Постанова Харківський апеляційний суд № 617/43/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2020 року м. Харків справа №617/43/20 провадження №22/818/2476/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Хорошевського О.М. суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б., Учасники справи : Позивач:Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Відповідач: ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргоюАкціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 04 лютого 2020 року постановлене суддею Уханьовою І.С. у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, встановив: У січні 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 14212,85 грн. та витрати по сплаті судового збору. Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 17 листопада 2008 року підписано анкету-заяву №б/н про отримання банківських послуг, згідно якої він отримав кредит в розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те , що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу грошові кошти, але відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання внаслідок чого станом 31.10.2019 утворилась заборгованість у сумі 14212,85 грн. Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 17 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції не з`ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права. В обґрунтування скарги посилається на те, що суд ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову не звернув уваги, що основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування, пені та штрафів за прострочення виконання зобов`язання, і що саме ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів. Суд не звернув увагу на підтвердження факту отриманими та користування кредитними коштами ОСОБА_1 , що вбачається з розрахунку заборгованості. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до вимог ч.1ст. 369 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Судом встановлено, що з метою отримання кредитної картки ОСОБА_1 17 листопада 2008 року заповнено та підписано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Приватбанк», з отриманням платіжної картки відповідно до умов та правил надання банківських послуг, а також тарифів (а.с. 9). До анкети-заяви додано довідку про умови кредитування із використанням кредитки «універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.10). Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31 жовтня 2019 року становить 14212,85 грн. і складається із: залишку заборгованості за тілом кредиту 1791,56 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 10178,39 грн; заборгованість за пенею 1400,00 грн., 250,00 грн. штраф (фіксована частина), 914,90 штраф (процентна складова) (а.с.6). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти . Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 виявив бажання на отримання кредитної картки Універсальна 55 днів, заповнивши анкету заяву від 17.11.2008 року. Однак частина яка містить відсотки заповнена представником банку та не містить підпису позичальника. Крім того базова відсоткова ставка яка зазначена в анкеті заяві від 17.11.2008 року у розмірі 1,9% на місяць на суму заборгованості, а в довідці про умови кредитування з використання кредити універсальна базова відсоткова ставка у місяць на суму залишку боргу становить 2,5% а отже, за одним договором наявні різні умови кредитування, тому судова колегія позбавлена можливості вирішити питання щодо стягнення відсотків. Також судова колегія звертає увагу на те, що з наданого розрахунку заборгованості не вбачається за якою відсотковою ставкою та за який строк банк нарахував відсотки. Посилання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не підписані боржником. Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У анкеті-заяві позичальника від 17 листопада 2008 процентна ставка суперечить тій що зазначена в довідці про умови кредитування за карткою Універсальна 55, крім того в анкеті заяві відсутні будь-які посилання про нарахування пені, та штрафів за користування кредитом. Судова колегія звертає увагу на те, що останній платіж на погашення заборгованості ОСОБА_1 зроблений 07.06.2018 року, а строк дії останньої отриманої картки сплинув 31.12.2015 року (а.с.8 зворот, 55). У частині першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XIIспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями. Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» є недоведеними належними та допустимим доказами. Проте, судова колегія повністю з такими висновками суду не погоджується, та вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17.11.2008 року у розмірі тіла кредиту 1719,56 грн. Підстав вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XIIпро повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціни договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, розмір пені та штрафів. Таким чином, суд першої інстанції, дійшов неправильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором у розмірі тіла кредиту 1719,56 грн. На підставі ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам. Позивач звернувся з позовом про стягнення 14212,82, задоволено позов в сумі 1719 грн 56 коп, що складає 12,09 % . За подачу позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 254,13 грн, а за подання апеляційної скарги 381,19,34 грн, всього 635,32 грн. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 04 лютого 2020 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредита у сумі 1719 (одна тисяча сімсот дев`ятнадцять гривень) 56 коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 10178,39 грн, пені за прострочене зобов`язання у сумі 1400,00 грн, штрафів фіксована частина 250,00 грн, процентна складова 914,90 грн. відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 254 ( двісті п`ятдесят чотири) грн 13 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 381 (триста вісімдесят одна) грн,19 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. В силу п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК Україниоскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий О.М. Хорошевський Судді І.В. Бурлака В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 14.04.2020