Постанова 4850 № 805/5102/15-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2020 року справа №805/5102/15-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сирадоєва Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 р. у справі № 805/5102/15-а (головуючий І інстанції Аканов О.О., повний текст складено 23.02.2016р. в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» Савельєвої Анни Миколаївни (надалі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-2, ФГВФО), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» Савельєвої Анни Миколаївни про визнання нікчемним правочину (трансакції) з внесення позивачем 09 липня 2015 року на власний банківський рахунок у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» грошових коштів у сумі 200 000,00 грн. із призначенням платежу: «Внесення коштів на власний рахунок» та зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» Савельєву Анну Миколаївну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок включення до їх числа позивача, яким необхідно здійснити виплати відшкодувати коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «РАДИКАЛ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (т.1 а.с. 4-7). В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем не надано доказів наявності інших підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», внаслідок яких правочин позивача з ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» є нікчемним. 09.11.2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» Савельєвою Анною Миколаївною винесено наказ № 204 «Про визнання правочинів нікчемними», яким визнано нікчемним правочин (трансакції) з внесенням позивачем 09.07.2015 року на власний банківський рахунок у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» грошових коштів у сумі 200 000,00 грн. із призначенням платежу «Внесення коштів на власний рахунок». Позивач вважає вказаний наказ протиправним, оскільки кошти було внесено позивачем в касу ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» 09.07.2015 року для поповнення власного рахунку, тобто позивач вніс власні готівкові кошти на власний банківський рахунок. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (т.1, а.с. 235-238). Представник позивача не погодився з вказаним рішенням суду та подав апеляційну скаргу в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що на підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку, позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який не містить вказівки про час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час», що свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені позивачем в операційний час банку. Вважає, що позивачем було надано суду єдиний передбачений законодавством документ, який підтверджує належне внесення ним коштів до банківської каси. Договір банківського рахунку укладений між позивачем та ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» не передбачає жодних пільг (переваг) для позивача, які б не були передбачені законодавством чи внутрішніми документами банку. Також зазначив, що позивач безпосередньо не має доступу до проведення операцій із грошовими коштами в банку, навіть за умови неналежного виконання працівниками банку своїх посадових обов`язків, позивач як добросовісна сторона договору банківського вкладу не повинен нести відповідні негативні наслідки у зв`язку з цим (т.1, а.с. 241-244). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року апеляційну скаргу представника позивача задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року скасовано, а провадження у справі закрито з підстав не поширення предметної юрисдикції по даній категорії справ на адміністративні суди (т.2, а.с. 23-25). Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» Савельєвої Анни Миколаївни надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок включення позивача до числа вкладників, яким необхідно здійснити виплати (відшкодувати кошти) за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «РАДИКАЛ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - скасовано. Справу в цій частині направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (т.2, а.с. 82-86). Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Суд, заслухав суддю доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 09.07.2015р. між ОСОБА_1 (Клієнт) та ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» (Банк) укладено Договір банківського рахунку № 18562/П-1, за умовами п. 1.1 якого, банк, відкриває Клієнту поточний рахунок у гривня № НОМЕР_1 , здійснює його розрахунково - касове обслуговування протягом операційного часу, але в межах режиму роботи установи Банку, в якому здійснюється операція (операційний день: робочий день Банку, що припадає на понеділок - п`ятницю) та здійснює нарахування процентів, на умовах та у порядку, визначених цим Договором та чинним законодавством України, внутрішніми нормативними актами Банку та цим Договором. Згідно п. 8.1 Договір укладений на невизначений строк та набуває чинності з дня його підписання (т.1 а.с. 8-10). Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку на підставі розрахункових документів у готівковій та безготівковій формі. Вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим Договором послуг. Відповідно п. 2.2. Договору визначено, що Банк має право використовувати кошти Клієнта, які зберігаються на рахунку, гарантуючи їх наявність та проведення операцій відповідно до чинного законодавства України та умов Договору. Пунктом 2.4 Договору передбачено, що Банк бере на себе зобов`язання належним чином здійснювати розрахункове - касове обслуговування клієнта, в тому числі, перераховувати чи зараховувати кошти на поточний рахунок Клієнта, приймати готівкові грошові кошти та видавати Клієнту готівкові грошові кошти в межах залишку коштів на його рахунку. Відповідно до квитанції № 13386 від 09.07.2015р. позивачем внесено грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн. з призначенням платежу «внесення коштів на власний рахунок» (т.1 а.с. 11). На підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 року № 452/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» до категорії неплатоспроможних» (надалі по тексту - Постанова НБУ) виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - Фонд) прийнято рішення від 09.07.2015 року № 130 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» (надалі по тексту - рішення Фонду), згідно з яким з 10.07.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» (т.1, а.с 46-47). Відповідно до постанови Правління НБУ від 09.11.2015 року № 769 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 09.11.2015 року № 203 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» та призначено Савельєву Анну Миколаївну уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано їй всі повноваження ліквідатора ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» (т.1 а.с. 49). Повідомленням від 18.11.2015р. № 3560/15 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» повідомила позивача, що правочини (у тому числі договори), вчинені через каси Банку, що мають одночасну реєстрацію в системі АБС Б-2 за одним й тим самим часом проведення трансакцій в одній касі однім і тим же касиром, свідчать про протиправне внесення інформації до АБС Б-2 з метою виведення активів Банку та надання одному кредитору переваги над іншими, тобто правочини (у тому числі договори) є нікчемними з підстав, встановлених ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме п. 1 «банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог»; п. 2 «банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим»; п. 7 «банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку». Одночасно, повідомлено, що відповідно до положень ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемним правочин, що був вчинений (укладений) банком з позивачем, а саме трансакція ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу «Внесення коштів на власний рахунок» на суму 200 000,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015 року, час вчинення трансакції 16 год. 25 хв. (т.1, а.с. 12-13). Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI). Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника. Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» Савельєва Анна Миколаївна (далі - Уповноважена особа) стверджує, що трансакцію щодо перерахування коштів на користь позивача на суму 200000,00 грн. визнано нікчемною, оскільки правочини (у тому числі договори), вчинені через каси банку, що мають одночасну реєстрацію в системі АБС Б-2 за одним й тим самим часом проведення трансакції в одній касі одним і тим же касиром. Вказане свідчать про протиправне внесення інформації до АБС Б-2 з метою виведення активів банку та надання одному кредитору переваги над іншими, тобто правочини (у тому числі договори) є нікчемними з підстав, встановлених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», (а саме: п. 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Таким чином, передумовою для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами є наявність чинного договору, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та залишку коштів на рахунку станом на день отримання Уповноваженою особою рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Відповідно до п. 2.9 Інструкції № 174, банк (філія, відділення ) зобов`язані видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордеру ) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. У п. 1.3 Інструкції № 174 закріплено, що касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. До обов`язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача. Отже, достатньою правовою підставою для включення особи до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом, зокрема квитанцією про внесення коштів на її рахунок. Фактичне надходження та зарахування коштів у розмірі 200000,00 грн на поточний рахунок позивача підтверджується квитанцією, копія якої приєднана до матеріалів справи (т.1, а.с. 11). Наявність зазначених коштів на вказаному рахунку також не заперечується відповідачем. Уповноважена особа вказує на те, що кошти були зараховані на рахунок позивача у незаконний спосіб, а саме - в однаковий час в одній касі касиром здійснено декілька трансакцій. На думку відповідача, вказана обставина вказує на те, що документальне оформлення трансакції було здійснене з метою створення передумов для отримання гарантованих виплат від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що проведення трансакції за одним й тим самим часом в одній касі одним і тим же касиром не є підставою для визнання правочину недійсним, оскільки така підстава не передбачена ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а може мати відповідні правові наслідки лише для осіб, що здійснюють операційне супроводження клієнтів. Позивач як вкладник банку не має нести відповідальність за дії інших осіб - співробітників банку. Уповноважена особа наділена повноваженнями щодо стягнення грошових коштів зі співробітників банку у разі визнання таких осіб винними у вчиненні злочину судовим рішенням. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.07.2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Уповноважена особа не здійснювала перевірку договору банківського рахунку № 18562/П-1 від 09 липня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не встановлювала його нікчемність. В матеріалах справи відсутні докази визнання зазначеного договору недійсним у встановленому законом порядку чи застосування наслідків нікчемності такого договору в судовому порядку. Крім того, договір банківського рахунку № 18562/П-1 від 09.07.2015 року не передбачає жодних пільг (переваг) для позивача, які б не були передбачені законодавством чи внутрішніми документами банку. Це є цілком стандартний масовий договір банку з клієнтом. Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави, з яких Уповноважена особа не включила інформацію щодо ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - є необґрунтованими. Відтак, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «РАДИКАЛ БАНК» не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону №4452. Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що така відмова/бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що має наслідком зобов`язання вчинити дії для відновлення порушених прав позивача. Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить імперативну вимогу відшкодувати за рахунок Фонду кошти вкладнику за його вкладом, а отже за умови недоведеності протиправних дій позивача щодо укладення з банком договору банківського рахунку, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язана внести позивача до переліку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом. Відповідно до положень пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 року за № 1548/21860, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування. Надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 р. ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, право позивача може бути захищене шляхом саме зобов`язання уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплати на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського рахунку від 09.07.2015 року № 18562/П-1. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: - лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; - повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; - вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява. Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. В рамках адміністративного судочинства: дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України; рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк). Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Колегія суддів зазначає, що вирішивши питання про порушене право позивача, необхідно визначити підстави його порушення. Отже, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог, шляхом визнання неправомірною бездіяльності відповідача 1 щодо не включення інформації стосовно збільшення кількості вкладників, за рахунок включення до їх числа позивача, яким необхідно здійснити виплати (відшкодувати кошти) за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «РАДИКАЛ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу відповідача-1 № 204 від 09.11.2015 року «Про визнання правочинів нікчемними» в частині визнання нікчемним правочину (трансакції) з внесення позивачем 09.07.2015 року на власний банківській рахунок у Публічному акціонерному товаристві «РАДИКАЛ БАНК» грошових коштів у сумі 200 000,00 грн. із призначенням платежу: «внесення коштів на власний рахунок» суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Як вже зазначалось ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року апеляційну скаргу представника позивача задоволено частково, а провадження у справі закрито з підстав не поширення предметної юрисдикції по даній категорії справ на адміністративні суди. Разом з тим, постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по даній справі ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» Савельєвої Анни Миколаївни надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок включення позивача до числа вкладників, яким необхідно здійснити виплати (відшкодувати кошти) за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «РАДИКАЛ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, - скасовано. Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» Савельєвої Анни Миколаївни від 09 листопада 2015 року № 204 «Про визнання правочинів нікчемними» в частині визнання нікчемним правочину (трансакції) змінено. Змінюючи ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у вказаній частині, суд касаційної інстанції виходив з того, що рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи. Встановлена правова природа такого рішення (повідомлення про нікчемність правочину) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання його протиправним і скасування, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду від 09 листопада 2015 року № 204 «Про визнання правочинів нікчемними» в частині визнання нікчемним правочину (трансакції) з внесення позивачем 09 липня 2015 року на власний банківській рахунок у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» грошових коштів у сумі 200 000 гривень не можуть бути розглянуті в судовому порядку (в тому числі в порядку цивільного судочинства). З аналізу викладеного вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про закриття провадження у справі в частині вимог позивача про скасування наказу відповідача-1 № 204 від 09.11.2015 року «Про визнання правочинів нікчемними», змінивши мотивувальну частину ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, та виклавши її в редакції постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року. Тобто, провадження у вказаній частині закрито. Підпунктами 3 та 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. Враховуючи наведене, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято при невірному застосуванні норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про задоволення позовних вимог. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи задоволення позову та апеляційної скарги у повному обсязі, суд апеляційної інстанції присуджує позивачеві понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, які підтверджені документально (т.1 а.с. 3, 240, т.2 а.с. 31), за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 3215,52 грн. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Сирадоєва Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 р. у справі № 805/5102/15-а - задовольнити. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 р. у справі № 805/5102/15-а - скасувати. Прийняти нову постанову. Позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити. Визнати неправомірною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» Савельєвої Анни Миколаївни щодо не включення інформації стосовно збільшення кількості вкладників, за рахунок включення до їх числа ОСОБА_1 , яким необхідно здійснити виплати (відшкодувати кошти) за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «РАДИКАЛ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо збільшення кількості вкладників за рахунок включення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) як вкладника, якому необхідно здійснити виплати на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «РАДИКАЛ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського рахунку від 09.07.2015 року № 18562/П-1. Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» Савельєвої Анни Миколаївни судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3215 (три тисячі двісті п`ятнадцять) гривень 52 копійки на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Повний текст постанови складений та підписаний 21 квітня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л.В. Ястребова Судді А.А. Блохін І.Д. Компанієць