LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд610/2686/19

від 21.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 21 квітня 2020 року м.Харків справа № 610/2686/19 провадження № 22-ц/818/1799/20 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Бровченка І.О., Бурлака І.В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Приватне акціонерне товариство «Балцем», апелянт - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позивача ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Балцем» про перерахунок заробітної плати та видачу довідки про заробітну плату за період ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2019 року, постановлене під головуванням судді Тімонової В.М., в залі суду в місті Балаклія Харківської області, - в с т а н о в и в: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Балцем» про перерахунок заробітної плати та видачу довідки про заробітну плату за період ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2019 року позов задоволено. Зобов`язано посадових осіб Приватного акціонерного товариства «Балцем» провести перерахунок заробітної плати за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видати ОСОБА_1 нову довідку про заробітну плату встановленого зразка за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Чорнобильської катастрофи) у складі формувань Цивільної оборони з 06.11.1986 року по 30.11.1986 року з урахуванням кратності роботи в зоні № 3 (кратність 5), в зоні № 2 (кратність 4) та в зоні № 1 (кратність 3), провівши розрахунок робіт у відповідній довідці з підвищеною подвійною оплатою у вихідні та святкові дні, доплатою за роботу в надурочний час в підвищених розмірах, оплатою роботи в нічний час в подвійному розмірі, підвищеною на 100 % тарифною ставкою (посадовим окладом) та вказанням премії в розмірі 60 % з метою пред`явлення для перерахунку пенсії. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що оскаржуваним рішенням зачіпаються права та інтереси Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оскільки на виконання оскаржуваного рішення, згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року, його зобов`язано перерахувати пенсію позивачу на підставі довідки №263, виданою відповідачем ОСОБА_1 на виконання оскаржуваного рішення суду. Разом з тим проведення позивачу перерахунку заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, - не відповідає вимогам закону, оскільки лише працівники, призвані на військові збори, мають право на підвищення посадового окладу; проте ОСОБА_1 не перебував на військових зборах, а в період з 06.11.1986 року по 30.11.1986 року перебував у відрядженні в зоні Чорнобильської АЕС. Довідка від 25.06.2012 року №324 про заробітну плату в період виконання робіт на Чорнобильській АЕС, яка була раніше видана позивачу, підтверджена первинними документами, на сьогоднішній день не скасована. Тому перерахунок заробітної плати позивачу за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видача ОСОБА_1 нової довідки про заробітну плату встановленого зразка, - є безпідставним. ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2019 року залишити без змін. Генеральний директор Приватного акціонерного товариства «Балцем» - Горголюк В.В. також подав до суду клопотання, просив апеляційну скаргу розглянути на розсуд суду. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Виходячи зі змісту положень даної статті, особи, які не брали участі у розгляді справи але звертаються з апеляційною скаргою, оскільки вважають, що суд вирішив питання про їх права та обв`язки, повинні довести, а апеляційний суд повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі. Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для зобов`язання посадових осіб Приватного акціонерного товариства «БАЛЦЕМ» провести позивачу перерахунок заробітної плати за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видати ОСОБА_1 нову довідку про заробітну плату встановленого зразка за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Чорнобильської катастрофи) у складі формувань Цивільної оборони з 06.11.1986 року по 30.11.1986 року з урахуванням кратності роботи в зоні № 3 (кратність 5), в зоні № 2 (кратність 4) та в зоні № 1 (кратність 3) та вищевказаних в позовній заяві положень законодавства, провівши розрахунок робіт у відповідній довідці з підвищеною подвійною оплатою у вихідні та святкові дні, доплатою за роботу в надурочний час в підвищених розмірах, оплатою роботи в нічний час в подвійному розмірі, підвищеною на 100 % тарифною ставкою (посадовим окладом) та вказанням премії в розмірі 60 % з метою пред`явлення для перерахунку пенсії. Довідка видається з метою пред`явлення для перерахунку пенсії до пенсійного органу, тому підстав для проведення доплати заробітної плати немає, є лише підстави для перерахунку пенсії, встановлення статусу, на підставі виданої довідки. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1 категорія) та є інвалідом ІІІ групи, внаслідок аварії на ЧАЕС (а.с.8-9). У 1986 році позивач працював водієм автомобіля КРАЗ на Балаклійському цементно-шиферному комбінаті, після численних перейменувань та реорганізацій (остання відбулася 25.04.2019 року) теперішнє найменування - Приватне акціонерне товариство «Балцем». В зв`язку з аварією на Чорнобильській АЕС позивача було відряджено з підприємства для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В період з 06.11.1986 року по 30.11.1986 року ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС без вихідних та святкових днів. Вказані обставини підтверджуються довідками Балаклійського цементно-шиферного комбінату № 250 від 01.06.1993 року та б/н б/д, довідкою ВАТ «Балцем» № 159 від 20.08.1997 року, довідкою АТ «Євроцемент-Україна» № 324, табелем обліку робочого часу (а.с.13-15). 02 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Балцем» з заявою про проведення перерахунку заробітної плати та видачу йому довідки про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням кратності роботи у відповідній зоні (№ 3 - кратність 5, № 2 - кратність 4, № 1 - кратність 3), з урахуванням того, що позивач залучався до виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Чорнобильської катастрофи) у складі формувань Цивільної оборони, а також з урахуванням вищевказаних положень законодавства, з підвищеною подвійною оплатою у вихідні та святкові дні, доплатою за роботу в надурочний час в підвищених розмірах, доплатою за роботу у нічний час, підвищеною на 100 % тарифною ставкою (посадовим окладом) та вказанням премії в розмірі 60 % (а.с.17). 21 серпня 2019 року відповідач листом № 1101/БАЛЦЕМ-369/19 відмовив позивачу у видачі довідки, в якій було вказано всі складові заробітної плати за період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з посиланням на те, що відповідачем проведено перерахунок заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та була надана довідка, яка відповідає чинному законодавству. Підстав для видачі іншої довідки не вбачається (а.с.18). Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що при проведенні йому нарахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження відповідач не виконав вимог законодавства, яке діяло під час його перебування в зоні аварії на ЧАЕС, тому нарахована ним фактична заробітна плата значно знижена від тієї, яка мала бути нарахована відповідно до чинного законодавства, а також відповідачем не надано підтвердження того, що під час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивача безпосередньо було залучено до складу формувань Цивільної оборони. В серпні 2019 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою з проханням провести перерахунок фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження з 06.11.1986 року по 30.11.1986 року, з підтвердженням безпосереднього його залучення до складу формувань Цивільної оборони, однак в його проханні було відмовлено. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просив суд зобов`язати посадових осіб ПрАТ «Балцем» провести перерахунок заробітної плати за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видати нову довідку про заробітну плату встановленого зразка за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони з 06.11.1986 р. по 30.11.1986 р. з урахуванням кратності роботи в зоні №3 (кратність 5), в зоні №2 (кратність 4) та в зоні №1 (кратність 3), провівши розрахунок робіт у відповідній довідці з підвищеною подвійною оплатою у вихідні та святкові дні, доплатою за роботу в надурочний час в підвищених розмірах, оплатою роботи в нічний час в подвійному розмірі, підвищеною на 100% тарифною ставкою (посадовим окладом) та вказанням премії у розмірі 60% з метою пред`явлення для перерахунку пенсії. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону її життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до ч. 1 ст. 54 зазначеного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. З 1 січня 2012 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати одержаної в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків (п. 1 Порядку). Пунктом 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (позивач був призваний на військові збори як військовозобов`язаний) та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди; за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, 1 - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період. Отже призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження. Матеріали справи свідчать про те, що в період з 06.11.1986 року по 30.11.1986 року ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС без вихідних та святкових днів у складі Балаклійського цементно-шиферного комбінату, а саме: виконував роботи по доставці сипучих матеріалів в 30-ти кілометровій зоні, безпосередньо біля 4-го енергоблоку ЧАЕС (а.с.13-15). Проте відповідачем видавалися довідки, які містять неоднакову інформацію щодо нарахованої позивачу суми заробітної плати за час його перебування у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На час знаходження ОСОБА_1 у зоні відчуження діяло розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964 щодо оплати праці робітників, зайнятих на роботах в третій, другій та першій зонах небезпеки, відповідно у двух-, трьох- та чотирьохкратному розмірі, понад середньомісячної заробітної плати, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи. Тобто, робота працівників у зонах небезпеки, з прийняттям цього розпорядження, оплачувалася у кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки за місцем роботи за підвищеними тарифами згідно Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів та ВЦСПС від 07.05.1986 р. №524-156 (Постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 р. №168-5). У Листі від 13.04.2001року N 03-3/1652-018-2 Міністерства праці та соціальної політики України вказано, що відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-, 3-, 2-кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи. Із довідки АТ «Євроцемент-Україна» № 324 убачається, що саме така кратність розмірів тарифної ставки була застосована до позивача при проведенні оплати робіт, які він виконував у зоні. Тобто на час роботи на Чорнобильській АЕС робота позивача оплачувалась у кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки за місцем роботи. Абзацом 1 п.1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів та ВЦСПС від 07.05.1986 р. №524-156 «Про умови оплати праці та матеріальне забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» керівників підприємств і організацій зобов`язано оплачувати працю працівників, що безпосередньо були зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за підвищеними до 100% тарифними ставками. Підвищення тарифної ставки (посадового окладу) на 100% було обов`язком керівника підприємства, з якого позивача відправлено у відрядження для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яке зараз повинен реалізувати відповідача шляхом проведення перерахунку заробітної плати за період ліквідації позивачем наслідків аварії на ЧАЕС з підвищення тарифної ставки (посадового окладу) на 100%. Тимчасовим порядком оплати праці працівників підприємств, установ і організацій, які приймали участь в роботах з ліквідації аварії на ЧАЕС, було зобов`язано керівників підприємств, розташованих в зоні відчуження, затвердити інструкції по табельному обліку, положення про порядок оплати праці та преміювання робітників, інженерно - технічних працівників і службовців, графіки проведення робіт (змінності) та довести зазначені документи до відома всіх працівників. Оплата праці за зонами небезпеки проводилася за фактично відпрацьований час у відповідності з даними табеля обліку робочого часу (в оригіналі) за період роботи в зоні відчуження, завіреного підприємством, установою чи організацією, які відповідали за виконання конкретних робіт в зоні відчуження, або іншого документу первинного бухгалтерського обліку, складеного в рік виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Для обчислення в табелі чи іншому документі обов`язково повинна бути відображена тривалість робочого дня. Постанова Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 р. №665-195 (Постанова Ради Міністрів УРСР та УКППРОФСОФА від 10.06.1986 р. №207-7) передбачає встановлення за робітниками, направленими для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та запобіганню забруднення навколишнього середовища, зберігання середньої заробітної плати (за винятком пільг для робітників в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостей). Зазначено також, що слід розповсюдити на працівників підприємств, організацій та установ, незалежно від відомчої підлеглості (включаючи осіб, що тимчасово переведені та відряджені), а також на військовослужбовців, військових будівельників, що зайняті на вказаних роботах, дію пунктів 1 (на період проведення цих робіт) та 10 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 р. №524 - 156; надати право керівникам Міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівникам, що зайняті на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у відповідних зонах небезпеки у розмірах, передбачених Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 р. №

964. Оплата праці робітників, що зайняті на роботах у третій, другій та першій зонах небезпеки, провадиться відповідно у чотирьох, трьох, та двох кратному розмірах, понад середньомісячну заробітну плату, виходячи із тарифної ставки (посадового окладу), встановленої по основному місцю роботи; встановити робітникам підприємств, організацій та установ, що виконують роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та запобіганню забруднення середовища, додаткову оплату праці у нічний час у розмірі 35% годинної тарифної ставки (окладу) за кожний час роботи у нічний час та максимальний розмір премії - 60% тарифної ставки (окладу) на місяць; дозволити підприємствам, організаціям та установам залучати робітників на роботи, що пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, у вихідні та святкові дні з оплатою праці у подвійному розмірі; пільги, що передбачені цією Постановою, встановлюються з моменту аварії на ЧАЕС. Постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 07.05.1986 р. №153/10-43 передбачено, що для робітників, безпосередньо зайнятих на роботах по усуненню наслідків аварії, в зоні іонізуючого випромінювання встановлюється: шестигодинний робочий день. Постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 р. №665-195 (Постанова Ради Міністрів УРСР та УКРСОВПРОФА від 10.06.1986 р. №207-7) передбачено, що підвищена оплата праці у зоні відчуження застосовується від дня аварії, граничний розмір премії встановлено - 60% тарифної ставки (посадового окладу). Таким чином встановлення премії на рівні 60 % тарифної ставки (посадового окладу) також було обов`язком керівника підприємства, з якого позивача відправлено у відрядження для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яке зараз повинен реалізувати відповідача шляхом проведення перерахунку заробітної плати за період ліквідації позивачем наслідків аварії на ЧАЕС із вказанням премії на рівні 60 % тарифної ставки (посадового окладу). Згідно ст. 36 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28.02.1991 р. №796-ХП, оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться по підвищеним тарифним ставкам (відрядним розцінкам) і посадовим окладам з урахуванням радіоактивного забруднення ізотопами цезію, складності виконуваних робіт та умов праці у таких розмірах: від 1 до 5 Ки/на квадратний км - на 20-30%; від 5 до 10 Ки/ на квадратний км - на 30-40%; від 10 до 15 Ки/на квадратний км - на 40-60%; від 15 до ЗО Ки/на квадратний км - на 60-80%; понад 30 Ки/на квадратний км - на 80-100%. Із наказу ВАТ «Балцем» №П/630-7 від 31.05.2007 року вбачається, що на підприємстві рахується дві категорії учасників ліквідації на ЧАЕС, ті, що були на військових зборах, та відряджені за наказом з підприємства. Сторони не заперечують, що ОСОБА_1 перебував на роботі по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження. Працівникам підприємств, організацій і установ, які були відряджені для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганню забруднення навколишнього середовища, а також переведеним у штат ЧАЕС і інших підприємств, нарахування заробітної плати провадилося за місцем відрядження. Таким працівникам надавалась довідка в розрізі видів нарахувань у двох екземплярах, один із яких направлявся в бухгалтерію підприємства, яке відряджало працівника, для відображення по обліку заробітної плати. Відповідно до пункту 18 Тимчасового порядку оплати праці працівників підприємств, організацій і установ Міненерго СРСР, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганні забрудненню навколишнього середовища, відрядженому працівнику надавалась (в руки) також довідок установленого зразка про участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для надання йому пільг по пенсійному забезпеченню і додатковій відпустці. Сума нарахованої заробітної плати перераховувалась на розрахунковий рахунок підприємств, які командирували зазначених працівників. Середньомісячна заробітна плата, що зберігалась за працівником за період службового відрядження за його основним місцем роботи, нараховувалась і виплачувалась, відповідно до чинного законодавства, за рахунок коштів підприємства. Із довідок Балаклійського цементно-шиферного комбінату № 250 від 01.06.1993 року та б/н б/д, довідки ВАТ «Балцем» № 159 від 20.08.1997 року, довідки АТ «Євроцемент-Україна» № 324, убачається, що позивач під час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС залишався працівником БЦШК і оплату роботи за підвищеними ставками отримував у БЦШК, правонаступником якого виступає Приватне акціонерне товариство «Балцем», а тому саме це підприємство повинно провести перерахунок позивачу заробітної плати за період його находження у зоні відчуження. Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про те, що безпідставним є проведення позивачу перерахунку заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки лише працівники, призвані на військові збори, мають право на підвищення посадового окладу, тоді як ОСОБА_1 не перебував на військових зборах, а в період з 06.11.1986 року по 30.11.1986 року перебував у відрядженні в зоні Чорнобильської АЕС, - спростовуються вимогам закону. Посилання апелянта на те, що довідка від 25.06.2012 року №324 про заробітну плату в період виконання робіт на Чорнобильській АЕС, яка була раніше видана позивачу, підтверджена первинними документами, на сьогоднішній день не скасована, тому видача ОСОБА_1 нової довідки про заробітну плату встановленого зразка, - є безпідставним, - також не відповідає вимогам закону. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Матеріали справи свідчать про те, що при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження, було відстрочено сплачу судового збору за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2019 року по вказаній справі до розгляду апеляційної скарги. Визначено, що судовий збір при подачі апеляційної скарги складає 1 152,60 грн. (а.с.115). З урахуванням того, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, наявні підстави для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь держави судовий збір у розмірі 1 152,60 грн. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2019 року - залишити без змін. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 152,60 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: І.О. Бровченко І.В. Бурлака

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»