Ухвала КЦС ВС № 190/1985/16-ц

Ухвала 09 квітня 2020 року м. Київ справа № 190/1985/16-ц провадження № 61-5538ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2016 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулось до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 958, 17 грн, яка складається з: 7 751, 71 грн - заборгованість за кредитом; 5 206, 46 грн - заборгованість за нарахованими та простроченими відсотками за користування кредитом. В обґрунтування свого позову зазначило, що 14 липня 2014 року між сторонами укладено кредитний договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб-власників карткового продукту «Домовичок» з встановленням ліміту овердрафту та подана заява-анкета за № BUI-708-Ф/14-KRD. За умовами договору овердрафту позивачем встановлено на картковий ліміт дозволеного овердрафту відповідача - кредит в сумі 7 900 грн строком на 24 місяці з 14 липня 2014 року до 13 липня 2016 року, зі сплатою 0,0001% річних протягом пільгового періоду, 27,9% річних (базова процентна ставка) за користування дозволеним овердрафтом та 48% річних за користування овердрафтом. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 27 вересня 2016 року у нього утворилась вказана заборгованість. Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовлено. 18 березня 2020 року до Верховного Суду ПАТ АБ «Укргазбанк» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 958, 17 грн, яка складається з: 7 751, 71 грн - заборгованості за овердрафтом; 5 206, 46 грн - заборгованості за відсотками. Відповідно до частини третьої статті3 Цивільного процесуального кодексуУкраїни провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною першою статті 394 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено те, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, стабілізувати цивільні правовідносини. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціна позову у цій справі становить 12 958, 17 грн, тобто суму, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 100 = 210 200, 00 грн). Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних. Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки ПАТ АБ «Укргазбанк» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович