три роки; використання електроприборів в приміщенні бібліотеки, а не в спеціально обладнаному приміщенні будівлі навчального закладу; у приміщенні їдальні будівлі навчального закладу опорядження стелі виконано з матеріалів, пожежна небезпека яких нижча ніж Г2, В2, Д2, Т2; стаціонарна зовнішня пожежна драбина типу П1 будівлі навчального закладу утримується в несправному стані, не пофарбованою та не відповідає вимогам ДБН В.1.1.7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»; керівник навчального закладу не пройшов функціональне навчання з питань цивільного захисту; працівники об`єкта не забезпечені засобами індивідуального радіаційного та хімічного захисту. Наявність вказаних порушень і було підставою звернення до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме будівлі навчального закладу, будівлі котельні відповідача до повного усунення порушень. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пред`явлені позивачем позовні вимоги щодо застосування заходів реагування є обґрунтованими, а відповідно такими, що підлягають задоволенню. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором. Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Частиною 4 статті 4 Закону України № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності. Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоровю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. Як свідчать встановлені обставини справи, за результатом проведеної перевірки позивачем було встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, допущених відповідачем. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що виявлені порушення правил пожежної безпеки, дійсно створювали загрозу життю та/або здоровю людей. Так, зокрема відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі. Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в звязку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння. Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації. Суд апеляційної інстанцій зазначає, що згідно вимог п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація це обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності. Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоровю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків. У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів. За визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища. Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та повязаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі. Отже, порушення, які були виявлені під час перевірки будівлі відповідача були такими, що створювали загрозу життю та/або здоровю людей, а відтак і достатніми підставами для застосування до відповідача заходів реагування, саме у вигляді зупинення експлуатації обєкта. При цьому, посилання відповідача на усунення певних порушень, а саме опресування з`єднання жил проводів у приміщенні класу інформатики будівлі навчального закладу та в приміщенні будівлі котельні, встановлення захисної кришки на з`єднувальній коробці, що розміщена на сходовій клітці другого поверху будівлі навчального закладу, забезпечення перегляду плану евакуації та порядок евакуації, забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту та проходження посадовими особами навчання перевірки знань з питань пожежної безпеки, як на підставу відсутності підстав застосування заходів реагування, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки доказів усунення інших порушень, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, відповідачем до суду надано не було. Також, колегія суддів апеляційного інстанції вважає безпідставним твердження відповідача стосовно протиправного незалучення судом першої інстанції до розгляду даної справи Першотравенську сільську раду Нікопольського району, оскільки виходячи з характеру спірних правовідносин та предмету позовних вимог (застосування заходів реагування), останні стосуються безпосередньо прав та обов`язків відповідача і не впливають на майнові права вказаного органу місцевого самоврядування, до комунальної власності якого належить відповідач. Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів не приймаються до уваги, тому як не мають правового значення для правильного вирішення справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Першотравневської сільської ради Нікопольського району залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року в адміністративній справі №160/9773/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко суддя В.Є. Чередниченко