Ухвала КЦС ВС № 513/1079/15-ц

У х в а л а 14 квітня 2020 року м. Київ справа № 513/1079/15-ц провадження № 61-6553 ск 20 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про поділ спільно набутого майна, В с т а н о в и в: 03 квітня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Саратського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року. Повний текст рішення суду апеляційної інстанції складений 05 березня 2020 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. У порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі належним чином не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Як убачається із касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначені в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України. У частині другій статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній (крім іншого) чітко та належним чином підстави (підставу) касаційного оскарження рішення Саратського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України. У відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи. Належним чином оформлена за змістом касаційна скарга має бути подана до суду із доданими до неї копіями у відповідній кількості примірників для інших учасників справи. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі. У разі подання до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі). Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015 року становив 1 218,00 грн. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. У відповідності до касаційної скарги, заявник оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, яким частково задоволено майнові вимоги позивача (визнання за позивачем права власності на Ѕ частину спірного майна). ОСОБА_1 надав до касаційної скарги квитанцію від 03 квітня 2020 року, про сплату судового збору в розмірі 3 396,00 грн. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в справах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна. Відповідно до змісту оскаржуваних судових рішень, вартість Ѕ частини спірного майна, право власності на яке визнано за позивачем та осопорюється заявником касаційної скарги, становить 535 235,50 грн. Таким чином, за подання касаційної скарги на рішення Саратського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, ОСОБА_1 має доплатити судовий збір, враховуючи вартість оспорюваної частини майна та вимоги Закону України «Про судовий збір», у розмірі 3 912,00 грн (1 218,00*3*200% - 3 396,00). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, а 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України на території України запроваджено режим надзвичайної ситуації та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року. У пункті 3 розділу ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України зазначено, зокрема, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У х в а л и в: Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 22 травня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали та закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко