Постанова 4872 № 916/3432/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3432/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Головея В.М., Разюк Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРЯЦ-Т на рішення Господарського суду Одеської області від 14 січня 2020 року по справі №916/3432/19 за позовом Приватного акціонерного товариства Комбінат Придніпровський до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРЯЦ-Т про стягнення 42 755,98 грн., суддя суду першої інстанції Погребна К.Ф., дата та місце винесення рішення: 14.01.2020р., м. Одеса, пр. Шевченко 29, Господарський суд Одеської області В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019р. Приватне акціонерне товариство Комбінат Придніпровський (далі-позивач, ПрАТ Комбінат Придніпровський) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРЯЦ-Т (далі-відповідач, ТОВ ГОРЯЦ-Т) про стягнення з останнього 42 755,98 грн. заборгованості за отриманий товар. Крім того позивач просив стягнути з відповідача судовий збір. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки товару з відстрочкою платежу №74-14 (958/14) від 01.06.2014р. (далі договір) та, відповідно, невиконання свого зобов`язання щодо розрахунку з позивачем за отриману молочну продукцію у визначений договором строк. Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.01.2020р. по справі №916/3432/19 (суддя Погребна К.Ф.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Комбінат Придніпровський задоволені в повному обсязі. Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості поставленого товару за договором, що підтверджено оборотно-сальдовою відомістю. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2020р. по справі №916/3432/19 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що він не погоджується із законністю та обґрунтованістю рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2020 р., оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, вказане рішення винесене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції, що основним доказом наявності заборгованості за договором поставки з відстроченням платежу за №74-14 (958/14) від 01.06.2014р. є оборотно-сальдова відомість яка була надана позивачем. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ ГОРЯЦ-Т зауважує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, на підставі яких можуть складатись зведені облікові документи. Апелянт зауважує, що оборотно-сальдова відомість не є первинним документом у розумінні ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, а тому не може бути обґрунтованою підставою для здійснення бухгалтерського обліку господарських операцій, оскільки є його наслідком. Крім того, апелянт звертає увагу, що надана позивачем оборотно-сальдова відомість не містить ані підписів уповноважених осіб, ані печаток підприємств, навіть з боку ПрАТ «Комбінат «Придніпровський», внаслідок чого не є належним та допустимим доказом на підтвердження заборгованості у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України. Також, відповідач зазначає, що згідно спірної оборотно-сальдової відомості його заборгованість перед ПрАТ «Комбінат «Придніпровський» складає 105 765,14 грн., але, позивач заявляє вимоги про стягнення лише в сумі 42 755,98 грн. ТОВ «ГОРЯЦ-Т» наполягає на тому, що за період з 18.02.2017р. по 31.03.2017р. йому було поставлено товар на загальну суму 42 755,98 грн. і відповідач здійснив оплату за поставлений товар на загальну суму 45 000,00 грн. у той же період, (платіжні доручення: №15266 від 20.02.2017р., №2987 від 23.02.2017р., №3021 від 27.02.2017р., №3057 від 06.03.2017р.), а тому, на думку апелянта, позивач не підтвердив належними і допустими доказами факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором поставки з відстроченням платежу за №74-14 (958/14) від 01.06.2014р. Таким чином, ТОВ «ГОРЯЦ-Т» вважає, що згідно первинних бухгалтерських документів, які наявні у матеріалах справи, заборгованість відповідача перед ПрАТ «Комбінат «Придніпровський» за договором поставки з відстрочкою платежу №74-14 (958/14) від 01.06.2014 року відсутня. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2020р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРЯЦ-Т залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги. 02.03.2020р. від апелянта до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої скаржником додані докази сплати судового збору у сумі 2 881,50 грн., а саме: квитанція від 02.03.2020р. №ПН1327 Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ГОРЯЦ-Т на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2020р. по справі №916/3432/19. Крім того, відповідно до даної ухвали, розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. 10.04.2020р. від ТОВ «ГОРЯЦ-Т» надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги з викликом учасників справи. Обґрунтовуючи вказане клопотання скаржник зазначає про необхідність надати свої пояснення стосовно обставин справи та довести свої доводи і аргументи суду. Розглянувши клопотання скаржника про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. За положеннями ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Згідно з ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Положеннями п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн. х 100 = 192 1000 грн., враховуючи дату подання позову, а саме: 27.12.2019р.). З огляду на те, що предметом розгляду у даній справі є стягнення 42 755,98 грн., то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні Господарського процесуального кодексу України. З урахуванням конкретних обставин справи, суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Однак, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (ч. 6 ст. 252 ГПК України). Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є стягнення грошової суми в розмірі 42 755,98 грн., що є сумою, розмір якої не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання. Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Тобто, сторонам у справі чинним процесуальним кодексом надано право висловити свої доводи та заперечення щодо розгляду справи по суті шляхом подання письмових заяв по суті справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання ТОВ «ГОРЯЦ-Т» про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. 13.04.2020 року від Приватного акціонерного товариства Комбінат Придніпровський до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої та просить відмовити у її задоволенні. Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2014р. між ПрАТ Комбінат Придніпровський (постачальник) та ТОВ ГОРЯЦ-Т (покупець) був укладений договір поставки з відстрочкою платежу №74-14 (958/14), за умовами якого, постачальник зобов`язується постачати покупцю, а покупець приймає і оплачує товар, в відповідності з умовами даного договору (п. 1.1. договору) /а.с. 12-15/. Товаром по даному договору являються товари, вказані в затвердженому сторонами прейскуранті (специфікаціях), які являються невід`ємною частиною договору. В прейскуранті (специфікації) вказуються перелік товарів, що постачаються та ціни на них (п. 1.2 договору). Пунктом 3.1. Договору встановлено, зокрема, що поставка товару здійснюється на умовах DDP-склад покупця (в інтерпретації Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС 2010) однією або декількома партіями у відповідності зі специфікаціями або накладними, які складаються на кожну таку партію. Згідно п. 4.1. договору оплату кожної окремої партії товару (визначеної у накладній) за цим договором покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості цієї партії товару на поточний рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з моменту її отримання/реалізації. Постачальник зобов`язаний прийняти накладну від покупця під час поставки товару за умови наявності підпису відповідальних осіб торгівельного об`єкту (директора) або розпорядчого центру покупця, вказаних у круговій довіреності, а також штампа відповідного торгівельного об`єкту або розпорядчого центра покупця (п. 3.18. договору). За умовами п. 4.3. Договору, покупець не оплачує товар, що підлягає поверненню (неякісний, бракований, зі строками придатності, які сплили або реалізації/ зі строками придатності або реалізації згідно п.3.12. цього договору). Відповідно до п. 4.6. договору постачальник зобов`язаний не рідше одного разу на місяць надавати покупцю акт звірки взаєморозрахунків. У разі не надання акту звірки взаєморозрахунків зі сторони постачальника протягом шести місяців, заборгованість сторін по виконанню умов даного договору визначається на підставі даних покупця, при цьому перегляд даних покупця не допускається. Пункт 8.1. договору передбачає, що останній укладений на невизначений строк та діє до його припинення за згодою сторін або на підставах, передбачених діючим законодавством. В обґрунтування позову Приватне акціонерне товариство Комбінат Придніпровський вказує, що на виконання договору позивач поставив відповідачу з 01.01.2017р. по 01.11.2019р. товар на суму 105 765,14 грн., що підтверджується оборотно сальдовою відомістю (а.с. 18-20). Крім того, у матеріалах справи міститься Звіт по оплаті за продукцію (а.с. 179) та акти звірки взаємних розрахунків по платнику ТОВ «ГОРЯЦ-Т» за січень - червень 2017р. (а.с. 180-188), відповідно до яких ТОВ «ГОРЯЦ-Т» станом на червень 2017р. має заборгованість перед ПрАТ «Комбінат «Придніпровський» 105 765,14 грн. Колегія суддів звертає увагу, що оборотно-сальдова відомість, акти звірки взаємних розрахунків та звіт по оплаті за продукцію, що долучені до позовної заяви, не мають підпису повноважних осіб жодної зі сторін. При цьому, разом з відзивом на апеляційну скаргу позивачем надана роздруківка оборотно-сальдової відомості від 09.04.2020р. за період з 01.01.2017р. по 16.12.2019р., що підписана посадовими особами ПрАТ «Комбінат «Придніпровський». Водночас, у матеріалах справи містяться видаткові накладні та товарно-транспортні накладні: від 18.02.2017р. 772.54 грн.; від 18.02.2017р. 1452.00 грн.; від 20.02.2017р. 952.32 грн.; від 20.02.2017р. 666.12 грн.; від 20.02.2017р. 1785.66 грн.; від 21.02.2017р. 1132.32 грн.; від 21.02.2017р. 2025 грн.; від 21.02.2017р. 940.32 грн.; від 22.02.2017р. 1152.12 грн.; від 22.02.2017р. 314.40 грн.; від 22.02.2017р. 741.54 грн.; від 24.02.2017р. 444.84 грн.; від 24.02.2017р. 517.50 грн.; від 24.02.2017р. 136.74 грн.; від 25.02.2017р. 1016.76 грн.; від 25.02.2017р. 2197.26 грн.; від 25.02.2017р. 1178.76 грн.; від 25.02.2017р. 301.50 грн.; від 27.02.2017р. 445.68 грн.; від 27.02.2017р. 1011.72 грн.; від 27.02.2017р. 1117.98 грн.; від 28.02.2017р. 471.48 грн. ; від 28.02.2017р. 1996.74 грн.; від 22.03.2017р. 595.80 грн.; від 22.03.2017р. 540.42 грн.; від 22.03.2017р. 642.36 грн.; від 22.03.2017р. 625.04 грн.; від 22.03.2017р. - 820.86 грн.; від 24.03.2017р. 185.40 грн.; від 24.03.2017р. 396.78 грн.; від 24.03.2017р. 804.30 грн.; від 24.03.2017р. 968.59 грн.; від 25.03.2017р. 1019.88 грн.; від 25.03.2017р. 531.22 грн.; від 25.03.2017р. 433.62 грн.; від 25.03.2017р. 1378.86 грн.; від 27.03.2017р. 355.14 грн.; від 27.03.2017р. 1292.88 грн.; від 28.03.2017р. 406.08 грн.; від 28.03.2017р. 539.04 грн.; від 28.03.2017р. 1257.24 грн.; від 29.03.2017р. 1420.29 грн.; від 29.03.2017р. 701.10 грн.; від 29.03.2017р. 598.02 грн.; від 29.03.2017р. 389.34 грн.; від 29.03.2017р. 1188.74 грн.; від 29.03.2017р. 618.72 грн.; від 31.03.2017р. 274.26 грн.; від 31.03.2017р. 904.92 грн.; від 31.03.2017р. 836.76 грн.; від 31.03.2017р. 703.38 грн. (а.с. 21-127). Загальна сума вищевказаних накладних складає 43 206,34 грн. Однак, позивач заявляє до стягнення суму у розмірі 42 755,98 грн., зазначаючи, що саме на вказану суму йому були повернуті видаткові та товарно-транспортні накладні. Разом з тим, матеріали справи свідчать, що ТОВ ГОРЯЦ-Т оплатило постачальнику 45 000,00 грн. на підставі договору від 01.06.2014р.№958/14, про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення від 20.02.2017р. №15266 на суму 10 000,00 грн., від 23.02.2017р. №2987 на суму 10 000,00 грн., від 27.02.2017р. №3021 на суму 10 000,00 грн., від 06.03.2017р. №3057 на суму 15 000,00 грн. (а.с. 160-163). Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків. Як вже було зазначено, договір №74-14 (958/14) від 01.06.2014р. за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України). Частиною першою ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Стаття 525 Цивільного кодексу України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором, ПрАТ «Комбінат «Придніпровський» надав до позову видаткові накладні, згідно з якими позивачем було поставлено, а ТОВ «ГОРЯЦ-Т» отримано товару на загальну суму 43 206,34 грн. за період з 18.02.2017р. по 31.03.2017р. Факт поставки товару на суму наявних у матеріалах справи видаткових накладних відповідачем не заперечується та не оскаржується. Окрім того, ПрАТ «Комбінат «Придніпровський» надано оборотно-сальдову відомість по продажу продукції відповідачу за січень 2017 року - листопад 2019 року, з якої вбачається, що на кінець періоду дебет складає 105 765,14 грн., що і врахував суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення. Однак, судова колегія не може погодиться з такої позицією місцевого господарського суду з огляду на таке. Оборотно-сальдова відомість - регістр бухгалтерського обліку, призначений для контролю операцій і сальдо по рахунках бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності. Оборотно-сальдова відомість містить сальдо (залишки) на початок і на кінець періоду і обороти по дебету і кредиту за даний період для кожного застосовуваного компанією рахунку (субрахунку) бухгалтерського обліку. Формується оборотно-сальдова відомість на підставі відповідних операцій (проводок по рахунках бухгалтерського обліку). Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88: - господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1); - первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1); - первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.4); - документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. (абзац перший пункту 2.5). Таким чином, враховуючи вищенаведені приписи діючого законодавства, судова колегія зазначає, що наявна у матеріалах справи оборотно-сальдова відомість не є первинним бухгалтерським документом, а підпадає під визначення зведеного облікового документу, що складається на підставі первинних документів. Разом з тим, загальний дебет у розмірі 105 765,14 грн., визначений у наданій позивачем оборотно-сальдовій відомості, не підтверджений належними та допустимими доказами на підтвердження заборгованості у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: у матеріалах справи відсутні видаткові накладні (які є первинними документами) на загальну суму 105 765,14 грн. Отже, посилання суду першої інстанції на оборотно-сальдову відомість як на підставу наявного у ТОВ «ГОРЯЦ-Т» боргу у розмірі 105 765,14 грн. не є, на переконання суду апеляційної інстанції, правильним з огляду на те, що остання не є належним доказом, оскільки зазначена відомість складена в односторонньому порядку, з відповідачем не погоджувалась, первинних документів, котрі б підтверджували існування заборгованості в розмірі 105 765,14 грн. сторонами надано не було та судом першої інстанції не вивчались. Що стосується наявних у матеріалах справи Актів звірки взаємних розрахунків, то колегія суддів зазначає, що вказані Акти є односторонніми та не підписані жодної зі сторін, а тому не приймається до уваги судовою колегією (а.с. 180-188). Крім того, апеляційний суд вказує, що Акт звірки взаємних розрахунків не є зведеним бухгалтерським регістром і первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні", не може використовуватись як письмова форма визнання боргу та не є належним і допустимим доказом, що підтверджує заборгованість, у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.07.2019р. у справі № 912/2391/16), а дані, відображені у Акті звірки, повинні бути підтверджені первинними документами згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Відтак. колегія вважає, що наявні у матеріалах справи Акти звірки не є належними та допустимими доказами щодо доведення заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 105 765,14 грн. Щодо доводів апелянта про здійснення оплати за поставлений товар на загальну суму 45 000грн. Як вбачається з платіжних доручень, що містяться у матеріалах справи, оплата за договором №958/14 від 01.06.2014р. здійснювалась без посилань на видаткові накладні. Судова колегія зауважує, що здійснення оплати без посилань на конкретну накладну унеможливлює ідентифікацію конкретної поставки товару, яку було оплачено. Посилання позивача на те, що наданими відповідачем платіжними дорученнями оплачувались попередні поставки, не вбачається можливим перевірити в рамках даної справи, оскільки матеріали справи не містять накладних за весь період постачання товару та відповідно усіх оплат за договором, для співставлення поставленого товару та оплат за договором. При цьому, судова колегія допускає наявність поставок товару до 18.02.2017р., враховуючи укладення договору між сторонами 01.06.2014 року, та зміст Актів звірки взаєморозрахунків і оборотно-сальдові відомості ПрАТ «Комбінат «Придніпровський», однак у матеріалах справи відсутні пояснення, за якими видатковими накладними зараховані оплати відповідача. Згідно п. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Разом з тим, відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що матеріалами справи не підтверджується наявність заборгованості відповідача за видатковими накладними, наданими позивачем до позову, на суму 43 206,34 грн., оскільки відповідачем надано докази оплати позивачу у сумі 45 000,00 грн. Натомість, позивачем в порушення вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено, що відповідачем не оплачено спірні видаткові накладні. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми діючого законодавства, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Таким чином місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з ТОВ «ГОРЯЦ-Т» боргу у сумі 42 755,98 грн. Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2020 року у справі №916/3432/19 підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський». Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2020 року у справі №916/3432/19 задовольнити. Рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2020 року по справі №916/3432/19 скасувати. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський» про стягнення 42 755,98 грн. - відмовити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський» (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, 15, код ЄДРПОУ 01528186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» (65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 143, код ЄДРПОУ 34443264) 1 921,00 грн. судового збору за подання позову та 2 881,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази. Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Савицький Я.Ф. Суддя Головей В.М. Суддя Разюк Г.П.