Постанова Миколаївський апеляційний суд № 489/39/20

13.04.20 33/812/120/20 Справа № 489/39/20 Провадження № 33/812/120/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2020 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Данилової О.О., за участю секретаря - Горенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, НОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (раніше тимчасово проживав по АДРЕСА_2 ), визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення - 10200 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, У С Т А Н О В И В: Постановою судді Ленінського районного суду Миколаївської області 19 березня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 10 200 грн. та позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт зазначав, що співробітники поліції зупинили його машину безпричинно; він не погодився з результатами обстеження з застосуванням газоаналізатора, але йому не роз`яснили можливість проведення медичного обстеження у відповідному закладі; тестування здійсненне без врахування погодних умов, газоаналізатор не проходив періодичну перевірку; фіксація подій проводилась без зазначення про це у протоколі та не містить інформації, яка би підтверджувала правопорушення; особи свідків не встановлювались; не зазначено, хто знаходився за кермом та інші недоліки, що свідчать про порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення. Посилаючись на недоведеність його вини за критерієм «поза розумних сумнівів» та порушення вимог статті 62 Конституції України, апелянт вважає, що належні та допустимі докази його вини відсутні, що є підставою для застосування правил пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Справу розглянуто апеляційним судом за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 . Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Так, пунктом 2.9 «а» Правил водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За частиною 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння є адміністративним правопорушенням на тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452). Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452). Відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції №1452 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Судами встановлено, що 29 грудня 2020 року о 02 годин 10 хвилин, ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Індустріальній,в м. Миколаєві в районі будинку № 1, керував транспортним засобом марки Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевозив пасажирів та був зупинений працівниками УПП в Миколаївській області, які виявили у нього явні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини роту, тремтіння пальців рук, зміна забарвлення очей. На пропозицію працівників поліції погодився пройти огляд на стан сп`яніння з застосуванням технічного приладу - газоаналізатору. За результатами обстеження ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alkotesta 6810 (вир.Drager) виявлене склад алкоголю 0,30 о/оо, про що складено відповідний документ. Зміст документу ОСОБА_1 засвідчив особистим підписом (а.с.1). За наслідками обстеження складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 295470 (далі - протокол), в якому зазначено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням вимог пункту 2.9.а Правил, та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с.3). У протоколі вказано та засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 те, що він ознайомлений з протоколом. Будь-яких зауважень до його змісту порушник не зазначив, пославшись на те, що пояснення наддасть в суді. Протокол підписаний свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . До протоколу додані пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також пояснили, що 29 грудня 2019 року після першої години ночі були пасажирами автомобіля-таксі (на замовлення), яким керував ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу працівниками поліції водію запропонували пройти огляд на місці на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, чого той не заперечував. У їх присутності при застосуванні технічного приладу у водія виявили склад алкоголю - 0,30 о/оо. ОСОБА_1 з результатами тесту був згоден. До протоколу також долучена відео-зйомка подій 29 грудня 2019 року (відеозапис з нагрудного реєстратора патрульного), з якої вбачається, що ОСОБА_1 на попереднє запитання працівників поліції повідомив, що спиртні напої не вживав, на замовлення везе пасажирів до дому. Погодився пройти обстеження на місці зупинки. Особисто розпакував пристрій для тестування. Після обстеження йому при свідках продемонстрували показники (0,30 о/оо). Результатам він був здивований і тоді пояснив, що вранці вживав пиво, але потім відпочивав, вважав себе тверезим і лише ввечері виїхав на автомобілі (а.с.6). Ці обставини ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні апеляційного суду. З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 29 грудня 2019 року о 2 год.10 хв. у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується вищенаведеними доказами та є порушенням пункт 2.9а. Правил та підставою адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП. Доводи апелянта про те, що він був зупинений працівниками поліції безпричинно, не може вплинути на характер вини водія. З відео-запису подій вбачається, що причину зупинки транспортного засобу працівники поліції пояснили наявністю обґрунтованої підозри у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, оскільки у нічний час транспортний засіб (без ознак таксі) від`їхав від нічного розважального закладу та обрав незвичайний шлях руху. Посилання на те, що він не погодився з результатами обстеження з застосуванням газоаналізатора, спростовуються його особистими підписами як у протоколі, так і у довідці про результати обстеження. Суперечать ці твердження і письмовим поясненням свідків. Особи свідків (ім`я, по-батькові, прізвище, місце проживання) було встановлено на місці події, про що зазначено в протоколі (а.с.3), а також у особистих письмових поясненнях свідків (а.с.4,5). Не може вважатись обґрунтованим і посилання апелянта на неналежність застосування технічного приладу Alkotest 6810 (вир.Drager), оскілки огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, як зазначено вище, з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених МОЗ та Держспоживстандартом ( пункт 6 Інструкції). Сертифікатом затвердження типу засобу вимірювальної техніки №U- AM|1-96-2014, виданого 1 вересня 2014 року, затверджено тип засобу вимірювальної техніки, в тому числі «газоаналізатори Alkotest» (а.с.7). Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/2466 засвідчено відповідність газоаналізатора Alkotest 6810, як засобу вимірювальної техніки, вимогам методики повірки МПУ 066/05-2013. Свідоцтво чинне до 04 червня 2020 року (а.с. 8). Доказів, які би свідчили про невірне застосування працівниками поліції газоаналізатора (не відповідний температурний режим, приведення до готовності тощо) є лише припущеннями апелянта та жодними доказами не підтверджено. Не може свідчити про порушення порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння і посилання ОСОБА_1 на те, що йому не запропонували обстеження у відповідному медичному закладі, оскільки такі дії вчиняються у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452). У даному випадку ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на місці, згодом не заперечував попереднє (вранці) вживання спиртних напоїв, а у такому випадку роз`яснення права та порядку огляду у відповідному медичному закладі не передбачено. Посилання на протиправність проведення відеозапису, на що посилався у заперечення захисник та в апеляційній скарзі апелянт, суперечить змісту статті 31 Закон «Про Національну поліцію», якою, як превентивний поліцейський захід, передбачене застосовування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Доводи апелянта про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не було встановлено та зазначено особу, яка знаходилась за кермом, взагалі є надуманими, оскільки це не тільки суперечать змісту протоколу, але і поясненням особи, яка притягнута до відповідальності. Не виявлено судом і таких порушень змісту протоколу про адміністративне правопорушення (стаття 256 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція №1395), які би вплинули на доведеність тих обставин, які стали підставою для застосування адміністративного стягнення. Крім того, в апеляційній скарзі апелянт посилається на декілька рішень Європейського Суду з прав людини, які стосуються загального підходу до процесу доказування у справах про правопорушення, яке має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню». У таких справах, враховуючи вимоги статті 6 Конвенції, вимагається дотримання такого рівня доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року «Коробков проти України», рішення від 30 травня 2013 року «Малофєєва проти Росії», та інші). Неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями передбачена і статтею 62 Конституції України. Проте, наведені вище докази, а саме протокол від 29 грудня 2019 року, підписаний без зауважень ОСОБА_1 ; довідка про результати огляду; письмові пояснення свідків; відеозапис подій від 29 грудня 2019 року; а також пояснення ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, які збігаються зі змістом вищезазначених документів, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у тому, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. За такого порушень прав ОСОБА_1 за прецедентною практикою ЄСПЛ, згідно якою «доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, що і забезпечує доведеність винуватості «поза розумних сумнівів», апе ляційним судом не встановлено. Керуючись частинами 8,10 статті 294 КУпАП , апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду О.О. Данилова