Постанова 4852 № П/811/973/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 квітня 2020 року м. Дніпросправа № П/811/973/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Кругового О.О., суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року в адміністративній справі № П/811/973/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 12.03.2018 року № 18-94вих.-18 про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку; - визнати протиправним та скасувати рішення № 162803 від 12.03.2018 року щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»; - зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 12.03.2018 року № 18-94вих.-18 в розмірі 90% від суми заробітку 54812.97 грн. за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії та провести виплатити різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.12.2017 року. В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що незважаючи на невжиття Кабінетом Міністрів України заходів по реалізації приписів ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», в силу приписів ст. 58 Конституції України останній має право на перерахунок пенсії і при такому перерахунку мають застосовуватись норми, які діяли станом на час призначення пенсії. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12 березня 2018 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 грудня 2017 року, відповідно до довідки прокуратури Кіровоградської області від 12 березня 2018 року №18-94 (вих.-18) та виплатити додаткові кошти з урахуванням раніше отриманих. Допущено до негайного виконання рішення суду щодо виплати додаткових коштів (пенсії) за грудень 2017 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що його дії по відмові позивачу у проведенні перерахунку пенсії ґрунтуються на приписах ст.86 Закону України «Про прокуратуру» чинній на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії. ОСОБА_1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, з 03 квітня 2006 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до приписів Закону України «Про прокуратуру». 08 грудня 2017 року позивач звернувся до Прокуратури Кіровоградської області з заявою про надання довідки для перерахунку пенсії у зв`язку зі збільшенням посадових окладів та надбавок працівників органів прокуратури, в задоволенні якої останнім було відмовлено. Вказана відмова Прокуратури Кіровоградської області була оскаржена позивачем в судовому порядку. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року зобов`язано Прокуратуру надати довідку ОСОБА_1 про розмір заробітної плати працівника прокуратури Кіровоградської області відносно посади за останнім місцем роботи заступника Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, за всіма складовими, на які нараховуються страхові внески із зазначенням окладу з урахуванням 10 відсотків від посадового окладу працівника прокуратури, якій здійснює нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, доплати за класний чин (радник юстиції); надбавки за вислугу років (25%); надбавки за особливо важливі завдання "ОВЗ" (65%); 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення; 1/12 допомоги на соціально-побутові потреби; розмір щомісячної премії згідно наказу (150%), та з якої було призначено пенсію, після змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року «Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» (далі Постанова), виходячи з розміру місячного заробітку заступника керівника місцевої прокуратури Кіровоградської області станом на 01 листопада 2017 року. На виконання рішення суду, Прокуратурою Кіровоградської області було видано позивачу довідку від 12 березня 2018 року №18-94 (вих.-18), яка була подана позивачем до пенсійного органу разом з заявою про перерахунок пенсії. Листом Головного управління Пенсійного фонду України від14.03.2018 року № 144/ш-10 в задоволенні заяви позивача було відмовлено. Вказана відмова була обґрунтована тим, що на момент звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначено, а тому підстави для перерахунку пенсії, відсутні. Не погодившись з вказаними доводами пенсійного органу, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність, а тому, з метою захисту прав позивача, обґрунтованим є зобов`язання пенсійного органу провести перерахунок пенсії за період, починаючи з 01 грудня 2017 року. Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (в редакції, що діяла до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувались у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII внесені зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, зокрема ч. 18 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». 15.07.2015 набув чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII. Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII положення Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII. Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (березень 2018 року) ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність. Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 13 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом. На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було, що в кінцевому випадку призвело до виникнення даного спору. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що наведені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України. Тобто, особи, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII не втратили право на перерахунок раніше призначених пенсій. Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 зазначено, що згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. У Рішенні № 1-42/2011 від 26.12.2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, гарантоване ст. 48 Конституції України. На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників Конституційний Суд України вказав і в рішенні від 19.06.2001 № 9-рп/2001, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов`язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.. Крім того, у Рішенні від 08.10.2008 № 20-рп/2008 Конституційний Суд України вказав, що види і розміри соціальних послуг та виплат потерпілим… встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей. Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в ч. 3 ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 21 Конституції України. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зв`язку з втратою чинності нормативно-правовими актами, які передбачали право на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати працюючим прокурорським працівникам, не відбулось звуження обсягу існуючого права позивача на отримання пенсії. Так само як і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005. Відмова відповідача перерахувати пенсію не ставить під сумнів саму сутність змісту права на соціальний захист, оскільки наслідком відмови у перерахунку пенсії не було зменшення розміру отримуваної позивачем пенсії. У справі №711/6019/16-а за результатом перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 18.09.2017 на предмет неоднакового застосування норм матеріального права в аналогічних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 зробив висновок, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За відсутності постанови Уряду щодо умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури (як це було передбачено ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а потім - ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII), в пенсійного органу немає законодавчо-визначених підстав та правового механізму для їх перерахунку. За відсутності постанови Уряду щодо умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури (як це було передбачено ч. 18 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII), в пенсійного органу немає законодавчо-визначених підстав та правового механізму для їх перерахунку. Також, варто зазначити, що питання конституційності закону, яким скасовано норми законодавства, що передбачали право на перерахунок пенсії прокурорських працівників у разі підвищення заробітної плати, відноситься до компетенції Конституційного Суду України і виходить за межі предмету адміністративного позову, що розглядається. Відтак, відсутність визначених Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, призвела до того, що Пенсійний фонд України не має правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень, що виключає можливість перерахунку зазначених пенсій Враховуючи наведені положення чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, орган Пенсійного фонду України не допустив протиправної дії або бездіяльності. Аналогічні правові висновки також викладені в постановах Верховного суду від 23.01.2019 року по справі № 569/4857/16-а та від 14.02.2018 року по справі № 635/903/17. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року в адміністративній справі № П/811/973/18 скасувати та прийняти нову постанову. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду на підставі ст. ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш