Постанова Дніпровський апеляційний суд № 210/1235/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4827/20 Справа № 210/1235/18 Суддя у 1-й інстанції - Ступак С. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. сторони справи : позивач ОСОБА_1 , відповідач- Криворізький коледж Національної металургійної академії України, розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 грудня 2019 року, ухваленого суддею Ступак С.В. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 19 грудня 2019 року, ВСТАНОВИВ : У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Криворізького коледжу Національної металургійної академії України, просила суд стягнути на її користь з відповідача недоплачену заробітну плату в сумі 19002,50 грн., інфляційні витрати 2835,63 грн., 3% річних у розмірі 381,45 грн., та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 03.11.2014 року вона призначена на посаду завідувача навчально-виробничої практики Криворізького технікуму Національної металургійної академії України (з 01.07.2017 року змінено назву Криворізький коледж Національної металургійної академії України). Звільнена зі займаної посади за згодою сторін 15.12.2017 року відповідно наказу №54 від 01.12.2017 року. Після звільнення, дізналась про недоотриману заробітну плату. Вважає, що для визначення її суми заробітної плати, не враховані коефіціенти, які визначаються на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1298 від 30 серпня 2002 року «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери». Тому, сума заробітної плати позивача за весь період роботи з 03.11.2014 року по 15.12.2017 року, була неправомірно зменшена на 19000,50 грн., з яких: 2014 рік 390,99 грн., 2015 рік 3593,48 грн., 2016 рік 4718 грн., 2017 рік до 01.09. 4965,80 грн., 2017 рік після 01.09 - 5334,23 грн. Також посилаючись на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути 2835,63 грн. інфляційних витрат, та 381,45 грн. 3% річних. Через недоплачену заробітну плату позивачці завдано моральних страждань, які вона оцінила в 10000,00 грн., та просила стягнути з відповідача. Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 грудня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі, позивач ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що її посада завідувач навчально-виробничої практики відповідає згідно «Схеми тарифних розрядів», затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 відповідає 11 розряду схеми тарифних розрядів, а з 01 вересня 2017 року 13 розряду. Тому вважає, що після застосування відповідних коефіцієнтів, має отримати недонараховану заробітну плату, яку їй нараховано та виплачено по 10 та 12 розрядам. Відзив не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача , підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено та видно із записів, що містяться в трудовій книжці позивач ОСОБА_1 відповідно до наказу № 58 від 03.11.2014 року прийнята на посаду завідувача навчально-виробничої практики. Наказом № 54 від 01.02.2017 року, звільнена зі займаної посади 15.12.2017 року за згодою сторін згідно ст. 36 п. 1 КЗпП України (а.с.8-11,том1). За заявою позивача ОСОБА_1 державною службою України з питань праці у період з 13.03.2018 року по 15.03 2018 року проведено перевірку в Криворізькому коледжі Національної металургійної академії України, з питань додержання законодавства про працю щодо повноти, своєчасності, нарахування та виплати заробітної плати, зокрема позивачу, за результатами якої складено Акт перевірки № 19/4.2-2.(а.с.60-91 том 1). Висновком проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 прийнята на посаду завідувача навчально-виробничої практики з 03.11.2014 року з посадовим окладом згідно штатного розпису по 10-му тарифному розряду 1551,00 грн. також на посадовий оклад як пед. працівнику їй проводилось нарахування надбавки за вислугу років у розмірі 20% і надбавки за престижність у розмірі 20%. Згідно Наказу № 31 від 11.11.2014 року ОСОБА_1 доручене викладання предмету «Технічна механіка» у обсязі 273 години з оплатою по кваліфікаційній категорії «спеціаліст».01.09.2015 року відбулося підвищення єдиної тарифної сітки і розмір посадового окладу ОСОБА_1 склав 1842,00 грн., з нарахуванням у розмірі 20% на посадовий оклад надбавки за вислугу років та престижність. На 2015-2016 навчальний рік ОСОБА_1 згідно наказу № 91 від 31.08.2015 року було встановлено педагогічне навантаження у обсязі 360 годин по викладанню предмету «Технічна механіка» по кваліфікаційній категорії «спеціаліст» з вартістю години 24,32 грн. 01.12.2015 року відбулося чергове підвищення посадових окладів за ЄТС для працівників бюджетної сфери і посадовий оклад ОСОБА_1 , як завідувача навчально-виробничої практики склав 2026,00 грн. 01.05.2016 року згідно чергового підвищення ЄТС посадовий оклад ОСОБА_1 склав 2157,00 грн. 01.12.2016 року відбулося чергове підвищення посадових окладів за ЄТС для працівників бюджетної сфери і посадовий оклад ОСОБА_1 , як завідувача навчально-виробничої практики склав 2430,00 грн. 01.01.2017 року відбулося чергове підвищення посадових окладів за ЄТС для працівників бюджетної сфери і посадовий оклад ОСОБА_1 , як завідувача навчально-виробничої практики склав 2912,00 грн. На виконання Постанови КМУ від 30.08.2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами ЗУ «Про державний бюджет України на 2017 рік», Наказу МОНК від 20.01.2017 року № 81 «Про внесення змін до Наказу МОНУ №557 від 26.09.2005 року, та наказу по Криворізькому коледжу НМет АУ № 99 від 13.09.2017 року з 01.09.2017 року посадові оклади педагогічних працівників були підвищені на два розряди згідно схеми тарифних розрядів. Таким чином посадовий оклад ОСОБА_1 з 01.09.2017 року, як завідувача навчально-виробничої практики по 12 тарифному розряду склав 3392,00 грн. ОСОБА_1 звільнена з займаної посади 15.12.2017 року згідно п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін). При звільненні проведений повний розрахунок, а саме: нарахована заробітна плата за 11 робочих днів з окладу завідувача виробничої практики у сумі 2710,69 грн., грошова винагорода у розмірі 100% окладу 3392,00 грн., компенсація при звільненні за 6 календарних днів 876,36 грн., нарахування за години як викладача 1190,02 грн., перечитка 692,52 грн. заробітна плата по спец рахунку 51,82 грн. Відповідно до вимог чинного законодавства, в день звільнення ОСОБА_1 надана довідка про остаточний розрахунок з яким вона погодилась й ознайомилась під особистий підпис. Виплата розрахункових коштів проведена в день звільнення 15.12.2017 року шляхом зарахування на особистий картковий рахунок ОСОБА_1 через ПАТ КБ «приватБанк» згідно платіжного доручення № 516 від 13.12.2017 року. За результатами інспекційного відвідування, порушень Криворізьким коледжом Національної металургійної академії України, законодавства про оплату праці не встановлено (а.с.87 том 1). Ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, суд першої інтонації дійшов висновку, що заробітна плата позивачу нараховувалась та виплачувалась у повному обсязі, при звільненні з нею проведений повний розрахунок, позивачем не доведено заявлених позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне. Спір між сторонами виник з приводу обсягу та повноти нарахування позивачу заробітної плати у період її роботи на підприємстві відповідача. Згідно ч.2,3 статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про оплату праці» держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Відповідно до статті 4 Закону України «Про оплату праці» джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, грантів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. У відповідності до статті 71 Закону України «Про вищу освіту» фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень. Як видно з положення про Криворізький коледж Національної металургійної академії України затвердженого ректором Національної металургійної академії України, Коледж визнано акредитованим за статусом вищого навчального закладу освіти першого рівня ( п. 1.6) (а.с.28). Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та виданим на її підставі Наказом Міністерства освіти і науки від 26 вересня 2005 року № 557, регулюються відносини в сфері оплати праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та прийнята з метою упорядкування оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. В додатку 2 до вище зазначеної постанови містяться схеми тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій та відповідний ним діапазон розрядів за Єдиною тарифною сіткою. В редакції на дату працевлаштування позивача листопад 2014 року, у розділі 2 Інші навчальні заклади та установи освіти, за посадою завідувач (керівник) : навчально-виробничої (навчальної) майстерні, навчально-методичного кабінету, лабораторії (кабінету) навчально-методичного (методичного) закладу; відділення виробничої практики вищого навчального закладу І та ІІ рівня акредитації діапазон розрядів 9-12. Додаток 2 Єдиної тарифної сітки в редакції станом на 01 вересня 2017 року, у розділі 2 Інші навчальні заклади та установи освіти, за посадою завідувач (керівник) : навчально-виробничої (навчальної) майстерні, навчально-методичного кабінету, лабораторії (кабінету) навчально-методичного (методичного) закладу; відділення виробничої практики технікумів і коледжів ( також у структурі університетів, академій та інститутів) діапазон розрядів 11-14. Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги позивача, що заробітну плату у період їй роботи нараховано із порушенням Єдиної тарифної сітки по 10 розраду, оскільки спростовуються діючим законодавством. Посада позивача ОСОБА_1 - завідувач навчально-виробничої практики, відповідає 10 тарифному розряду, тому що перебуває у діапазоні розрядів визначених Єдиною тарифною сіткою, що відповідає категорії кваліфікації «спеціаліст». Лише за результатами проведеної атестації педагогічного працівника від 30 березня 2017 року, позивачу ОСОБА_1 присвоєну кваліфікаційну категорію «Спеціаліст другої категорії». Вартість її педагогічної години підвищилась та становила 40,44 (а.с.112-113 том 1). Після підвищення посадових окладів на два розряди, заробітна плата позивачу ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась з вересня 2017 року за 12 тарифним розрядом та склав 3392 грн., що підтверджується розрахунковими відомостями, що містяться в матералах справи (а.с.166-171 том1). Отже, колегія суддів приходить до переконання, що заробітна плата нараховувалась та виплачувалась позивачу ОСОБА_1 у відповідності до вимог трудового законодавства, із дотриманням діапазону розрядів визначених Єдиною тарифною сіткою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та виданим на її підставі Наказом Міністерства освіти і науки від 26 вересня 2005 року №

557. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу. За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 грудня 2019 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 16 квітня 2020 року. Головуючий: Судді: