Постанова 4810 № 942/1623/19

Справа № 942/1623/19 Провадження № 22-ц/810/8/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2020 року місто Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Авалян Н.М. (суддя-доповідач) суддів - Дронської І.О., Луганської В.М. за участю секретаря судового засідання - Перишкіна Т.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новопсковського районного суду Луганської області (суддя Чалий А.В.) від 26 листопада 2019 року у справі про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу учасники справи: заявниця - ОСОБА_1 заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Перевальському та Станично-Луганському районах Головного територіального управління юстиції у Луганській області встановив: Короткий зміст позовних вимог та відзиву на позовну заяву В вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з 01 грудня 2006 року по 11 листопада 2018 року . В обґрунтування заяви зазначила, що з 01 грудня 2006 року вона проживала однією сім`єю без шлюбу з ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1 . Протягом спільного проживання вони вели спільне господарство, а з 2018 року, коли стан здоров`я ОСОБА_2 значно погіршився в результаті хвороби, вона йому допомагала, супроводжувала та доглядала, купувала необхідні ліки та медичні препарати. Заявниця вказала, що вона та ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі чи фактичних шлюбних відносинах з іншими особами. Встановлення вказаного факту має для неї юридичне значення для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , врегулювання майнових відносин та реалізації своїх спадкових прав. У відзиві на заяву заінтересована особа не надала заперечень на доводи заявниці. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 26 листопада 2019 року у задоволенні заяви відмовлено у звя`зку з недоведеністю вимог. Узагальнені доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі заявниця просить рішення суду скасувати і задовольнити її заяву, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення судом норм процесуального права в оцінці доказів, зокрема, безпідставне відхилення судом письмових показань свідків. Для повноти з`ясування обставин заявниця просила суд апеляційної інстанції дослідити нові письмові докази: копії тимчасових реєстраційних талонів НОМЕР_2, оформлений на ім`я ОСОБА_1 та НОМЕР_3 , оформлений на ім`я ОСОБА_2 , щодо автомобіля ЗАЗ 110206, який перебуває у моїй власності, та який ми спільно використовували у нашому сімейному господарстві; копію довіреності на право експлуатувати з правом керування, а також розпорядження належним мені транспортним засобом PEUGEOT 405, виданої 02.03.2017 року на ім`я ОСОБА_2 який ми спільно використовували у нашому сімейному господарстві; копію страхового поліса, оформленого ОСОБА_2 на автомобіль PEUGEOT 405, який перебуває у моїй власності та , яким ми спільно використовували у нашому сімейному господарстві; копію пасажирської митної декларації, виписаної на ім`я ОСОБА_2 , оформленої при перетині ним кордону з РФ на автомобілі PEUGEOT 405, який перебуває у мої власності та, який ми спільно використовували у нашому сімейному господарстві. У відзиві на апеляційну скаргу заінтересована особа вказала на те, що не має відомостей про фактичні шлюбгі відносини заявниці з ОСОБА_2 . Стислий виклад встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи Заявниця має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 з 07.09.1974 року був зареєстрований в м.Антрацит Луганської області та перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (до шлюбу - ОСОБА_3 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, але його смерть не зареєстрована у встановленому законом порядку. 05.04.2019 року за місцем проживання заявниці сусідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був складений акт № 294 про те, що на момент смерті ОСОБА_2 з ним за адресою: АДРЕСА_1 проживала заявниця ОСОБА_1 . Особи, які підписали акт - громадянки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 додатково письмово підтвердили, що з 2004 року заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувала між собою у цивільному шлюбі та вели спільне господарство. 05.05.2019 року за № 294 за місцем проживання заявниці була видана довідка, в якій також зазначено, що на момент смерті ОСОБА_2 з ним за адресою: АДРЕСА_1 проживала заявниця ОСОБА_1 07.09.2018 року за № 27 ОСОБА_2 була видана лікарська довідка на підтвердження перебування його на диспансерному обліку в онкологічному диспансері та потреби у зв`язку з онкологічним захворюванням у прийнятті наркотичних препаратів, психотропних речовин та прекурсорів. В той же день ОСОБА_2 була підписана та подана заява на отримання наркотичних препаратів, психотропних речовин та прекурсорів, в якій також поставила свій підпис заявниця ОСОБА_1 . Оцінивши надані заявницею письмові докази, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що довідка, акт про фактичне проживання з померлою особою та медична документація не можуть бути підставою для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, оскільки не містять будь-яких даних, які б свідчили про фактичні шлюбні відносини. Надані заявницею письмові пояснення громадянок ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про фактичні шлюбні відносини заявниці та ОСОБА_2 суд не взяв до уваги, пославшись на недопустимість таких доказів, оскільки вони надані з порушенням принципу безпосередності та вимог ст. ст. 90, 91, 230 ЦПК України, без допиту вказаних осіб в судовому засіданні, без попередження судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання та за відмову від давання показань та без приведення до присяги останніх, без надання можливості ставити свідкам питання по суті вимог. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції Відповідно до ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч.3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4). Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі (ч.5). Перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявницею не надано доказів на підтвердженння обставин, які б свідчили про фактичні шлюбні відносини. Апеляційний суд з цим висновком погоджується та зауважує наступне. Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Згідно із частиною першою статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Як правильно вказав суд першої інстанції, ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою, на підтвердження факту спільного проживання з відповідачем однією сім`єю в період з 01 грудня 2006 року по 11 листопада 2018 року надала письмові докази, які не містять інформації про цей факт. Факт проживання заявниці з ОСОБА_2 на момент його смерті, зафіксований у довідці та акті, не свідчить про існування сімейних стосунків між ними в період з 2006 року по 2018 рік. Також не свідчить про існування сімейних стосунків впродовж дванадцяти років спільна заява ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на отримання наркотичних препаратів, психотропних речовин та прекурсорів, в якій ОСОБА_1 зазначена як особа, що здійснює догляд за хворим, однак не конкретизовано, чи є вона членом сім`ї хворого або його опікуном (необхідне не підкреслено). До того ж здійснення догляду за рік до смерті ОСОБА_2 не свідчить про існування сімейних стосунків з 2006 року. Ці факти самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між заявницею та ОСОБА_2 склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Разом з тим, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що письмові пояснення є недопустими доказами та зауважує наступне. В п. 27 постанови пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що не можуть бути використані як показання свідків їх письмові пояснення, тому у відповідних випадках (наприклад, якщо пояснення таких осіб мають значення для справи і допитати їх неможливо) вони приймаються судом як письмові докази. Оскільки громадянки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проживають на тимчасово окупованій території України та не мали можливості особисто з`явитись до суду в якості свідків, то їх пояснення підлягають врахуванню як письмові докази з огляду на те, що заяви написані власноруч, а до заяв додані фотокопії паспортів вказаних осіб. Проте, надані вказаними особами пояснення не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про недоведеність факту проживання заявниці та ОСОБА_2 однією сім`єю, оскільки в поясненнях відсутні посилання на обставини взаємовідносин заявниці та ОСОБА_2 в період з 2006 по 2018 рік, свідками яких безпосередньо були ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . В своїх поясненнях вони обмежуються висновком про те, що заявниця та ОСОБА_2 перебували у цивільному шлюбі та вели спільне господарство. Також не підтверджують факту того, що між заявницею та ОСОБА_2 склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю, додані до апеляційної скарги письмові докази. Надані докази свідчать виключно про те, що заявниця є власницею легкових автомобілів марки PEUGEOT та марки ЗАЗ 110206, право на управління якими вона надала ОСОБА_2 . Таким чином, суд першої інстанції хоча і припустився помилки у застосування норм процесульного права при оцінці письмових доказів, проте ця помилка не вплинула на правильність висновку суду про недоведеність заявницею факту її проживання з ОСОБА_2 однієї сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01 грудня 2006 року по 11 листопада 2018 року. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для зміни рішення є, зокрема: неповнота з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної частини. Луганський апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції слід змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, виключивши посилання на недопустимість доказів - письмових пояснень громадянок ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Судові витрати Судові витрати у справах окремого провадження не відшкодовуються. Керуючись статтями 367, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384, 388, 389, 390, 391 Цивільного процесуального кодексу України, постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 26 листопада 2019 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 26 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови (13 квітня 2020 року). Процесуальний строк касаційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Судді : Н.М.Авалян І.О.Дронська В.М.Луганська