Постанова 4854 № 420/7882/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7882/19 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2020р. по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2019р. ГУ ПФУ в Миколаївській області звернулося в суд із адміністративним позовом до УДВС ГТУЮ у Миколаївській області, в якому просило скасувати постанову ВП №60322714 від 18.11.2019р. про накладення штрафу у розмірі 5 100грн. за невиконання виконавчого документу. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 16.12.2019р. йому надійшла постанова ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області ВП №59670844 від 11.12.2019р. про накладання на нього штрафу у розмірі 5 100грн. за невиконання виконавчого документа. Позивач зазначає, що при прийнятті постанови за невиконання судового рішення державним виконавцем не було враховано, що доплата пенсії на підставі судового рішення облікована і включена у реєстр рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, який було затверджено постановою КМУ за №649 від 22.08.2018р. та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням ПФУ за №20-1 від 26.09.2018р.. Посилаючись на вказане позивач просив позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2020р. у задоволені позову відмовлено. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить у задоволені апеляційної скарги відмовити. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності поважних причин невиконання рішення суду, а тому державним виконавцем правомірно та обґрунтовано прийнято постанову про накладення штрафу на боржника. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 1.08.2019р. на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області перебуває виконавче провадження за №59670844 із виконання виконавчого листа за №420/1372/19, виданого 21.05.2019р. Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 1.01.2016р. в розмірі 88% відсотків відповідних сум грошового забезпечення, вказаної в довідці ГУМВС України в Одеській області від 19.03.2018р. №19005 з урахуванням проведених виплат. У серпні 2019р. ГУ ПФУ в Одеській області своїм листом повідомило Відділ УДВС, що на підставі рішення суду ОСОБА_1 13.05.2019р. було проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 1.01.2016р. у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення, вказаної в довідці ГУМВС України в Одеській області за №19005 від 19.03.2018р. з урахуванням проведених виплат. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 1.06.2019р. становить 9 064,4грн.. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 11.05.2019р. по 31.05.2019р. в сумі 1 255,99грн. зарахована на його поточний рахунок 5.06.2019р.. Доплата пенсії за період з 1.01.2016р. по 10.05.2019р. в сумі 74 761,29грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою КМУ за №649від 22.08.2018р., та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням ПФУ за №20-1 від 26.09.2018р.. В подальшому, 11.12.2019р. головним державним виконавцем прийнято постанову ВП №59670844 про накладення штрафу, якою за невиконання судового рішення до ГУ ПФУ в Одеській області застосовано штраф у сумі 5 100грн.. Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує її незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного. Відповідно до п.1 ч.23 ст.3 ЗУ "Про виконавче провадження" від 2.06.2016р. за №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII), примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у т.ч. на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів. Згідно ст.11 цього Закону державний виконавець зобов`язаний вжити передбачених цим Законів заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Приписи ст.75 Закону №1404-VIII визначають загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов`язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п`яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Відповідно до пп.8.1, 8.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2.04.2013 №512/5, виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється за умов, визначених ст.75 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений державним виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 89 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом. За правилами ст.89 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Так, на підтвердження здійснення дій щодо виконання рішення суду по справі за №420/1372/19 пенсійним органом до суду надано копію розрахунку на доплату від 13.05.2019р., копію перерахунку від 13.05.2019р., копію витягу з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Апеляційний суд зазначає, що здійснення перерахунку пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2019р. у справі №420/1372/19 зобов`язано пенсійний орган не тільки нарахувати, а й виплатити відповідну пенсію. Механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету визначає Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою КМУ за №649 від 22.08.2018р. (надалі - Порядок №649). Приписами п.2 Порядку №649 визначено, що боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів. Згідно п.5, 6, 8, 10 Порядку №649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія). Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону (п.11 Порядку № 649). Як вбачається із матеріалів справи, що позивачем не надано доказів направлення Пенсійному фонду України документу, що підтверджує дату надходження до боржника, виконавчого листа по рішенню суду від 10.04.2019р. та розрахунку суми, що підлягає виплаті. Слід зазначити, що у відповідності до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013р., звернув увагу на те, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення за №18-рп/2012 від 13.12.2012р.); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012). Згідно зі ст.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини в п.40 Рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (п.68 Рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції"). Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. Таким чином, апеляційний суд вважає, щ ВДВС діяв на підставі та в межах своїх повноважень, а тому вимоги пенсійного органу про скасування постанови про накладення штрафу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2019р. у справі №522/24503/16-а. Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування постанови від 9.09.2019р. ВП №58981827 про накладення штрафу за невиконання рішення суду, оскільки державний виконавець у спірних правовідносинах діяв у відповідності до вимог Закону №1404-VIII та у межах наданих йому повноважень. В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2020р. - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий: Ю.М.Градовський Судді: А.В.Крусян О.В.Яковлєв