Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/7561/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2656/20 Справа № 205/7561/18 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О., за участю секретаря Синенка Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 листопада 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - ВСТАНОВИЛА: Акціонерне товариство «Сбербанк» (далі - АТ «Сбербанк») у жотвні 2018 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача виниклу заборгованість за договором /а.с.1-4/. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 12 січня 2015 року між сторонами укладено договір № 26208000106633/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг «Універсальний» в рамках договору щодо банківського обслуговування. Відповідно до договору банк зобов`язався надати відповідачу комплекс послуг що включені до пакету продуктів та послуг «Універсальний», згідно з Умовами банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Сбербанк Росії», а відповідач зобов`язався належним чином виконувати умови договору. Відповідно до вказаного договору на підставі заяви відповідача банк відкрив рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у гривні з видачею картки платіжної системи Visa. За вказаним договором виникла заборгованість у зв`язку з виникненням несанкціонованого овердрафту за здійснення оплати у мережі інтернет на суму, що перевищую залишок по картці, однак відповідач порушує взяті на себе зобов`язання щодо повернення викорастаних коштів позивачу. Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сбербанк» заборгованість за несанкціонованим овердрафтом за договором № 26208000106633/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг «Універсальний» в рамках Договору щодо банківського обслуговування від 12 січня 2015 року в розмірі 258 845,09 грн., з яких: несанкціонований овердрафт по рахунку № НОМЕР_3 15 705,01 грн.; відсотки за прострочення повернення заборгованості за кредитом по рахунку № НОМЕР_3 41 449,66 грн.; несанкціонований овердрафт по рахунку № НОМЕР_2 55 308,30 грн.; відсотки за прострочення повернення заборгованості за кредитом по рахунку № НОМЕР_2 14 6382,12 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат /а.с.124-126/. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що не укладав з відповідачем спірний договір та брав кошти у кредит. Також посилається на те, що договором та заявою про відкриття рахунків у банку не передбачено сплату та розмір відсотків за несанкціонований овердрафт /а.с.132-139/. Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги АТ «Сбербанк» подало відзив на скаргку, в якому посилається на її необгрунтованість та вважає такою, що не підлягає задоволенню. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що 12 січня 2015 року між АТ «Сбербанк Росії», правонаступником всіх прав та зобов`язань якого на підставі зареєстрованих змін до статуту від 10 травня 2018 року є АТ «Сбербанк», та ОСОБА_1 укладений Договір № 26208000106633/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг «Універсальний» в рамках договору щодо банківського обслуговування (надалі - Договір) /а.с.13/. Відповідно до п.1 Договору банк зобов`язався надати клієнту комплекс послуг що включені до пакету продуктів та послуг «Універсальний», згідно з Умовами банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Сбербанк Росії». Згідно з п.3.1 Договору на підставі заяви, банк відкриває на ім`я клієнта картковий рахунок № НОМЕР_2 , випускає та надає клієнту картку та ПІН-конверт до неї, а також забезпечує проведення розрахунків за Операціями з використанням картки. Відповідно до п.3.2 Договору банк додатково відкриває на ім`я клієнта картковий Рахунок № НОМЕР_3 та надає клієнту картку Visa Virtual у разі, якщо клієнт заявив про своє бажання отримати картку Visa Virtual шляхом проставлення відповідної відмітки у Заяві. Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 12 січня 2015 року банк відкрив на ім`я відповідача рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у гривні з видачею картки платіжної системи VISA /а.с.14/. 23 січня 2015 року по картковому рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 було здійснено операції з купівлі-продажу товарів та послуг за допомогою платіжної системи PayPal через мережу Інтернет з використанням картки на загальну суму 4 132,57 доларів США. При здійсненні оплати валютою розрахунку було обрано гривню валюту, в якій відкрито картковий рахунок. В результаті проведених операцій з рахунку відповідача 26 січня 2015 року були списані грошові кошти на загальну суму 82 238,15 грн. еквівалент здійснених операцій у валюті рахунку за комерційним курсом купівлі-продажу для операцій з платіжними картами у відповідних валютах, встановлених банком на день списання відповідної суми з карткового рахунку (Dynamic Currency Conversion). Всього видаткових операцій по рахунку було проведено на загальну суму 81 045,01 грн. Залишок грошових коштів на рахунку відповідача на дату списання складав 65 340,00 грн. У зв`язку з недостатністю коштів на рахунку відповідача на дату списання виникла заборгованість по несанкціонованому овердрафту у розмірі 15 705,01 грн. (81 045,01 грн.-65340,00 грн.). Також в період з 22 січня 2015 року по 23 січня 2015 року ОСОБА_1 по картковому рахунку № НОМЕР_2 відповідачем було здійснено операції з купівлі-продажу товарів та послуг за допомогою платіжної системи PayPal через мережу Інтернет з використанням картки на загальну суму 12 979,98 доларів США. При здійсненні оплати валютою розрахунку було обрано гривню валюту в якій відкрито картковий рахунок. В результаті проведених операцій з рахунку відповідача 26 січня 2015 року були списані грошові кошти на загальну суму 258 301,62 грн. еквівалент здійснених операцій у валюті рахунку за комерційним курсом купівлі-продажу для операцій з платіжними картами у відповідних валютах, встановлених банком на день списання відповідної суми з карткового рахунку (Dynamic Currency Conversion). Всього видаткових операцій по рахунку було проведено на загальну суму 261 654,25 грн. Залишок грошових коштів на рахунку відповідача на дату списання складав 206 345,95 грн. У зв`язку з недостатністю коштів на рахунку відповідача на дату списання виникла заборгованість по несанкціонованому овердрафту у розмірі 55 308,330 грн. (261 654,25 грн. -206 345,95 грн.). Таким чином, загальна сума несанкціонованому овердрафту за договором № 26208000106633/980/Р від 12 січня 2015 року відповідача перед позивачем складає 71 013, 31 грн. Вирішуючи даний спір колегія суддів виходить у цій справі, з презумпції правомірності правочину вищезазначеного договору сторін у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості договору (ст. 629 ЦК України). Оскільки, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідачем не спростовано факту користування картковими рахунками № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , відкритими на підставі договору № 26208000106633/980/Р від 12 січня 2015 року. Посилання ОСОБА_1 на те, що він не підписував та не укладав зазначений договір колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки на підтвердження даних обставин відповідачем не було надано жодних доказів. Також ОСОБА_1 не скористався своїм правом щодо призначення судової експертизи у даній справі як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, тому будь-який доказів спростовуючи справжність підпису позичальника у спірному договорі матеріали справи не містять. Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми використаного відповідачем несанкціонованому овердрафту за договором № 26208000106633/980/Р від 12 січня 2015 року у розмірі 71 013, 31 грн. Щодо стягнення відсотків за користування несанкціонованим овердрафтом колегія суддів не можу погодитись виходячи з наступного. Як же було встановлено судом, договір № 26208000106633/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг «Універсальний» в рамках договору щодо банківського обслуговування (надалі Договір) було укладено сторонами 12 січня 2015 року. Вказаний договір разом з заявою про відкриття та обслуговування рахунків в рамках пакету продуктів і послуг підписано особисто відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджує його ознайомлення з умовами вказаного договору. Разом з цим, умовами вказаного договору не передбачено розмір відсотків за використання несанкціонованого овердрафту та порядок їх нарахування. Умова щодо нараховуння процентів в розмірі 0,2 % за кожен день користування несанкціонованим овердрафтом передбачена Умовами банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Сбербанк» в редакції від 20 січня 2015 року, тобто після підписання спірного договору. Будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач був ознайомлений за даними умовами та надавав свою згоду на них матеріали справи не містять. Вказані умови не містять підпис ОСОБА_1 , як споживача банківських послуг. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України. Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»). Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями. Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Відповідно до висновків Верховного Суду, зроблених у постановах даної категорії справ, вважає, що умови та правил надання банківських послуг, які не визнаються відповідачем та не містять його підпису, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Сбербанк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Виходячи з викладеного колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків за прострочення повернення заборгованості за кредитом по рахунку № НОМЕР_3 у розмірі 41 449, 66 грн. та по рахунку № НОМЕР_2 у розмірі 146 382, 12 грн. не підлягають задоволенню. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь банку відсотків за прострочення повернення заборгованості за кредитом по рахунку № НОМЕР_3 у розмірі 41 449, 66 грн. та по рахунку № НОМЕР_2 у розмірі 146 382, 12 грн. з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог банку в цій частині. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог рішення районного суду підлягає зміні в частині визначеної суми заборгованості за договором та суми судового збору. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про визначення загальної суми заборгованості за договором, що підлягає стягненню з відповідача у розмірі 71 013, 31 грн., з яких: несанкціонований овердрафт по рахунку № НОМЕР_3 15 НОМЕР_4 , 01 грн.; несанкціонований овердрафт по рахунку № НОМЕР_2 55 308, 30 грн. Судовий збір стягнутий рішенням першої інстанції за подання позову підлягає зменшенню в порядку ст.141 ЦПК України з 3 882, 68 грн. до суми 1 065, 20 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Відповідно до ст.141 ЦПК України з АТ «Сбербанк» підлягає стягненню судовий збір на користь ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги у розмірі 1 597, 93 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 листопада 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сбербанк» відсотків за прострочення повернення заборгованості за кредитом по рахунку № НОМЕР_3 у розмірі 41 449, 66 грн. та по рахунку № НОМЕР_2 у розмірі 146 382, 12 грн. скасувати. В частині визначеної судом суми заборгованості та суми судового збору змінити. Відмовити в задоволені позовних вимог Акціонерного товариства «Сбербанк» про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за прострочення повернення заборгованості за кредитом по рахунку № НОМЕР_3 та по рахунку № НОМЕР_2 . Загальну суму заборгованості за несанкціонованим овердрафтом за договором № 26208000106633/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг «Універсальний» в рамках Договору щодо банківського обслуговування від 12 січня 2015 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сбербанк» визначити у розмірі 71 013, 31 грн., з яких: несанкціонований овердрафт по рахунку № НОМЕР_3 15 НОМЕР_4 , 01 грн.; несанкціонований овердрафт по рахунку № НОМЕР_2 55 308, 30 грн. Зменшити стягнутий з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сбербанк» судовий збір з 3 882, 68 грн. до суми 1 065, 20 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Акціонерного товариства «Сбербанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 597, 93 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров