Ухвала КЦС ВС № 210/5500/14-ц

У Х В А Л А 09 квітня 2020 року м. Київ справа № 210/5500/14-ц провадження № 61-6271ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізького міського управління Головного управління Міністерсьва внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2014 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 63 308,24 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. Позов обгрунтований тим, що ухвалою Центрально-Міського районного суду від 26 квітня 2013 року в рамках кримінального провадження накладено арешт на картонну коробку з тютюновими виробами в кількості 7 777 пачок різних марок, вилучених при огляді складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані тютюнові вироби позивачка придбала за власні кошти. 26 квітня 2013 року накладено арешт на вказані вироби, вищезазначені докази було передано на зберігання до камери схову Криворізького міського управління управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, прийняв на зберігання їх ОСОБА_2 , який неналежним чином їх зберігав, що спричинило їх часткову втрату та пошкодження. Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16 липня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 388 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. Постановою прокуратури м. Кривого Рогу кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 199 КК України закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення. Речові докази - грошові кошти в сумі 109,22 грн та 78 пачок тютюнових виробів повернуто ОСОБА_1 , тютюнові вироби з підробленими марками та без марок акцизного збору знищені. ОСОБА_1 просила суд, стягнути з відповідачів майнову шкоду у розмірі 63 308,24 грн, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн та судові витрати. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 вересня 2019 року, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позов задоволено частково, стягнуто з держави Україна в особі Державної казначейської служби України майнову шкоду у розмірі 6 776,96 грн, з яких: 804,96 грн -майнова шкода, 327,00 грн - витрати на висновок експерта, 5 645,00 грн - витрати на правову допомогу, у відшкодування моральної шкоди - 2 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдана шкода, яка підлягає відшкодуванню. У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 102,00 грн. Предметом позову у зазначеній справі є стягнення з відповідача на користь позивача майнової та моральної шкоди в розмірі 73 308,24 грн. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, судом не встановлено і заявник на такі не посилається. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувана ОСОБА_1 постанова Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2020 року постановлена у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізького міського управління Головного управління Міністерсьва внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко