LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/21655/19

від 14.04.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2020 року - без змін.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2020 року Справа № 640/21655/19 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Кузьмишиної О.М., Степанюка А.Г., за участю секретаря Лісник Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) в якому просив: 1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у виплаті пенсійного забезпечення загальною сумою (виключаючи поетапність виплат нарахованої пенсії), а також обчислення пенсії позивача, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ; 2) зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві виплачувати позивачу пенсію загальною сумою (виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії шляхом підвищення 50%, 75%), починаючи з 01.01.2018 з врахуванням раніше виплачених сум; 3) зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити заходи у відповідності до частини другої пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 для отримання довідки про грошове забезпечення, склад якого визначений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ від підрозділу державного органу, який уповноважений їх надавати, на підставі якої провести перерахунок пенсії та здійснювати її виплату в порядку, визначеному вищенаведеними вимогами з урахуванням виплаченого з 01.01.2018. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2020 року адміністративний позов задоволено частково: 1) визнано протиправними дії відповідача в частині зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати 75% суми підвищення пенсії з 01.01.2019 на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, починаючи з 05.03.2019 по 03.09.2019; 2) зобов`язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, починаючи з 05.03.2019 по 03.09.2019; 3) визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу розміру пенсії за рахунок виплати 75% суми підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804, починаючи з 04.09.2019; 4) зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, починаючи з 04.09.2019. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи зазначене рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили з 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 45, а тому з вказаної дати пенсія позивачу повинна була виплачуватися в розмірі 100% суми підвищення, а також з того, що постанова КМУ № 804, яка брала чинності 04.09.2019, не містить посилань, на виконання якої саме норми Закону № 2262-ХІІ вона прийнята і закон має вищу юридичну силу, ніж постанова КМУ, тому з 04.09.2019 пенсія підлягає виплаті позивачу, з урахуванням 100% суми підвищення. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог, суд дійшов висновку, що у зв`язку зі скасуванням змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 45, застосуванню підлягає редакція, яка діяла до внесення відповідних змін, і що відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, наявної у його пенсійній справі, яка є чинною та підлягає застосуванню. При цьому, суд зазначив, що чинне законодавство не зобов`язує Пенсійний фонд України, а також його територіальні управління повторно формувати списки осіб за формою згідно з додатком 1 Порядку № 45 та подавати їх уповноваженим органам після набрання законної сили судових рішень щодо складових грошового забезпечення, які включаються до таких довідок, з метою складення останніми нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке судове рішення в цій частині та зобов`язати відповідача здійснювати виплату його пенсії загальною сумою з 01.01.2018 та здійснити заходи відповідно до постанови КМУ № 45 для отримання довідки про грошове забезпечення від підрозділу державного органу, який уповноважений їх надавати, на підставі якої провести перерахунок його пенсії у відповідному порядку. В обґрунтування таких вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції застосував приписи постанови КМУ № 45, які втратили чинність на момент виникнення спірних правовідносин, та висновки Верховного Суду України щодо застосування таких норм, що суд не перевірив на відповідність актам вищої юридичної сили постанови КМУ № 103, яка була ним застосована та пункти 1, 2 якої в судовому порядку визнано протиправними та нечинними, що за твердженням апелянта зумовлює необхідність поновлення його прав саме з 01.01.2018 та зобов`язання відповідача направити до уповноваженого органу списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020, 23.03.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду на 14.04.2020 о 12:05 год. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив. 13.04.2020 від позивача надійшла заява про відвід суддів. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 у задоволенні зазначеної заяви відмовлено. 14.04.2020 у судове засідання сторони, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, не з`явилися. Клопотання про проведення судового розгляду справи в режимі відеоконференції у порядку ст. 195 КАС України до суду не надходили. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено перейти до розгляду в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України, з урахуванням того, що наявні у справі матеріали є достатніми для її вирішення апеляційним судом, а також того, що дана справа була розглянута судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу, є пенсіонером, якому призначена пенсія відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві з 12.03.2016. Станом на 01.12.2017 розмір пенсії позивача обчислювався відповідачем, виходячи з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40%, робота з таємними виробами, носіями, документами 15%, надбавка за особливо важливі завдання 100%, надбавка за спеціальні завдання чи державну охорону 70%, премія 80%. Основний розмірі пенсії позивача становить 70% грошового забезпечення (вислуга років 30), вид підвищення або надбавки до пенсії: бойові дії в інших країнах, учасник бойових дій (стаття 6), учасник бойових дій. Станом на 01.01.2018 розмір пенсії позивача обчислювався відповідачем, виходячи з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%, основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 30), вид підвищення або надбавки до пенсії: бойові дії в інших країнах учасник бойових дій, учасник бойових дій, непрацездатна дитина віком до 18 років та підвищення згідно з постановою КМУ № 103 складає 2256,86 грн, з них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75% від підвищення, з 01.01.2020 - 100% від підвищення. 15.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою, в якій просив здійснити заходи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 45, якою затверджено порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції до 01 січня 2018 року) та здійснити перерахунок його пенсії, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного частиною 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідної посади, враховуючи посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження військової служби, премію станом на 01 березня 2018 року та провести її виплату загальною сумою (виключаючи поетапність виплат нарахованої пенсії), починаючи з 01.03.2018, з урахуванням виплаченого. Листом від 25.10.2019 № 261646/02/Г-13001 відповідач повідомив позивача про те, що він перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Крім того, у вказаному листі відповідач зазначив, що на виконання постанови КМУ № 103 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі наданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу, як визначено вказаною постановою з виплатою підвищення поетапно. Також, у зазначеному листі відповідач вказав, що враховуючи положення частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, у справі №826/3858/18, у нього відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивача. При цьому, відповідач послався на постанову КМУ від 14.08.2019 № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», та зазначив, що виплата пенсій, призначених згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018. Вважаючи своє право на перерахунок пенсії порушеним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ), «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 № 794-VII (далі - Закон № 794-VII), «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI (далі - Закон № 3166-VI), Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова № 103), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення № 280), Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно з частинами першою та четвертою статті 63 Закону № 2262-XII Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Частиною третьою статті 52 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Частиною 2 статті 55 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. За змістом ст.ст. 49, 52 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Зупинення дії акта Кабінету Міністрів України Президентом України на підставі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України має наслідком зупинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання зупиненого акта Кабінету Міністрів України, здійснення повноважень, визначених цим актом. Винесення Конституційним Судом України ухвали про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України, ухвали про припинення конституційного провадження у справі або визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України, відновлює дію цього акта. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом. Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон № 3166-VI. У розумінні частини першої статті 1 Закону № 3166-VI систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (ч.ч. 1, 3 ст. 3 Закону № 3166-VI). У частинах першій, третій статті 21 Закону № 3166-VI закріплено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади. Типове положення про територіальні органи центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.п. 1, 2 Положення № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Пунктом 7 Положення № 280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Пунктом 2 Положення № 28-2 встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду. 24.02.2018 набрала чинності Постанова КМУ № 103, яка діяла на момент здійснення відповідачем перерахунку та виплати пенсії позивача до 05.03.2019 та якою встановлено порядок проведення перерахунку та виплати пенсії пенсіонерам органів внутрішніх справ. Постановою КМУ № 103 передбачено виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 01.01.2018. Пунктом 1 постанови КМУ № 103 передбачено здійснення перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262-ХІІ, до 01.03.2018, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №

704. Пунктом 2 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: - з 01.01.2018 - 50 відсотків; - з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; - з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Зазначеною Постановою КМУ № 103 також було визначено, що виплата сум підвищення перерахованої пенсії, які мали бути перераховані та виплачені фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була бути розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393». При цьому, у вказаній постанові КМУ було прямо передбачено, що вона прийнята відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ Пунктом 5 постанови КМУ № 103 було встановлено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 №

45. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яка набрала законної сили 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 45. 04.09.2019 набрала чинності Постанова КМУ № 804, відповідно до якої виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018. Постанова КМУ № 804 не містить посилань, на виконання якої норми Закону України вона прийнята. У п.п. 23, 24 Порядку № 3-1 передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. У п.п. 1-3 Порядку № 45 у редакції, чинній станом на момент здійснення перерахунку пенсії позивача, закріплено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 45 (редакція зі змінами відповідно до Постанови КМУ № 103) під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. У зв`язку зі скасуванням змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 (судове рішення у справі №2826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019), з 05.03.2019 для обчислення розміру пенсії військовослужбовця слід застосовувати редакцію пункту 5 Порядку № 45, яка діяла до внесення в нього змін. Відповідно до пункту 5 Порядку № 45 у редакції, яка діяла до внесення в нього змін Постановою КМУ № 103, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються. Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Висновки суду апеляційної інстанції.

1. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача здійснити йому виплату пенсії загальною сумою з 01.01.2018. Системний аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що підставою для Постановою № 103 КМУ змінив механізм реалізації прав відповідної категорії осіб, передбачивши перерахунок пенсії військовослужбовців та деяких інших осіб з урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018: окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, з поетапною виплатою підвищення(50%, 75% та 100%). Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 240/6263/18. Разом з тим, судовим рішенням у справі № 826/3858/19, яке набрало законної сили 05.03.2019, визнано нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103, але до цього часу, вказані норми діяли та підлягали застосуванню суб`єктами владних повноважень, зокрема ГУ ПФУ у м. Києві. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 2040/6740/18. Тож, перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, здійснюючи позивачу виплату пенсії у період 01.01.2018 по 04.03.2019 включно поетапно (50%, в наступному 75% від підвищення) діяв на виконання чинних на той час норм постанови КМУ № 103, тому достатні правові підстави для задоволення позовних вимог за цей період відсутні.

2. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача здійснити заходи для отримання довідки про грошове забезпечення позивача для перерахунку його пенсії. З аналізу викладених правових норм вбачається, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте КМУ, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 686/15836/16-а та від 27.02.2019 у справі № 753/23503/16. Разом з тим, вищенаведеними підзаконними нормативно-правовими актами врегульовано чітку та послідовну процедуру отримання органами ПФУ / направлення до органів ПФУ довідки про грошове забезпечення особи для перерахунку її пенсії. Водночас, правовою підставою для початку вказаної процедури є надходження до ПФУ повідомлення від уповноваженого органу про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що в межах виниклих між сторонами у цій справі спірних правовідносин до ГУ ПФУ в м. Києві не надходило відповідного повідомлення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення/премій позивача. У свою чергу, жодною нормою чинного законодавства не передбачено такої підстави для звернення органу ПФУ до уповноваженої особи з приводу надання відповідної довідки як втрата чинності положень нормативно-правового акта на підставі рішення суду. При цьому, як вже відзначалося вище, визнання протиправними та нечинними судовим рішенням, яке набрало законної сили 05.03.2019, пунктів 1, 2 Постанови КМУ № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 45, зумовлює відновлення дії редакції Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 45, яка діяла до внесення відповідних змін та, відповідно, для перерахунку пенсії позивача за раніше виданою йому довідкою, що міститься в матеріалах пенсійної справи, але не надає достатніх правових підстав для виникнення у відповідача обов`язку здійснити заходи для отримання нової довідки про грошове забезпечення позивача для перерахунку його пенсії. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення вказаних позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача здійснити йому виплату пенсії загальною сумою з 01.01.2018 та про зобов`язання відповідача здійснити заходи для отримання довідки про грошове забезпечення позивача для перерахунку його пенсії. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції застосував приписи статті 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови КМУ № 45, які втратили чинність на момент виникнення спірних правовідносин, та висновки Верховного Суду України щодо застосування таких норм, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з оскаржуваного позивачем рішення суду першої інстанції, судом проаналізовано відповідні норми законодавства, що регулюють спірні у цій справі правовідносини, у поетапних редакціях (різних), що були чинними на момент їх виникнення. Практика Верховного Суду України, про яку зазначає апелянт та відповідні редакції законодавчих і підзаконних актів була проаналізована судом субсидіарно та її наведення у рішенні не спростовує його правомірності. Твердження апелянта про те, що суд не перевірив на відповідність актам вищої юридичної сили постанови КМУ № 103, яка була ним застосована та пункти 1, 2 якої в судовому порядку визнано протиправними та нечинними, судова колегія до уваги не приймає, оскільки це питання перевірялося судом в іншій справі № 826/3858/19, рішення по якій враховано як судом першої інстанції, так і апеляційним судом при розгляді спірних правовідносин, про що зазначено вище. Надаючи оцінку всім доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права. Таким чином, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги та перевіривши рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову в цій справі. Отже, судом першої інстанції при вирішенні таких спірних правовідносин правильно встановлено обставини справи та дотримано норми матеріального і процесуального права. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2020 року - без змін. Розподіл судових витрат. Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 14 квітня 2020 року. Головуючий суддя Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»