Постанова Донецький апеляційний суд № 227/5527/19

Єдиний унікальний номер 227/5527/19 Номер провадження 33/804/187/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2020 року м. Бахмут Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Стародуб О.Г., за участю секретаря Цапу А.В., захисника Тарабарова В.І., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови, 26.12.2019 року о 13 годині 05 хвилин на а/д с. Нововодянське - с. Благодать 1 км ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ21061, н/з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини). Від продуття газоаналізатора 6810 «Драгер» та проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив п.п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді першої інстанції, справу направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що ОСОБА_1 до відповідальності притягнутий безпідставно. Суддя першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 та його захисника, чим порушив право на захист особи. Перевіривши матеріали справи, заслухавши захисника та ОСОБА_1 , які підтримали скаргу, вважаю що строк на апеляційне оскарження постанови судді має бути поновлений, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та його захисник не приймали участь при розгляді справи в суді першої інстанції 16 березня 2020 року. В зв`язку з цим, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді. З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення ОБ №144255 від 26.12.2019 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ21061» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від продуття алкотестеру «Драгер» та проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку відмовився у присутності свідків; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння; відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в присутності двох свідків та пояснив, що вживав спиртні напої. Апеляційна інстанція не бере до уваги доводи апеляції щодо порушення працівниками поліції порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння з огляду на таке. Згідно п.12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Ця Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою відповідно до вимог 256 КУпАП. Посилання апелянта на неповноту розгляду справи суддею є необґрунтованими, оскільки суддею здійснювалися всі дії, спрямовані на об`єктивне дослідження доказів по справі та недопущення порушення прав ОСОБА_1 . Суддею першої інстанції були вжиті заходи щодо виклику свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 однак з причин, що не залежали від суду, останні в судове засідання не з`явились. Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Апеляційна інстанція не вбачає порушень суддею вимог ст.268 КУпАП. Судом першої інстанції були використані всі можливі способи сповіщення ОСОБА_1 та його захисника про час та місце розгляду справи, надано можливість надати до суду свої заперечення та докази, але судове засідання неодноразово відкладалося за клопотаннями ОСОБА_1 та його захисника. Разом з цим, ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь в судових засіданнях 27.02.2020 р., 05.03.2020 р., під час яких надавав пояснення з приводу вчиненого правопорушення. За клопотанням ОСОБА_1 допитувався свідок ОСОБА_7 . Захисник Тарабаров В.І. приймав участь в судовому засіданні 10.03.2020 р., під час якого висловлював позицію з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та заявляв клопотання про виклик свідків. Захисником Тарабаровим В.І. до суду першої інстанції надавалось клопотання про перенесення слухання справи в зв`язку з необхідністю приймати участь в слідчих діях в ДБР. Проте, в підтвердження поважності неявки в судове засідання захисником не долучено будь-яких документів, що свідчить про умисне затягування розгляду справи. Знаходження захисника на амбулаторному лікуванні з 12.03.2020 р. по 24.03.2020 р. не позбавляло його можливості приймати участь в судовому засіданні. Про це свідчить подача захисником клопотань про відкладення розгляду справи безпосередньо до канцелярії суду в дні призначення судових засідань 12.03.2020 р., та 16.03.2020 р. ( а.с. 56, 60). Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що неявка ОСОБА_1 та його захисника в судове засідання 16 березня 2020 р. є зловживанням процесуальними правами та намаганням затягнути розгляд справи з метою уникнути відповідальності. В суді апеляційної інстанції захисник та ОСОБА_1 відмовились від заявленого раніше клопотання про виклик в судове засідання свідків з метою підтвердження невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. При цьому, просили суд апеляційної інстанції закрити провадження по справі на підставі ст. 38 КУпАП в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити захиснику Тарабарову В.І. строк на апеляційне оскарження постанови судді. Апеляційну скаргу захисника Тарабарова В.І. залишити без задоволення. Постанову судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16.03.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя