Постанова 4813 № 522/1592/19

Номер провадження: 22-ц/813/127/20 Номер справи місцевого суду: 522/1592/19 Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.04.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., при секретарі - Сороколет Ю.С., переглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №522/1592/19 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2019 року у складі судді Домусчі Л.В., - в с т а н о в и в : Позивач АТ КБ «ПриватБанк», звернувшись 30 січня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Договір №б/н від 11 квітня 2011 року, за яким отримано кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Посилаючись на порушення зобов`язань за договором, позивач АТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 за Договором №б/н від 11 квітня 2011 року заборгованість станом 16 січня 2019 року в загальній сумі 11419,81 грн. та судові витрати в сумі 1921,00 (а.с.1-3). Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2019 року відкрито провадження у справі (а.с.39). Відповідач ОСОБА_1 пояснень, заперечень суду першої інстанції не надав. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено за недоведеністю вимог (а.с.44-48). Висновок суду мотивовано відсутністю належних доказів ознайомлення позивача з Тарифами, Умовами та Правилами надання банківських послуг в редакції станом на день укладення договору; не доведеністю досягнення згоди щодо розміру процентів, штрафів тощо та, як наслідок, виникнення нарахованої заборгованості в сумі 11419,81 грн. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на рішення суду. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (а.с.50-55). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у помилковості висновку суду про недоведеність вимог. В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, в ході апеляційного провадження подано докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Переглянувши справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну рішення суду першої інстанції в його мотивувальній частині та залишення без змін в його резолютивній частині з огляду на наступне. Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані. 11 квітня 2011 року ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в АТ КБ «ПриватБанк» підписав анкету-заяву, в якій зазначив про свою згоду з тим, що анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складають Договір, що він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку у письмовому вигляді. Згідно анкети-заяви ОСОБА_1 зобов`язався в подальшому самостійно знайомитися зі змінами Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку на сайті (www.privatbank/ua) (а.с.9-10). На підставі укладеного у такий спосіб Договору №б/н від 11 квітня 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , останнім отримано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку. Виписка по картковому рахунку ОСОБА_1 відображає рух коштів із зазначенням дати, деталей, суми грошових операцій, тобто містить деталізацію усіх дебетних та кредитних платежів по платіжних картках в період їх дії (а.с.59-64). Згідно розрахунку за Договором №б/н від 11 квітня 2011 року заборгованість станом на 31 травня 2015 року склала 3006,99 грн., з них: 1990,00 грн. заборгованість за кредитом; 57,00 грн. заборгованість за процентами (а.с.4-5). Згідно розрахунку за Договором №б/н від 11 квітня 2011 року заборгованість станом на 16 січня 2019 року склала 11419,81 грн., з них: 2322,01 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 8077,81 грн. пеня, 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 519,99 грн. штраф (процентна складова). Даний розрахунок не містить заборгованості за кредитом (а.с.6-8). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). З підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, виникають зобов`язання (ч.2 ст.509 ЦК України). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). На підставі укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 Договору №б/н від 11 квітня 2011 року виникло грошове зобов`язання, що мало сторонами договору виконуватись належним чином. Судом першої інстанції у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю вимог. Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції та, відповідно, приймає частково доводи апеляційної скарги, зокрема, щодо частини вимог з огляду на наступне. Відповідно до Договору №б/н від 11 квітня 2011 року ОСОБА_1 отримав грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування коштами з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та видано платіжну картку. Матеріали справи не містять даних щодо номеру платіжної картки та строку її дії, перевипуску картки тощо, проте все ж про факт отримання платіжних карток свідчить надана Банком виписка по рахунку клієнта, з якої вбачається, що ОСОБА_1 користувався картками, зокрема, знімав кошти у банкоматі, користувався терміналом, сплачував за товари в торговій мережі тощо, що не можливо без фізичного пред`явлення платіжної картки. 3 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду в справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) прийнято постанову щодо стягнення грошових коштів по договору приєднання, за змістом якої банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Із аналізу прийнятої Великою Палатою Верховного Суду в справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) постанови від 3 липня 2019 року, висновки якої щодо застосування відповідних норм права в силу положень частини 4 статті 263 ЦПК України підлягають врахуванню, встановлено, що Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених раніше у рішеннях Верховного Суду України, та орієнтувала судову практику у справах, де банк звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором, укладеним шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, на те, що на підставі норм матеріального права, які застосовуються до стандартної (типової) форми кредитного договору, не підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами та застосуванню відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. За таких обставин, враховуючи вищевказаний правовий висновок, суд констатує відсутність підстав для задоволення із заявлених банком правових підстав вимог в частині стягнення процентів в сумі 2322,01 грн., пені в сумі 8077,81 грн., штрафів в загальній сумі 1019,99 грн. Зміна правової позиції виключає необхідність аналізу доводів учасників справи в цій частині вимог. Оскільки суб`єктивне право, враховуючи правовий висновок, в частині стягнення процентів, неустойки тощо із заявлених АТ КБ «ПриватБанк» правових підстав відсутнє, що в цій частині позовних вимог належить відмовити за їх безпідставністю. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2019 року в справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості змінити в його мотивувальній частині та залишити без змін в його резолютивній частині. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 16 квітня 2020 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Г.Я.Колесніков Є.С.Сєвєрова