Ухвала КАС ВС № 320/4981/19

УХВАЛА 15 квітня 2020 року Київ справа №320/4981/19 адміністративне провадження №К/9901/33742/19 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., перевіривши матеріали адміністративної справи № 320/4981/19 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного Банку України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року В С Т А Н О В И В : Ухвалою Верховного Суду України від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 320/4981/19. В касаційній скарзі наявне клопотання представника позивача стосовно проведення касаційного розгляду адміністративної справи за його участю. Вирішуючи дане клопотання, касаційний суд виходить з наступного. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову. Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справи до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України. Вирішуючи заявлене клопотання, Касаційний суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", № 8273/78). Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права. Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц. Враховуючи викладене, у клопотанні представника позивача про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні слід відмовити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд вважає за необхідне призначити її до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Керуючись статтями 248, 340, 345, 355 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про забезпечення участі у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні відмовити. Закінчити підготовчі дії в адміністративній справі № 320/4981/19. Призначити розгляд цієї справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 16 квітня 2020 року у приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.В. Желєзний