Ухвала КЦС ВС № 201/10071/17

Ухвала 13 квітня 2020 року м. Київ справа № 201/10071/17 провадження № 61-17146св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М., провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про стягнення грошових коштів за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2019 року, ВСТАНОВИВ: У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - ТОВ «Порше Лізинг Україна») звернулося до суду з вищевказаним позовом. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним зустрічним позовом. Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 травня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» грошові кошти у розмірі 3 223,78 грн, що станом на 17 травня 2018 року еквівалентно 123,28 доларам США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» сплачений судовий збір у розмірі 1 762 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог ТОВ «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 585 912,96 грн, що еквівалентно 21 023,07 доларам США. Стягнуто з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь ОСОБА_1 сплачений останнім судовий збір у розмірі 5 859,13 грн. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Порше Лізинг Україна» залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 травня 2018 року залишено без змін. У вересні 2019 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення грошових коштів з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї ухвали норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року. Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська. 11 листопада 2019 року справа № 201/10071/17 надійшла до Верховного Суду. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-ІХ) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів. Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про стягнення грошових коштів за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2019 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська