Постанова 4803 № 216/4017/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2815/20 Справа № 216/4017/18 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2020 року м.Кривий Ріг справа № 216/4017/18 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Барильської А.П. суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П. сторони: позивач - Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2019 року, яке ухвалено суддею Кузнецовим Р.О. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні, - ВСТАНОВИВ: В липні 2018 року Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - КПТМ «Криворіжтепломережа»), засновником та власником якого є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради, створене з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії споживачам м. Кривого Рогу для потреби опалення та гарячого водопостачання. Відповідачам проводились нарахування за постачання теплової енергії, відповідно до тарифів на теплову енергію. Так, з 01.01.2011 року, затверджений Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1844 від 14.12.2010 року, тариф на теплову енергію для населення складав 269,50 за 1 Гкал; З 01.07.2014 року, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 650 від 06.06.2014 року та з 21.11.2014 року, затверджений Постановою Національної комісії у сферах енергетики та комунальних послуг №146 від 31.10.2014 року, для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 427,83 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 12,94 грн. за 1 кв.м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість). З 01.05.2015 року, затверджений Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 року з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 720,15 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 21,77 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з ПДВ). З 01.07.2016 року, затверджений Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 року зі змінами згідно Постанови НКРЕКП №1101 від 09.06.2016 року з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 1411,77 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 42,69 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість). З 04.11.2016 року, затверджений Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1171 від 31.03.2015 року зі змінами згідно Постанови НКРЕКП №1782 від 06.10.2016 року з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 1417 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 51,63 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість). З 31.12.2017 року, згідно Постанови від 28.12.2017 №1536 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року №1171», для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 1424,96 грн/Гкал, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 1070,27 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової - 354,69 грн/Гкал. Для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 67,05 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 50,36 грн. за 1 кв. м; решта витрат, крім паливної складової - 16,69 грн. за 1 кв. м)». На виконання своєї статутної мети, КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 . Так як будинок АДРЕСА_1 є багатоповерховим, опалення до квартири № 26 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, це свідчить про те, що відповідачі отримують теплову енергію. Доказами подачі теплової енергії до будинку є акти про подачу теплоносія та про його відключення, копії яких додаються. КПТМ «Криворіжтепломережа», відповідно до приписів Закону України «Про природні монополії», відноситься до суб`єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, згідно ст.19 Закону України «Про теплопостачання», позивач не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності можливостей на приєднання споживача до теплової енергії. Заборгованість відповідачів за централізоване опалення, згідно з розрахунку заборгованості позивача, за період з 01.10.2013 року по 01.12.2016 року складає 14480,59 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку, та стягнути судові витрати по справі. Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2019 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку зі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» суму боргу по оплаті за централізоване опалення в розмірі 14480 грн. 59 коп. Стягнуто зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 881 грн., з кожного. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що позивачем по справі не встановлена кількість отриманих, чи не отриманих одиниць теплової енергії, а позивач по справі не надав розрахунку отриманої та спожитої теплової енергії. Зауважує на тому, що позивачем по справі не надано договору, на підставі якого позивачем надавались відповідачам житлово-комунальні послуги. Крім того, судом першої інстанції не було досліджено, чи має право ОСОБА_4 , як фізична особа, яка підписала позовну заяву від імені позивача, вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності та чи наділена вона повноваженнями подавати позов до юридичної особи - Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу. Апелянт зауважує на тому, що квартира АДРЕСА_1 опалюється системою автономного опалення, що підтверджується Актом Комунального підприємства КЖП-1, отже відповідачі по справі не є споживачами комунальних послуг з опалення, які надаються позивачем. У відзиві на апеляційну скаргу позивач КПТМ «Криворіжтепломережа» просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, КПТМ «Криворіжтепломережа», відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (надалі по тексту - Правила), надає населенню м. Кривого Рогу, а також підприємствам, установам і організаціям теплову енергію для потреб опалення, у тому числі й за місцем проживання відповідача. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мешкають за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами теплової енергії, яку надає КПТМ «Криворіжтепломережа» для потреб опалення. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач КПТМ «Криворіжтепломережа» посилається на те, що відповідачі по справі не здійснювали оплату послуг, наданих позивачем за постачання теплової енергії, у зв`язку з чим, згідно з розрахунку заборгованості позивача, за період з 01.10.2013 року по 01.12.2016 року заборгованість відповідачів по оплаті централізованого опалення складає 14480,59 грн. Задовольняючи позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа» та стягуючи солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за постачання теплової енергії, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення відповідачами, як споживачами послуг, свого обов`язку з їх оплати своєчасно та у повному обсязі. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини по наданню з боку КПТМ «Криворіжтепломережа» та споживанню, з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 комунальних послуг з централізованого опалення, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24 червня 2004 року, Законом України «Про теплопостачання» №2633-ІV від 02 червня 2005 року, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до п.п. 5,6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Відповідно до ч. 1ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. У частині 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Одним із обов`язків споживача, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення є сплачення послуг в установлені договором строки. Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Згідно до п.20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, КПТМ «Криворіжтепломережа» є постачальником послуг опалення у період виникнення заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є власником та зареєстрований за вищезазначеною адресою, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за вказаною адресою, отже користуються послугами позивача і є споживачами теплової енергії(а.с.4). З розрахунку, наданого позивачем та перевіреного колегією суддів, який колегія суддів вважає вірним та погоджується з ним, підтверджений факт наявності заборгованості відповідачів за комунальною послугою з централізованого опалення, яка за період з 01.10.2013 року по 01.12.2016 року складає 14480,59 грн., тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту порушення відповідачами, як споживачами послуг, свого обов`язку з їх оплати своєчасно та у повному обсязі та задоволення позовних вимог позивача. Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не встановлена кількість отриманих, чи не отриманих одиниць теплової енергії, а позивач по справі не надав розрахунку отриманої та спожитої теплової енергії, оскільки тарифи для власників житлових приміщень є єдиними, що підтверджується відповідними постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України. Так, з 01.07.2014 року, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 650 від 06.06.2014 року та з 21.11.2014 року, затверджений Постановою Національної комісії у сферах енергетики та комунальних послуг №146 від 31.10.2014 року, для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 427,83 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 12,94 грн. за 1 кв.м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість). З 01.05.2015 року, затверджений Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 року з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 720,15 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 21,77 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з ПДВ). З 01.07.2016 року, затверджений Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 року зі змінами згідно Постанови НКРЕКП №1101 від 09.06.2016 року з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 1411,77 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 42,69 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість). З 04.11.2016 року, затверджений Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1171 від 31.03.2015 року зі змінами згідно Постанови НКРЕКП №1782 від 06.10.2016 року з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 1417 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 51,63 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість). З 31.12.2017 року, згідно Постанови від 28.12.2017 №1536 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року №1171», для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 1424,96 грн/Гкал, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 1070,27 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової - 354,69 грн/Гкал. Для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії, тариф на теплову енергію для населення складав 67,05 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 50,36 грн. за 1 кв. м; решта витрат, крім паливної складової - 16,69 грн. за 1 кв. м)». Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, провадження № 14-280цс18. При цьому відповідачами по справі, відповідно до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем по справі не надавались послуги з централізованого опалення в період з 01.10.2013 року по 01.12.2016 року, або такі послуги були неякісними. Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що позивачем по справі не надано договору, на підставі якого позивачем надавались відповідачам житлово-комунальні послуги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово - комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними і відсутність договору про надання житлово - комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі. З урахуванням наведеного, відсутність укладеного між сторонами договору не є підставою для несплати за надані позивачем і спожиті відповідачами житлово-комунальні послуги. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 753/1391/17, провадження № 61-34537св18, Постанові Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі № 464/5927/15, провадження № 61-33479св18. З огляду на викладене, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги. Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було досліджено, чи має право ОСОБА_4 , як фізична особа, яка підписала позовну заяву від імені позивача, вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності та наділена повноваженнями подавати позов до юридичної особи - Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу, з огляду на наступне. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 статті 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. За своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. До матеріалів цивільної срави приєднано довіреність, видану КПТМ «Криворіжтепломережа» № 12, посвідчену директором Мітіним С.М., якою уповноважено юрисконсульта Костікову Є.В. бути представником КПТМ «Криворіжтепломережа» у судах. Для виконання наданих повноважень представнику надаються права, в тому числі підписувати позовні заяви від імені КПТМ «Криворіжтепломережа». Отже, довіреність, видана КПТМ «Криворіжтепломережа» 05 липня 2018 року № 12, посвідчена підписом та печаткою директора КПТМ «Криворіжтепломережа», надає право юрисконсульту ОСОБА_4 підписувати та подавати до суду, зокрема позовні заяви. Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що квартира АДРЕСА_1 опалюється системою автономного опалення, що підтверджується Актом Комунального підприємства КЖП-1, отже відповідачі по справі не є споживачами комунальних послуг з опалення, які надаються позивачем, з огляду на наступне. Згідно з п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Правилами передбачено, що в разі відмови споживача від користування послугами з теплопостачання він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж за умови технічної можливості, оскільки при цьому не повинні порушуватися санітарно-гігієнічні, теплотехнічні вимоги та експлуатаційні показники інших квартир багатоквартирного житлового будинку. Крім того, Державний Комітет з питань житлово-комунального господарства своїм листом від 23 квітня 2003 року щодо влаштування індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних житлових будинків Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міській державній адміністрації роз`яснив, що відключення споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання може здійснюватися за умови встановлення в усіх квартирах та нежилих приміщеннях будинку індивідуальних опалювальних приладів або встановлення в усіх квартирах окремих секцій чи під`їздів будинку індивідуальних опалювальних приладів за наявності технічної можливості повного відключення від центрального опалення цих секцій або під`їздів. Дозвіл на відключення споживача від користування послугами із централізованого опалення та гарячого водопостачання надається органами місцевого самоврядування. Відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж центрального опалення й гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника будинку або уповноваженого ним особою, представника виконавця послуг та власника, наймача квартири або уповноваженої ними особи. Після закінчення робіт складається акт про відключення квартири від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та в десятиденний термін подається заявником до відповідної комісії на затвердження і є єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань. Відповідно до п. 2.1 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4», рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку. При цьому, відповідно до п. 2.2 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4», обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. З матеріалів справи вбачається, що процедура відключення від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання будинку відповідачами не дотримана, оскільки витяг з протоколу засідання комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання від 18.05.2006 року про надання погодження ОСОБА_1 на влаштування індивідуального опалення квартири та Акт Комунального підприємства КЖП-1 від 01.11.2006 року не є належним та допустимим доказом підтвердження відключення квартири АДРЕСА_1 від системи централізованого опалення. Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне рішення суду складено 13 квітня 2020 року. Головуючий: Судді: