Ухвала КЦС ВС № 1328/6512/12

Ухвала 14 квітня 2020 року м. Київ справа № 1328/6512/12 провадження № 61-4125ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н.Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О.М., Білоконь О. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 28 травня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» про заміну стягувача у виконавчому листі, ВСТАНОВИВ: У квітні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Авістар») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року, заяву ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» про заміну стягувача у виконавчому листі задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Фольксбанк», яке має назву після зміни ПАТ «ВіЕс Банк», на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» у виконавчих листах, виданих Шевченківським районним судом м. Львова відносно ОСОБА_1. та ОСОБА_2 У березні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 28 травня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху і надано строк для усунення недоліків щодо сплати судового збору до 21 квітня 2020 року. У березні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали, надіслані на виконання вимог ухвали від 19 березня 2020 року, з яких вбачається, що заявником недоліки касаційної скарги усунуто в повному обсязі. Тому касаційна скарга вважається такою, що подана з дотриманням вимог щодо її форми і змісту, передбачених у статті 392 ЦПК України. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, а саме порушення положень статті 442 ЦПК України щодо заміни стягувача у виконавчому листі, а також неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме положень статей 512 та 1077 ЦК України щодо розмежування правочинів з відступлення права вимоги та договорів факторингу. Також підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, провадження № 12-97гс18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга ОСОБА_1 подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Підпунктом 3 пункту 12 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни до розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, доповнивши пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 Цивільного процесуального кодексу України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину». Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати з Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу № 1328/6512/12 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» про заміну стягувача у виконавчому листі. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у місячний строк з моменту отримання ухвали, але не пізніше десяти днів з моменту закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян