Постанова 4852 № 160/7629/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7629/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 р. (суддя Боженко Н.В.) в справі № 160/7629/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № UA500060/2019/000018/2 від 01.03.2019 р., картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00200 від 01.03.2019 р. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасоване рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000018/2 від 01 березня 2019 р.; визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00200 від 01 березня 2019 р. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції, що під час митного контролю товарів за митною декларацією, поданою позивачем, програним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення перевірки правильності визначення митної вартості. В поданих декларантом для митного оформлення товарів документах містяться розбіжності, документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості та всіх відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягала сплаті. Так, у наданих декларантом до митного оформлення документах відсутня інформація щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складової митної вартості. Крім того, наданий страховий поліс не відповідає вимогам Інкотермс щодо розміру мінімального страхування. Оскільки розмір страхового платежу залежить від розміру страхової суми, тому невідповідність страхової суми, вказаної в страховому сертифікаті, розміру мінімального страхування, яке повинно покривати ціну договору плюс 10% (110%), а також невідповідність валюти страхової суми (гривна) валюті зовнішньоекономічного договору (долар США), виключали можливість перевірки числового значення вартості страхування як складової частини митної вартості. Декларантом до митного оформлення не надано оригінал сертифікату про походження товару та сертифікату якості, що є порушенням умов контракту. Декларантом не в повному обсязі подані додатково витребувані документи, а надані на вимогу відповідача додаткові документи виявлені розбіжності не спростували, а інші документи, яки вимагались, декларантом не надано. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. На виконання розпорядження голови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 р. № 12-РО щодо рекомендації розгляду в порядку письмового провадження справ, призначених до розгляду в судовому засіданні на час, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», справа призначена до розгляду в порядку письмового провадження, про що повідомлені учасники справи. Від учасників справи не надійшло заперечень проти розгляду справи в порядку письмового провадження та клопотань про призначення розгляду справи за участі учасників справи, відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи в порядку письмового провадження. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 16 червня 2014р. між ТОВ «АТБ-маркет» (покупець) та NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP.CORP (постачальник) укладено контракт на поставку продукції за №2737-HD/CN, відповідно до п. 2.2 якого ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB-Нінгбо, Китай (Інкотермс-2000), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає у себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України. З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем 27.02.2019 року подано митну декларацію №UA500060/2019/005455, якій присвоєно номер №UA500060/2018/036530, відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар: « 1) Посуд столовий для пиття зі звичайного скла, механічного виготовлення, оздоблений: -арт. HD0892 Чашка скляна з кришкою і трубочкою Кактус - 21672 наборів. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP.CORP. Країна походження: CN. Код товару 7013379100. Загальна сума заявленої митної вартості товару - 259 391,61 грн. (9 613,28 дол. США); 2) Вироби із скла: -арт. HD0883 Кришка скляна з силіконовою окантовкою, в асортименті 20-22- 24/24-26-28 см - 5800 шт. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: NINGBO HOME- DOLLAR IMP.&EXP.CORP. Країна походження CN (Китай). Код товару 7013990000. Загальна сума заявленої митної вартості товару - 441 260,14 грн. (16 353,49 дол. США). Загальна митна вартість товару за вказаною декларацією становила 700651,75 грн. (25966,77 дол. США) та була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції). Для митного оформлення разом з митною декларацією №UA500060/2019/005455 від 27.02.2019р. позивачем подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку продукції №2737-HD/CN від 16.06.2014 р., специфікація №345 від 14.01.2019 р., рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 19HDL1001TTF06 від 14.01.2019 р., сертифікат якості б/н від 14.01.2019 р., пакувальний лист (Packing list) б/н від 14.01.2019 р., декларація про походження товару (Declaration of origin) №19HDL1001TTF06 від 14.01.2019 р., договір (контракт) про перевезення №02-2015-7 від 02.07.2015 р., автотранспортна накладна №012424 від 26.02.2019 р., рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №319/1 від 27.02.2019 р. і №319/2 від 27.02.2019 р., коносамент (Bill of lading) №SZ19010147D від 17.01.2019 р., генеральний договір добровільного страхування вантажів №40-0197-18-00011 від 01.03.2018 р., страховий сертифікат №40-0197-18-00011/3117 від 17.01.2019 р. За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Одеською митницею ДФС встановлено, що подані документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості відповідно до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України та обумовили необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу додаткові документи та відомості. 27 лютого 2019 р. відповідач повідомив декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновків про вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. 28 лютого 2019 року декларантом надіслано до митниці лист №2802/19 та наступні документи: копію митної декларації країни відправлення №310120190519812645 від 14.01.2019 р., прайс-лист виробника товару б/н від 31.12.2018 р., комерційну пропозицію б/н від 04.01.2019 р., сертифікат про походження товару №19С3302А1109/00108 від 15.01.2019 р. Позивачем зазначено, що виписку з бухгалтерської документації надати немає можливості, оскільки товар не був оплачений на момент митного оформлення у зв`язку з тим, що за умовами контракту (зокрема, специфікації №345 від 14.01.2019 р.) оплата мала бути здійснена протягом 5 банківських днів від дати митного оформлення в Україні, товар не був оприбуткований, оскільки митне оформлення не відбулось. Декларантом повідомлено митницю про те, що інші додаткові документи в десятиденний термін надати немає можливості. За результатом проведеної митної оцінки відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000018/2 від 01.03.2019 р., згідно з яким відкоригована задекларована митна вартість товару (Посуд столовий для пиття зі звичайного скла, механічного виготовлення, оздоблений: - арт. HD0892. Чашка скляна з кришкою і трубочкою Кактус - 21 672 наборів. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP.CORP. Країна походження: CN) із застосуванням резервного методу (шостий) на рівні 0,8593 дол. США за одиницю, у загальному розмірі 18622, 75 дол. США (код товару 7013379100). У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00200 від 01.03.2019 р. Товар, який надійшов на адресу ТОВ «АТБ-маркет», випущено у вільний обіг за митною декларацією №UА500060/2019/005738 від 01.03.2019 р. за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 71 569,80 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів. Відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України ТОВ «АТБ-маркет» протягом 80 днів з дня випуску товару надано відповідачу разом із заявою за вих. №М-2019-2539 від 24.05.2019 р. додаткові документи, а саме: оригінал виписки з бухгалтерської документації (картка рахунку: 63.2 на 20.05.2019 р.), платіжне доручення №427 від 04.03.2019 р., swift б/н від 06.03.2019 р. до платіжного доручення №427 від 04.03.2019 р., заява на купівлю іноземної валюти №427 від 04.03.2019 р. За результатами розгляду додатково наданих документів відповідач не знайшов підстав для скасування прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, про що Одеська митниця ДФС повідомила позивача листом за №4983/10/15-70-61-06-10 від 30.05.2019 р. Встановивши, що п. 2.2 контракту № 2737-HD/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару. Також судом першої інстанції встановлено, що позивач за генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 р. № 40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ «СК «Українська страхова група», здійснив добровільне страхування товару, застосувавши страховий тариф 0,034% від страхової суми. Оскільки відповідно до специфікації від 18.05.2018 р. № 244 погоджено продаж товару на умовах поставки FOB-Ningbo (Інкотермс 2000), а за Інкотермс 2000 існують тільки два терміни (умови поставки), якими передбачені мінімальні розміри страхування - терміни CIF і СІР, суд першої інстанції вважав, що при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі. Суд вважає приведені вище висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне. Судом встановлено, що ТОВ «АТБ-маркет» на підставі контракту № 2737-HD/CN від 16.04.2014 р., укладеному з Ningbo Home-Dollar IMP. & Exp.Corp (Нінгбо, Китай), специфікації № 345 від 14.01.2019 р. до контракту ввезено на митну територію України товар: 1) «посуд столовий для пиття зі звичайного скла, механічного виготовлення, оздоблений: -арт. HD0892 Чашка скляна з кришкою і трубочкою Кактус - 21672 наборів. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP.CORP. Країна походження: CN. Код товару 7013379100». Загальна сума заявленої митної вартості товару - 259 391,61 грн. (9 613,28 дол. США); 2) «вироби із скла: -арт. HD0883 Кришка скляна з силіконовою окантовкою, в асортименті 20-22- 24/24-26-28 см - 5800 шт. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: NINGBO HOME- DOLLAR IMP.&EXP.CORP. Країна походження CN (Китай). Код товару 7013990000». Загальна сума заявленої митної вартості товару - 441 260,14 грн. (16 353,49 дол. США). 27.02.2019 р. декларантом подано до Одеської митниці ДФС електронну митну декларацію в режимі ІМ40 (далі ЕМД) № UA500060/2019/005455 для здійснення митного оформлення товару. Митна вартість товару заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості за ціною договору відповідно до статті 58 Митного кодексу України. На підтвердження митної вартості товару декларантом подано документи, передбачені ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України: зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку продукції №2737-HD/CN від 16.06.2014 р., специфікація №345 від 14.01.2019 р., рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 19HDL1001TTF06 від 14.01.2019 р., сертифікат якості б/н від 14.01.2019 р., пакувальний лист (Packing list) б/н від 14.01.2019 р., декларація про походження товару (Declaration of origin) №19HDL1001TTF06 від 14.01.2019 р., договір (контракт) про перевезення №02-2015-7 від 02.07.2015 р., автотранспортна накладна №012424 від 26.02.2019 р., рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №319/1 від 27.02.2019 р. та №319/2 від 27.02.2019 р., коносамент (Bill of lading) №SZ19010147D від 17.01.2019 р., генеральний договір добровільного страхування вантажів №40-0197-18-00011 від 01.03.2018 р., страховий сертифікат №40-0197-18-00011/3117 від 17.01.2019 р. АСАУР за ЕМД № UA500060/2019/0005455 зґенеровано обов`язкову форму контролю що контролю правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з можливим заниженням митної вартості. Відповідачем здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, за результатами якого встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять наступні розбіжності.

1. Наданий страховий поліс 40-0197-18-00011/586 від 08.06.2018 р не відповідає вимогам Інкотермс щодо розміру мінімального страхування.

2. Пунктом 4.2.2 передбачено надання сертифікату походження товару. Відповідачем повідомлено декларанта про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 28.02.2019 р. декларантом надано органу доходів і зборів пояснення та додаткові документи: прайс-лист виробника товару, комерційну пропозицію, копію декларації країни відправлення; сертифікат походження товару. Одеською митницею 01.03.2019 р. прийняте рішення про коригування митної вартості №UA500060/2019/000018/2, яким митна вартість визначена за другорядним методом визначення митної вартості (2ґ - резервний метод), яке ґрунтувалося на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості, а саме вартість товару 1 (посуд столовий для пиття зі звичайного скла, механічного виготовлення, оздоблений: - арт. HD0892. Чашка скляна з кришкою і трубочкою Кактус - 21 672 наборів. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP.CORP. Країна походження: CN) скориговано із застосуванням відомостей про митну вартість товарів за МД від 14.02.2019 р. № UA500010/2019/003449 до вартості 0,8593 дол. США за одиницю; загальний розмір з урахуванням коригування становив 18622, 75 дол. США. 01.03.2019 р. Одеською митницею видано позивачу картку відмови № UA50060/2019/00200 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як встановлено ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою. Згідно з ч. ч. 8-9 цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; Згідно з ч. 6 цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару. Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. При перевірці правильності визначення митної вартості товару Одеською митницею встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. Стосовно того, що наданий декларантом страховий поліс 40-0197-18-00011/3117 від 17.01.2019 р. не відповідає вимогам Інкотермс щодо розміру мінімального страхування, яке має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110 %) і повинно бути обумовлене у валюті договору, а наданий страховий поліс позивача не відповідає зазначеним умовам, суд зазначає наступне. Судом встановлено, що ТОВ «АТБ-маркет» за генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 р. № 40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ «СК «Українська страхова група», здійснено добровільне страхування оцінюваного товару. При цьому за змістом п. 1.9 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми. Специфікацією від 14.01.2019 р. № 345 погоджено продаж товару на умовах поставки FOB-Ningbo (Інкотермс 2000). Відповідно до страхового сертифікату № 40-0197/18-00011/3117 до генерального договору добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 р. № 40-0197-18-000111 товар за інвойсом № 19HDL1001TTF06 від 04.01.2019, страхова вартість вантажу 661 578,74 грн. застраховано; страховий тариф % - 0,034, страховий платіж 224,94 грн. Згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс 2000 існують тільки два терміни (умови поставки), якими передбачені мінімальні розміри страхування - терміни CIF і СІР. Відповідно до цих термінів продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. Будь-які інший терміни (умови поставки) Інкотермс 2000 не передбачають обов`язкового страхування, а отже і не можуть визначати мінімальний розмір такого страхування. Таким чином, суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що мінімальне страхування, що має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) застосовується тільки, якщо поставка здійснюється на умовах CIF і СІР, а в інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі. Суд вказує, що умови FOB, на умовах яких здійснювалась поставка оцінюваного товару, не мають зобов`язання до договорів страхування, а отже не визначають мінімальний розмір страхування. Пунктом 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України встановлено, що одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо страхування здійснювалося). Декларантом надано органу доходів зборів документи, що містять відомості про вартість страхування. Тобто, позивачем виконане обов`язок щодо подання документів , що містять відомості про вартість страхування. Як зазначено вище, умовами поставки FOB не передбачено обов`язку продавця за власний рахунок застрахувати вантаж відповідно до договору купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Відповідно, вимоги щодо того, що мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу, не розповсюджуються на випадки поставки товару за умовах FOB. Відтак, доводи апелянта щодо невідповідності страхового полісу вимогам Інкотермс спростовані приведеними вище висновками суду Посилання ж на те, страхування не обумовлено у валюті договору, також є безпідставним, оскільки ця вимога також стосується мінімального страхування, яке не застосовується за умовами поставки FOB. Щодо зазначення органом доходів і зборів як підстави для коригування митної вартості, що в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складової митної вартості, суд вказує на наступне. Підпунктом «в» частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, статті 10 цього кодексу до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Оскільки пунктом 2.2 контракту № 2737-HD/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, тому вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем (позивачем), у зв`язку з чим не може включатися до митної вартості товару. Посилання апелянта на відсутність у специфікації окремого зазначення про вкючення до вартості товару витрат на пакування є безпідставними, через те, що законодавством не встановлено вимог щодо обов`язку зазначати числове значення таких витрат. Крім того, в цьому випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.03.2018 р. в справі № 815/3142/17. Доводи апелянта про не надання декларантом до митного оформлення оригіналів сертифікату про походження товару та сертифікату якості, що є порушенням умов контракту, є незмістовними, оскільки жодною нормою Митного кодексу України не встановлено обов`язку надавати до митного оформлення саме оригінали сертифікатів. Стосовно зауважень відповідача про не надання не повного пакету додатково витребуваних документів суд вказує, що такі документами не є документами, які підтверджують митну вартість товару у розумінні ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Суд вказує, що подані декларантом документи надавали змогу органу доходів і зборів перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки такі документи не містили розбіжностей щодо найменування імпортованого товару, його кількості та вартості. Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи апелянта про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості. 10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994). Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках. Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту. Суд вважає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Суд не піддає сумніву право органу доходів і зборів контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством. При цьому враховується, що статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки. Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог ст. 57 Митного кодексу України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами. При цьому є цілком обґрунтованим зазначення судом першої інстанції, що визначення митної вартості відповідачем за резервним методом за декларацією від 14.02.2019 р. №UА500010/2019/003449 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки у оспорених рішеннях не наведено мотивів щодо того, що товари за приведеною митною декларацією та митною декларацією, поданою позивачем, мають однакові характеристики, зокрема, не зазначено постачальників, умови поставки за вказаними деклараціями та характер контрактів (прямий чи посередницький), які впливають на числові значення митної вартості товарів, а оспорювані рішення містить лише посилання на те, що митна вартість товарів, визначена митницею згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України, ґрунтується на митній вартості подібного товару, враховуючи валюту контракту, країну виробництва та відправлення, назву товару. Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товарів, який є ідентичним чи аналогічним оцінюваному товару, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірного товару та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Суд зазначає, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 11.09.2012 р. (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а також в постанові від 31.03.2015 р. в справі № 21-53а15, відповідно до якого митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, орган доходів і зборів мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів. Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування основного методу, не спростовані відповідачем. Посилання апелянта на обґрунтованість відмови у скасуванні рішення про коригування митної вартості за заявою позивача від 28.05.2019 р. не має правового значення у контексті заявлених позовних вимог. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 р. в справі № 160/7629/19 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 р. в справі № 160/7629/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 21.04.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21.04.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко