LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/22422/19

від 21.04.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2020 року - без змін.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2020 року Справа № 640/22422/19 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Епель О.В., суддів: Кузьмишиної О.М., Степанюка А.Г., за участю секретаря Лісник Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2020 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : Історія справи. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2019 № 0080674204. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2020 року позов задоволено повністю. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а також з того, що штрафні санкції, нараховані позивачу в оскаржуваному в цій справі податковому повідомленні-рішенні, є похідними від санкцій, нарахованих в інших рішеннях, які є предметом судового оскарження і зобов`язання за якими не набули статусу узгоджених. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій наполягає на правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення та посилається на те, що позивачем здійснено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН і що оскарження в судовому порядку винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень не звільняє позивача від обов`язку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що ним зроблено не було. З цих та інших підстав апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, вважаючи, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції. Позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідачем подано клопотання про відкладення судового розгляду цієї справи. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволені зазначеного клопотання відповідача, задоволено клопотання позивача та вирішено перейти до розгляду в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України, з урахуванням того, що наявні у справі матеріали є достатніми для її вирішення апеляційним судом, а також того, що дана справа була розглянута судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві як фізична особа-підприємець та платник податку на додану вартість (далі - ПДВ). ГУ ДФС у м. Києві, правонаступником якого є відповідач, проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018. За результатами зазначеної перевірки податковим органом складено акт від 10.05.2019 № 1020/26-15-42-04-30/ НОМЕР_1 , в якому, зокрема, установлено, що відповідно до п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, протягом 2016-2018 років не виписано та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 36 580,11 грн. На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у м Києві винесені наступні податкові повідомлення-рішення від 11.06.2019 №№0043404204, 0043414204, 0043454204, 0043644204, 0043634204, 0043484204. 02.07.2019 Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному досудовому порядку до ДФС України Рішенням ДФС України від 28.08.2019 № 41520/6/99-9911-05- 01-25 скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 0043634204 в частині нарахування позивачу штрафних санкцій. Не погоджуючись з такими рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх до суду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року у справі № 640/18768/19 відкрито провадження за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2019 №№ 0043404204, 0043414204, 0043454204, 0043644204 та від 11.09.2019 № 0070214204. 28.10.2019 позивачем отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 23.10.2019 № 0080674204. Вказаним податковим повідомленням-рішенням позивача притягнуто до відповідальності за нездійснення ним реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 36583,00 грн. після отримання податкового повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 0043644204 та застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 18291,64 грн. Вважаючи свої права та законні інтереси порушеними, а вищевказане податкове повідомлення-рішення - протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення штрафних санкцій на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Пунктом 120-1.1 статті 120-1.1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Відповідно до ст. 1201 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України. Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПК України, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано обов`язок платників ПДВ здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у межах строків, визначених ПК України. Разом з тим, порушення зазначеного обов`язку є правовою підставою для притягнення платника до відповідальності у вигляді штрафу. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуваним у цій справі податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2019 № 0080674204 позивача притягнуто до відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 36583,00 грн. в ЄРПН після отримання податкового повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 0043644204. Тобто, спірне податкове повідомлення-рішення є похідним від податкового повідомлення-рішення від 11.06.2019 № 0043644204 та визначеним у ньому зобов`язань, що на момент виникнення спірних правовідносин не набули статусу узгоджених у зв`язку з оскарження позивачем такого рішення в судовому порядку (справа № 640/18768/19, провадження відкрито 08.10.2019). З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо передчасності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 23.10.2019 № 0080674204, його протиправності та необхідності скасування. У свою чергу, принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74). Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Доводи апелянта щодо правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення апеляційний суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених вище. Посилання апелянта на те, що позивачем здійснено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН і що оскарження в судовому порядку винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень не звільняє позивача від обов`язку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що ним зроблено не було, судова колегія приймає до уваги, але зазначає, що зобов`язання, нараховані позивачем спірним у цій справі податковим повідомленням-рішенням, є похідними та нерозривно пов`язаними із зобов`язаннями, визначеними в попередньому рішенні від 11.06.2019 № 0043644204, що як відзначалося вище, є предметом судового оскарження. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення цього адміністративного позову та вважає, що судом повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2020 року - без змін. Розподіл судових витрат. Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст., 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлено 21.04.2020. Головуючий суддя Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»