Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 351/1296/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Калиновський М.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 351/1296/19 пров. № А/857/3387/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Макарика В.Я., Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання: Гнатик А.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2020 року у справі № 351/1296/19 за адміністративним позовом Снятинського коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про скасування постанов, ВСТАНОВИВ: 07.06.2019р. позивач Снятинський коледж Подільського державного аграрно-технічного університету звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2019р. №173/0/92-19-ДК/0106По/08/01/-19, постанови про закриття справи від 21.05.2019р. № 173/0/92-19-ДК/0107По/08/01/-19, постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2019р. № 173/0/92-19-ДК/0108По/08/01/-19, а справи про адміністративні правопорушення закрити. Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12.02.2020р. позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12.02.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. 03.04.2020р.та 06.04.2020р. на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від сторін про відкладення розгляду справи на період карантину. ч.2 ст.313 КАС України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, ч.3 цієї статті передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Отже, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки учасники справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду, а їх участь у судовому засіданні не визнана обов`язковою. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Згідно ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Як видно із матеріалів справи, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Пастернак І.Б., на підставі наказу Головного управління «Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» від 25.03.2019р. № 173-ДК здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки використання земельних ділянок: площею 2,7174 га (кадастровий номер 2625210100:14:001:0224), площею 27,6415 га (кадастровий номер 2625210100:14:001:0216), площею 43,0004 га (кадастровий номер 2625210100:14:001:0217), площею 81,2644 га (кадастровий номер 2625210100:14:001:0209), які розташовані за межами населеного пункту м. Снятин, Снятинської міської ради Івано-Франківської області. Державний інспектор склав акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 28.03.2019р. № 173/0/92-18-ДК/165/АП/09/01/-18, та акти обстеження земельних ділянок від 28.03.2019р. №173/0/92-19ДК/209/АО/Ю/01/-19, № 173/0/92-19ДК/210/АО/10/01/-19, №173/0/92-19ДК/211/АО/10/01/-19, № 173/0/92-19ДК/212/АО/10/01/-19. Так, перевіркою встановлено, що земельні ділянки площами 27,6415 га, 43,0004 га, та 81,2644 га носить ознаки самовільного зайняття, відповідальність за яке передбачена п.«б» ч.1 ст.211 ЗК України та ст. 53-1 КУпАП. За результатами розгляду справ про адміністративне правопорушення, державним інспектором складено приписи від 21.05.2019р. № 173/0/19-19-ДК/0106Пр/03/01/-19, № 173/0/19-19-ДК/0107Пр/03/01/-19, № 173/0/19-19-ДК/0105Пр/03/01/-19 про усунення вимог земельного законодавства в 30-денний термін. 21.05.2019р. державний інспектор виніс постанову про накладення адміністративного стягнення № 173/0/92-19-/0106По/08/01-19, якою Подільський державний аграрно-технічний університет в особі директора Снятинського коледжу ОСОБА_1 І. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.«б» ч.1 ст.211 ЗК України та ст.53-1 КУпАП, а саме самовільне використання земельної ділянки державної форми власності площею 27,6415 га. (кадастровий номер 2625210100:14:001:0216) та накладено адміністративне стягнення у сумі 340 грн. (триста сорок гривень). ( а.с. 21) 21.05.2019р. державний інспектор виніс постанову про накладення адміністративного стягнення № 173/0/92-19-ДК/0108По/08/01-19 якою Подільський державний аграрно-технічний університет в особі директора Снятинського коледжу ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.«б» ч.1 ст.211 ЗК України та ст.53-1 КУпАП, а саме самовільне використання земельної ділянки державної форми власності площею 43,0004 га (кадастровий номер 2625210100:14:001:0217) та накладено адміністративне стягнення у сумі 340 грн. (триста сорок гривень). ( а.с. 19 ) Крім того, державний інспектор виніс постанову про закриття справи від 21.05.2019р. № 173/0/92-19-ДК/0107По/08/01/-19, якою встановлено самовільне зайняття земельної ділянки державної форми власності площею 81,2644 га. (кадастровий номер 2625210100:14:001:0209), яка знаходиться за межами населеного пункту м. Снятин, Снятинської міської ради, шляхом здійснення сільськогосподарського обробітку. ( а.с. 20 ) ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Разом з цим, стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Колегія суддів вважає зазначити, що з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП). Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів. На підставі ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Так, судом першої інстанції встановлено, що у протоколах про адміністративне правопорушення №173/0/92-19-ДК/010011/07/01-19 від 06.05.2019р., №173/0/92-19-ДК/010111/07/01-19 від 06.05.2019р., №173/0/92-19-ДК/010211/07/01-19 від 06.05.2019р. паспортні дані та місце реєстрації особи, яка вчинила адміністративне правопорушення відрізняються з даними паспорта ОСОБА_3 , що міститься в матеріалах справи (паспорт серія СС № 118716 виданий 08.07.1996 р., місце реєстрації: с. Видинів, Снятинський район, Івано-Франківська область замість паспорт серія НОМЕР_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 ). Також, в постанові про накладення адміністративного стягнення №173/0/92-19-ДК/0108По/08/01-19 від 21.05.2019р. вказано невірний реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_3 . НОМЕР_2 замість - НОМЕР_3 . Крім того, у вищезазначених протоколах про адміністративне правопорушення від 06.05.2019р. зазначено, що адміністративне правопорушення вчинено Снятинським коледжем Подільського державного аграрно-технічного університету в особі директора Калитчука І.В., а у постановах про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2019р. вказано, що адміністративне правопорушення вчинив Подільський державний аграрно-технічний університет (в особі директора Снятинського коледжу ПДАТУ Калитчука І.В., тобто вказані різні суб`єкти правопорушення. Отже, протоколи про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП., а саме не встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зазначено доказів, що підтверджують фактичне самовільне використання земельної ділянки. Так, згідно ст. 53-1 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення є громадяни та посадові особи, а не юридичні особи в особі директора. Вказані обставини у своїй сукупності дають підстави дійти висновку, що оскаржені постанови контролюючого органу зроблені не на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, оскільки такі містять ряд неточностей та протиріч, які у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Щодо доводів апелянта в частині застосування правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 13.03.2019р. у справі № 826/11708/17 колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини не є аналогічними, а тому не підлягають застосуванню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки колегії суддів. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2020 року у справі № 351/1296/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя Н.В. Бруновська Суддя В.Я. Макарик Суддя Р.М. Шавель Постанова в повному обсязі складена 16.04.2020р.