Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 906/941/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2020 року Справа № 906/941/17 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Дужич С.П. секретар судового засідання Полюхович І.Г. за участю представників сторін: позивача: не з`явився відповідача1: не з`явився відповідача2: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ставищенської сільської ради на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 21.12.19р. суддею Лозинською І.В. об 12:55 год. у м.Житомирі, повний текст складено 27.12.19р. у справі № 906/941/17 за позовом Фермерського господарства "Калина" (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка) до 1) Брусилівської районної державної адміністрації (смт. Брусилів, Брусилівський район, Житомирська область) 2) Ставищенської сільської ради (с. Ставище, Брусилівський район, Житомирська область) про визнання протиправним та скасування запису про реєстрацію права власності ВСТАНОВИВ: Фермерське господарство "Калина" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання протиправними дії реєстраційної служби щодо реєстрації права власності за Ставищанською сільською радою на 2-х поверхове адміністративне приміщення, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, с. Ставище, вул. Садова, 1 та скасування державної реєстрації права власності за Ставищенською сільською радою на вказане адміністративне приміщення. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що після проведення ліквідаційної процедури власника майна-ТОВ "Дружба" вказане приміщення перебуває в користуванні та на балансі ФГ "Калина" та на баланс Ставищанській сільській раді не передавалось. Рішеннями різних судів та різних інстанцій були скасовані рішення Ставищанської сільської ради, на підставі яких відповідач зареєстрував право власності на вказаний об`єкт. Однак Реєстраційна служба Брусилівського районного управління юстиції всупереч вимогам нормативних актів зареєструвала право власності на 2-х поверхове приміщення за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, с.Ставище, вул.Садова 1 за Ставищанською сільською радою на підставі скасованого рішення виконкому Ставищанської сільської ради від 25 липня 2012 року № 95 "Про облік відповідно до жилого фонду та надання дозволу на виготовлення технічного паспорта, свідоцтва про право власності та інших документів, що посвідчують право власності на адміністративний будинок територіальній громаді сіл Ставищанської сільської ради" та незаконного протоколу зборів співвласників земельних і майнових паїв бувшого КСП "Полісся" від 17.02.2007 року, що було встановлено постановою Брусилівського райсуду від 20.06.2013 року та ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 року. Крім того, державний реєстратор під час розгляду заяви Ставищанської сільської ради про державну реєстрацію права власності не встановив відповідність заявлених прав і поданих документів, як це передбачено ч.12 Постанови КМУ № 703 "Про порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядок надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно". Враховуючи зазначене, дії державного реєстратора є протиправними, внаслідок чого державна реєстрація права власності підлягає скасуванню. За ініціативою суду до участі в справі в якості відповідача залучено Ставищенську сільську раду. Ухвалою від 31.07.2019 господарський суд, зокрема, замінив первісного відповідача 1) - Реєстраційну службу Брусилівського РУЮ Житомирської області належним відповідачем - Брусилівською РДА Житомирської області. Рішенням господарського суду Житомирської області від 21 грудня 2019 року у справі №906/941/17 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними дії державного реєстратора Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області щодо реєстрації права власності за Ставищенською сільською радою на адміністративне приміщення (контора), що знаходиться за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, с. Ставище, вул. Садова, будинок

1. Скасовано державну реєстрацію права власності за Ставищенською сільською радою на адміністративне приміщення (контора), що знаходиться за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, с. Ставище, вул. Садова, будинок 1 шляхом скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права на нерухоме майно: рішення державного реєстратора Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області від 28.01.2013 №145485. В обґрунтування рішення суд з посиланням на ст.ст. 15, 16, 182, 328 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 8, 9, 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (втратила чинність згідно з постановою КМУ №868 від 17.10.2013, Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (втратила чинність на підставі постанови КМУ №1127 від 25.12.2015), діючим Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 №553) вказує, що зазначеними нормами законодавства не передбачено такий правовстановлюючий документ як баланс підприємства, а тому перебування адміністративного приміщення на балансі Ставищенської сільської ради, як зазначено у протоколі зборів співвласників земельних і майнових паїв колишнього КСП "Полісся" від 17.02.2007 та акті передачі - прийомки майна колгоспу "Дружба" на баланс сільської ради, поданих державному реєстратору відповідачем 2) до заяви від 22.01.2013, не свідчать про набуття нею права власності на вказане адмінприміщення. Разом з тим, з посиланням на ст. 19 Конституції України, ст. ст. 24, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 20.06.2013 у справі №275/168/13-а, залишеною без змін ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 та Вищого адміністративного суду України від 10.04.2014 судом встановлено, що державна реєстрація права власності на адміністративне приміщення у с. Ставище, вул. Садова, буд 1 за Ставищенською сільською радою здійснена державним реєстратором реєстраційної служби Брусилівського РУЮ з використанням не правовстановлюючих документів. Крім того, судом було взято до уваги, вказівки викладені в постанові Верховного Суду від 23.05.2019 року у справі №906/941/17, постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 30.05.2011 у справі 2-а-274/2011, залишеною без змін ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 та Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 у справі №2/5007/56/11, пояснення позивача від 26.11.2019 року з додатком матеріалів інвентаризаційної справи №239 на адмінприміщення контори, колишнього сільського голови ОСОБА_3, директора Ставищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_7 За наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дії державного реєстратора Брусилівського РУЮ щодо реєстрації права власності за Ставищенською сільською радою на адміністративне приміщення ( с. Ставище, вул. Садова, 1 ) та скасування державної реєстрації права власності за Ставищенською сільською радою на вказане адмінприміщення шляхом скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права на нерухоме майно: рішення держреєстратора Брусилівського РУЮ від 28.01.2013 №145485. Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач-2 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 21 грудня 2019 року скасувати. Ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу у задоволені позову. Вказує, що суд першої інстанції у своєму рішенні посилається на письмові докази у справі, а саме на реєстр договорів купівлі-продажу майнових часток/паїв, однак вказаний доказ в порушення вимог ст. 80 ГПК України іншим учасникам справи не надсилався і таких доказів до суду позивач не надав. Також, зазначає, що судом не взято до уваги письмові докази які подані відповідачем - Ставищенською сільською радою, а також не взято до уваги письмові пояснення свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які працювали на посадах сільського голови в період з 2005 по 2010, та в період 2010 по 2015 рік, та які пояснили про те, що ФГ «Калина» займала тимчасово дві кімнати на першому поверсі адміністративного приміщення. А з 2010 року всім адміністративним приміщенням користувалася Ставищенська сільська рада. Крім того, звертає увагу, що пояснення свідка колишнього сільського голови ОСОБА_3 , який працював на посаді з 1991 по квітень 2006 року та якого було безпосередньо допитано у суді, на думку скаржника, не можуть братися до уваги, так як даний свідок в порушення вимог ст.211 ГПК України був присутній весь час в залі судового засідання під час розгляду справи по суті, до початку розгляду справи із зали судового засідання не видалявся., давав пояснення, коментував пояснення сторін по справі, задавав їм питання, не був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань. А відповідно до вимог ст.77 ГПК України передбачено, що докази, одержані з порушеннями закону, судом не приймаються. Скаржник зауважує, що господарський суд у своєму рішенні посилається на рішення зборів співвласників майна реформованого колгоспу «Полісся» від 24.03.2006 року яким було прийнято рішення про включення адміністративного приміщення до пайового фонду та передачу на баланс ФГ «Калина» адміністративного приміщення (контори колгоспу «Дружба»). Однак, рішення зборів співвласників майна реформованого КСП «Полісся» від 24 березня 2006 року визнано недійсним рішенням апеляційного суду Житомирської області від 23 червня 2010 року. Дане рішення знаходиться в матеріалах справи. Разом з тим, з посиланням на ч.1 п.3 ст.231, ч.1 п.2 ст. 175 ГПК України, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року у справі №806/7198/13-а, якою у задоволенні позовних вимог фермерського господарства " Калина " до реєстраційної служби Брусилівського районного управління юстиції, третя особа : Ставищенська сільська рада про визнання протиправним та скасування рішення від 06 серпня 2013 року № 5661146 та зобов`язання скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно відмовлено, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі № 806/7198/13-а, якою рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року скасовано в частині визнання протиправним та скасовано рішення Реєстраційної служби Брусилівського районного управління юстиції від 06.09.2013 року № 5661146 про відмову у скасуванні державної реєстрації та зобов`язано Реєстраційну службу Брусилівського районного управління юстиції повторно розглянути заяву ОСОБА_4 та прийняти рішення згідно чинного законодавства. В решті позову відмовлено, а саме щодо зобов`язання відповідача скасувати реєстрацію права власності за Ставищенською сільською радою скаржник вказує, що господарський суд повинен був закрити провадження у справі, оскільки є рішення суду , яке набрало законної сили, а саме постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року в частині скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, яке набрало законної сили 24 квітня 2014 року. У відзиві на апеляційну скаргу Брусилівська районна державна адміністрація вказує, що підтримує апеляційну скаргу Ставищенської сільської ради. Зауважує, що ФГ «Калина» не є правонаступником КСП «Полісся» с. Ставище Брусилівського району Житомирської області. ФГ « Калина» не мала ніякого права проводити будь-які збори та вирішувати питання щодо розпаювання, включення майна до пайового фонду, та вирішувати інші майнові питання КСП «Полісся». ФГ «Калина» не має ніякого відношення до двохповерхового адміністративного приміщення, яке розташоване за адресою: с. Ставище, вул. Садова, 1, Брусилівського району Житомирської області. ФГ «Калина» не надано до суду доказів того, що двохповерхове адміністративне приміщення належить на праві власності ФГ Калина», та доказів того, що при реєстрації права власності реєстраційною службою були порушенні права ФГ «Калина» на вищевказане майно. Позивач по справі не надав жодного доказу про те, що вищевказане приміщення передано фермерському господарству в оренду. Рішення про реєстрацію права власності на двохповерхове адміністративне приміщення за адресою: с. Ставище, вул. Садова, 1 Брусилівського району, Житомирської області було прийнято реєстраційною службою Брусилівського районного управління юстиції відповідно до вимог Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У позивача відсутнє як право власності так і будь-яке документально підтверджене право на адміністративне приміщення по вул. Садова, 1 в с. Ставище , Брусилівського району, Житомирської області. За таких обставин рішення господарського суду Житомирської області 21 грудня 2019 року про задоволення позовних вимог ФГ «Калина» на думку апелянта підлягає скасуванню. Просить апеляційну скаргу Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області задовольнити. Справу розглядати без участі представників Брусилівської районної державної адміністрації. У відзиві на апеляційну скаргу ФГ «Калина» наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Серед іншого вказує, що судом першої інстанції вірно встановлено, що державна реєстрація права власності на адміністративне приміщення у с. Ставище, вул. Садова, буд 1 за Ставищенською сільською радою здійснена державним реєстратором реєстраційної служби Брусилівського РУЮ з використанням не правовстановлюючих документів. Разом з тим, зазначає, що ФГ «Калина» дійсно на сьогодні не є власником спірного нерухомого майна, оскільки саме дії апелянта, Ставищанської сільської ради перешкоджають у подальшому оформленні такого права за позивачем. Вважає, що виключно ФГ «Калина» має всі підстави для оформлення такого права власності за собою на адміністративне приміщення, оскільки , в тому числі, рішенням від 22 листопада 2010 року Зборів співвласників майна реформованого КСП «Полісся» с.Ставище Брусилівського району Житомирської області співвласники майна реформованого КСП «Полісся» вирішили передати у власність ФГ «Калина» 2-х поверхове Адміністративне приміщення загальною вартістю 58 668 гривень 00 копійок, що знаходиться за адресою вул.Садова,1 Брусилівського району Житомирської області та дозволити фермерському господарству «Калина» після підписання Акту прийому-передачі виготовити свідоцтво на право власності. Крім того, щодо тверджень апелянта про те, що суд першої інстанції з порушенням норм процесуального права (ст.211 ГПК України) провів допит свідка ОСОБА_3 , зауважує , що такі твердження не заслуговують на увагу, оскільки даний свідок надав суду своє показання у письмовій заяві свідка, яка долучена судом до матеріалів справи. Крім того вказаний свідок був допитаний судом з самого початку судового засідання, на яке він був викликаний і лише після надання своїх пояснень залишився перебувати в залі судових засідань. Тому жодних порушень положень ст.211 ГПК України, на думку позивача, суд при допиті свідків: ОСОБА_3 ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 не допустив. Просить апеляційну скаргу Ставищанської сільської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 21 грудня 2019 року в справі №906/941/17 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 21 грудня 2019 року - без змін. В судовому засіданні 17.03.20 року апеляційним господарським судом було заслухано пояснення представників апелянта та позивача. Однак, сторони не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду 09.04.20 року, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялись заздалегідь та належним чином. 06.04.20 року на поштову адресу суду та 07.04.20 року на електронну адресу суду від скаржника - Ставищенської сільської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представників сільської ради де вказують, що апеляційну скаргу підтримують та просять її задоволити, рішення господарського суду Житомирської області від 21.12.2019 року скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні позову. Крім того, як зазначалося вище, у відзиві на апеляційну скаргу Брусилівська районна державна адміністрація просить розглядати справу без участі представників. Разом з тим, 07.04.20 року на електронну адресу суду від ФГ «Калина» надійшла заява про обов`язковий розгляд справи за участю представників ФГ «Калина» у залі суду, у зв`язку із чим просить відкласти розгляд справи на термін, що дозволяє представникам бути особисто присутніми у залі судових засідань. Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про його відхилення, з огляду на таке. Відповідно до ст. 273 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Так, ухвалою суду 17.02.20 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ставищенської сільської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 21.12.19р. у справі №906/941/17. Розгляд апеляційної скарги призначено на "17" березня 2020 р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 4 . В подальшому ухвалою суду від 17.03.20 року розгляд апеляційної скарги відкладено на "09" квітня 2020 р. об 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Брусилівському районному суду Житомирської області (12601, Житомирська область, смт.Брусилів, вул. Лермонтова, 41/6). Копію ухвали направлено Брусилівському районному суду Житомирської області (12601, Житомирська область, смт.Брусилів, вул. Лермонтова, 41/6) та учасникам справи. Визнано явку учасників справи на їх розсуд. 23.03.2020 року на електронну адресу суду надійшов лист вх.№11-08/2274/20 "Щодо проведення судових засідань в режимі відеоконференції" від Брусилівського районного суду Житомирської області, яким повідомлено що у зв`язку із складною епідеміологічною ситуацією, судові засідання в режимі відеоконференції між Брусилівським районним судом Житомирської області та іншими судами проводитись не будуть. Таким чином, сторін листом від 26.03.20 року, зокрема, повідомлено, що відеоконференція "09" квітня 2020 року об 10:30 год. з Брусилівським районним судом Житомирської області не відбудеться. Враховуючи наведене, колегія суддів зауважує, що останнім днем строку розгляду апеляційної скарги Ставищенської сільської ради є 16.04.20 року. Разом з тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 215 від 16 березня 2020 р. щодо обмеження з 18 березня по 3 квітня 2020 року пасажирських перевезень на території України для запобігання поширенню коронавірусної інфекції, а також, постанови від 25 березня 2020 р. № 239, якою внесено зміни, зокрема, до постанови № 215 у зв`язку з епідемічною ситуацією та поширенням територією України та країн світу гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) продовжено обмежувальні заходи в Україні до 24 квітня включно. Згідно із п. 11 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.20 року визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Проте, судова колегія звертає увагу, що зміни до ст. 273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги вказаним законом не вносилися. Разом з тим, судова колегія зауважує, що явка сторін обов`язковою не визнавалася. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що надіслане на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи та обов`язковий розгляд справи за участю представників ФГ «Калина» не скріплене електронним цифровим підписом. Відповідно до ст. 96 ГПК України, зокрема, визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами. Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні 17.03.20 року пояснення представників апелянта та позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 03.12.1999 року №1529/99 зобов`язано Кабінет Міністрів України, обласні державні адміністрації здійснити організаційні заходи щодо реформування протягом грудня 1999 р. - квітня 2000 р. колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю і майно шляхом забезпечення всім членам КСП права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності. Згідно із протоколом №2 загальних зборів колгоспників колгоспу "Полісся" с. Ставище від 04.03.2000 року прийнято рішення, зокрема, про його припинення з 01.04.2000 року, визначення правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба"; затверджено пайовий фонд в розмірі 1 410 534,00 грн., з яких, 1 258 784,00 грн. - вартість майна, що паюється та 151750,00 грн. - вартість резервної частини пайового фонду, що тимчасово не розпайовується, затверджено перелік майна колгоспу, яке не підлягає паюванню на загальну суму залишкової вартості 190545,00 грн., серед якого, контора колгоспу залишковою вартістю 58668, грн. (а. с. 77 - 79 у т. 1). На виконання Указу Президента України від 29.01.2001 року № 62 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2001 року № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки", якою затверджено, зокрема, Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих та Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення. Наказом Мінагрополітики від 14.03.2001 року № 62 (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №253 від 11.04.2013 року) затверджено Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств. Згідно з п. 4 Порядку №62 від 14.03.2001 року у процесі реорганізації підприємств, у тому числі, при вирішенні майнових питань належні їм активи, відображені у загальному переліку на дату реорганізації, поділяються на такі групи: активи для задоволення кредиторського боргу реорганізованого підприємства, які передаються правонаступнику; які не підлягають паюванню; майно соціальної інфраструктури; активи пайового фонду. Так, в переліку майна пайового фонду реорганізованого колгоспу "Полісся" станом на 01.04.2001 року, який є в матеріалах Базового дослідження реформованого колгоспу "Полісся" с. Ставище, під номером 125 значиться контора, рік введення в експлуатацію - 1967 року, уточнена залишкова вартість - 58668,00 грн. (а. с. 56 на зв. у т. 6). В подальшому, рішенням загальних зборів співвласників майна реформованого колгоспу "Полісся" від 02.10.2003 року, зокрема, затверджено "Звіт про експертну оцінку основних засобів ТОВ "Дружба" загальною вартістю 713419,00 грн.; визнано достроково розірваними договори оренди, укладені з ТОВ "Дружба"; передано ФГ "Калина" в оренду і оперативне управління майновий комплекс вартістю 713419,00 грн. (а. с. 12 - 14 у т. 1). На виконання цього рішення за актом передачі - прийому майна від 08.11.2003 року від ТОВ "Дружба" позивачу на відповідальне зберігання та користування було передано вказане майно, в тому, числі, під №20 - адмінприміщення (а. с. 16 - 21 у т. 1). У мотивувальній частині постанови Брусилівського районного суду Житомирської області від 30.05.2011 у справі №2-а-274/2011, залишеній без змін ухвалами, відповідно, Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 та Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 зазначено, що копії вказаних рішення та акту відповідають оглянутим в засіданні суду оригіналам (а. с. 28 - 32 у т. 1). Рішенням зборів співвласників майна реформованого колгоспу "Полісся" від 28.09.2004 року затверджено (а. с. 80 - 83 у т. 6): - пайовий фонд в розмірі 776157,00 грн., в тому числі, основні засоби на суму 592285, 00 грн., тварини - 153590,00 грн., оборотні активи - 30282,00 грн.; - матеріали паювання майна, зокрема, розміри 245 часток колишніх членів колгоспу, які мали право на отримання паю, вартість майна, що не підлягає паюванню в сумі 654161,00 грн., в т. ч. - соціальної сфери в сумі 522284,00 грн., майно, яке не підлягає паюванню та передається ФГ "Калина" в сумі 131877,00 грн. У Свідоцтвах про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнових сертифікатах) вказано, що загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01.04.2005 становить 776157,00 грн., що на 62738 грн. більше від вартості основних засобів ТОВ "Дружба", визначеної експертним шляхом станом на 02.10.2003 року (776157-713419,00) (зокрема, а.с. 72,74 у т.4). Згідно із реєстром договорів купівлі - продажу майнових часток (паїв) директором ФГ "Калина" ОСОБА_4 у співвласників майна реформованого колгоспу "Полісся" с. Ставище Брусилівського району Житомирської області, з 15.08.2005 р. по 29.09.2005р. укладено 225 таких договорів, загальна вартість майнових часток (паїв) - 731445,00 грн., загальний відсоток у пайовому фонді - 93.635% (а. с. 62 - 250 у т. 4; 1 - 325 у т. 5); договори купівлі - продажу майнового паю від імені покупця укладені ОСОБА_4 П. 8 Порядку №62 від 14.03.2001 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів, зокрема, відчужити пай будь - яким способом в установленому законом порядку. Крім того, як вбачається із заяв власників майнових паїв, адресованих керівнику ФГ "Калина" ОСОБА_4 щодо відчуження майнового паю, та не заперечується позивачем, майнові паї були викуплені за 50% вартості паю (а. с. 74, 75 у т. 6). Відповідно до Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 № 280069 від 29.03.2006р., виданим Ставищенською сільською радою, ОСОБА_4 має право на пайовий фонд майна КСП "Полісся" с. Ставище Брусилівського району Житомирської області; загальна вартість майна пайового фонду підприємства станом на 28.03.2006 становить 776157,00 грн., частка ОСОБА_4 визначена в розмірі 718420,00 грн., або 92,5612 відсотків (а. с. 197 у т. 1). Разом з тим, як убачається із наявного у матеріалах справи Статуту С(Ф)Г "Калина", зареєстрованого Києво-Святошинською РДА Київської області (Свідоцтво про державну реєстрацію №72 від 20.02.1998р.), а саме п. 1.2, засновником господарства є ОСОБА_4 ; у п. 3.3 цього Статуту зазначено, що на ім`я голови господарства видається Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею, з ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди; складаються також інші державні документи, відповідно до законодавства України; згідно з п. 4.1 Статуту у власності господарства можуть бути, серед іншого, жилі будинки, квартири, транспортні засоби, переробні цехи та лінії, інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення господарства та зайняття підсобними промислами; майно господарства належить його членам на праві спільної сумісної власності або на умовах угоди між ними (а. с. 37 - 42 у т. 1). Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.07.2010р. у справі № 12/224-НМ визнано незаконними і скасовано такі рішення Ставищенської сільської ради: - від 22.05.2006р. "Про передачу у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню" в частині взяття на баланс адміністративного будинку (контора колгоспу "Дружба") вул. Садова 1; - від 13.04.2007р. "Про висновки комісії по вирішенню майнових питань реформованого КСП "Полісся правонаступник ТОВ "Дружба" в частині вилучення з оперативного управління і користування ФГ "Калина" і взяття на баланс адміністративного приміщення (а. с. 23 - 25 у т. 1). Даним рішенням суду встановлено, що наданими до справи документами підтверджено факт прийняття зборами співвласників майна реформованого колгоспу "Полісся" від 24.03.2006р., які відбулись за участю голови Ставищенської сільської ради, рішення про включення адмінприміщення до переліку майна, що підлягало паюванню, передачі його на баланс ФГ "Калина", а також те, що адмінприміщення не являється об`єктом соціальної сфери та не передавалось на баланс Ставищенської сільради. Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 30.05.2011р. у справі 2-а-274/2011, залишеною без змін ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011р. та Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012р., визнано протиправним та скасовано рішення виконкому Ставищенської сільської ради від 21.05.2009р. №55 "Про виготовлення технічної документації та видачу свідоцтва про право власності на адміністративний будинок" (а. с. 28 - 32 у т. 1). Даною постановою встановлено, серед іншого, що 2-х поверхове адміністративне приміщення по вул. Садова, 1 в с. Ставище на час прийняття вказаного оскаржуваного рішення перебувало та перебуває у користувача майном реформованого КСП "Полісся" - ФГ "Калина" згідно з рішенням загальних зборів співвласників майна реформованого колгоспу "Полісся" від 02.10.2003, яке ніким не оспорювалось і є дійсним. Частиною 4 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. Комунальне підприємство "Житомирське обласне МБТІ" Житомирської обласної ради листом від 28.12.2011р. №4178 повідомило позивача про скасування державної реєстрації права власності на адмінбудинок за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, с. Ставище, вул.Садова, 1 (далі - адмінбудинок) з територіальної громади сіл в особі відповідача-2, на підставі постанови Брусилівського районного суду Житомирської області від 30.05.2011р. та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011р. у справі №2-а-274/2011 (а. с. 153 у т. 1). Разом з тим, з копій матеріалів реєстраційної справи на 2-х поверхове приміщення по вул. Садова, 1 (а. с. 1- 8 у т. 2) вбачається, що 22.01.2013р. Ставищенською сільською радою подано заяву про реєстрацію права власності на адмінбудинок, до якої, зокрема, додано рішення виконкому Ставищанської сільської ради № 95 від 25.07.2012 "Про облік відповідно до жилого фонду та надання дозволу на виготовлення технічного паспорта, свідоцтва про право власності та інших документів, що посвідчують право власності на адміністративний будинок", яким доручено заступнику сільського голови Корженку оформити свідоцтво про право власності на адміністративний будинок в с . Ставище, вул. Садова, 1 за територіальною громадою на праві комунальної власності. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Брусилівського РУЮ №101391 від 23.01.2013р. зупинено розгляд вказаної заяви у зв`язку з відсутністю у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703. Однак, у рішенні державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Брусилівського РУЮ №140223 від 28.01.2013р., яким відновлено розгляд заяви відповідача 2) від 22.01.2013р. та зазначено, що заявником у строк, встановлений законодавством, усунено обставини, що були підставою для прийняття відповідного рішення, не зазначено, що саме подано заявником; також в матеріалах реєстраційної справи відсутні додаткові правовстановлюючі документи щодо адміністративного приміщення та кадастрового номеру земельної ділянки, на якій воно розташоване. Крім того, 28.01.2013р. державним реєстратором реєстраційної служби Брусилівського РУЮ прийнято рішення №145485 щодо державної реєстрації права власності на адмінбудинок за Ставищенською сільською радою та видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.01.2013р., індексний №166351 на будівлю в. с. Ставище, вул. Садова, 1 загальною площею 440,6 кв. м. (а. с. 45, 46 у т. 2), тобто на все адмінприміщення. Як зазначено у постанові Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014р. у справі №806/7198/13-а, 30.08.2013р. позивач подав заяву про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності за Ставищенською сільською радою на вказане приміщення, але 06.09.2013р. державний реєстратор реєстраційної служби Брусилівського РУЮ прийняв рішення №5661146 про відмову у внесенні запису про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тому вказаною постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014р. у справі №806/7198/13-а, визнано протиправним та скасовано рішення Реєстраційної служби Брусилівського РУЮ від 06.09.2013р. №5661146 про відмову у скасуванні державної реєстрації та зобов`язано Реєстраційну службу Брусилівського РУЮ повторно розглянути заяву та прийняти рішення згідно з чинним законодавством (а. с. 92 - 94 у т. 1). Однак, рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Брусилівського РУЮ №13427970 від 29.05.2014р. відмовлено позивачу у внесенні запису про скасування державної реєстрації прав власності щодо приміщення за відповідачем 2), посилаючись на те, що заявник повинен був подати рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили (а. с. 157 у т. 1). Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 27.08.2014р. у справі №806/926/14 відмовив у задоволенні позову ФГ "Калина" до Реєстраційної служби Брусилівського РУЮ про визнання дій протиправними, скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити дії (а. с. 207, 208 у т. 1). Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.06.2016р. (а. с. 209,210 у т. 1), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017р. (а. с. 34, 35 у т .1) , постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2014р. у справі №806/926/14 скасував, провадження у справі закрив на підставі п. 1 ч. 1ст. 157 КАС України, як таку що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та зазначив, що спір стосується права власності осіб на об`єкт нерухомості, тобто за суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи вищенаведене, для захисту порушеного права та інтересу, позивач звернувся з вищезазначеним позовом до господарського суду Житомирської області. Рішенням господарського суду від 31.10.2018р., залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 у справі № 906/941/17 (а. с. 44-59 у т. 3), закрито провадження у справі в частині позовної вимоги до Реєстраційної служби Брусилівського РУЮ. Відмовлено в задоволенні позову. Постановою Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного Господарського Суду від 23.05.2019 постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019р. та рішення господарського суду від 31.10.2018р. у справі скасовано, а справу №906/941/17 передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У своїй постанові Верховний Суд вказав наступне. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 22.01.2013р. відповідачем-2 було подано заяву про реєстрацію права власності на адмінбудинок, до якої, зокрема було подано рішення виконкому Ставищанської сільської ради № 95 від 25.07.2012р., за результатом розгляду якої та доданих до неї документів державним реєстратором реєстраційної служби Брусилівського районного управління юстиції Цалко Т.А. прийнято рішення №145485 від 28.01.2013р., яким вирішено провести державну реєстрацію права власності на адмінбудинок за відповідачем-2. Та встановлено, що постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 20.06.2013р. у справі №275/168/13-а, залишеною без змін ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013р. та Вищого адміністративного суду України від 10.04.2014р., визнано протиправним та скасовано рішення виконкому Ставищенської сільської ради від 25.07.2012р. №

95. Судом першої інстанції докази у цій частині не досліджувалися. При цьому судами обох інстанцій не досліджено зібрані у справі докази щодо того, яка конкретно частина спірного приміщення із чітким її визначенням знаходилася у користуванні Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, а яка передана у користування позивачу, та чи вибула частина спірного приміщення на законних підставах із користування останнього на час звернення у суд із даним позовом, чи на все спірне приміщення було зареєстровано право власності, чи на його частину, якщо так, то на яку, чи ту, що знаходилася у користуванні відповідача, чи іншу. Як зазначалося вище, під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 21 грудня 2019 року у справі №906/941/17 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними дії державного реєстратора Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області щодо реєстрації права власності за Ставищенською сільською радою на адміністративне приміщення (контора), що знаходиться за адресою: Житомирська область , Брусилівський район, с. Ставище , вул . Садова , будинок

1. Скасовано державну реєстрацію права власності за Ставищенською сільською радою на адміністративне приміщення (контора), що знаходиться за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, с. Ставище, вул. Садова, будинок 1 шляхом скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права на нерухоме майно: рішення державного реєстратора Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області від 28.01.2013р. №145485. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. За ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Приписами ч. 2 ст.16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, у тому числі визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. За приписами статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній установлюються законом. Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) (станом на дату прийняття спірного рішення держреєстратора - 28.01.2013р.) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Частиною 2 ст. 3 Закону унормовано, що, зокрема, загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою достовірності зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону передбачено, що орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та обтяжень або відмовляє у їх реєстрації. Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону унормовано, що державний реєстратор прав на нерухоме майно, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. За ч. 4 ст. 9 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора, пов`язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Частиною 2. ст. 30 Закону встановлено, що дії або бездіяльність, зокрема, державного реєстратора можуть бути оскаржені до суду. Для визначення правомірності державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перевірці підлягають факти набуття таких прав для визнання і підтвердження їх державою. Згідно із нормами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Проте, колегія суддів зауважує, що ні Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703 (втратила чинність згідно з постановою КМУ №868 від 17.10.2013р., ні Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. №868 (втратила чинність на підставі постанови КМУ №1127 від 25.12.2015р.), ні діючим Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016р. №553) не передбачено такий правовстановлюючий документ як баланс підприємства, або протокол зборів співвласників паїв про передачу майна на баланс підприємства, а тому перебування адміністративного приміщення на балансі Ставищенської сільської ради, як зазначено у протоколі зборів співвласників земельних і майнових паїв колишнього КСП "Полісся" від 17.02.2007р. та акті передачі - прийомки майна колгоспу "Дружба" на баланс сільської ради, поданих державному реєстратору відповідачем 2) до заяви від 22.01.2013р. (а. с. 19 - 23 у т. 2), не свідчать про набуття нею права власності на вказане адмінприміщення. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. Згідно із п. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є, зокрема, передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному законом. За наведеного, судом першої інстанції вірно встановлено, що державна реєстрація права власності на адміністративне приміщення у с. Ставище, вул. Садова, буд 1 за Ставищенською сільською радою здійснена державним реєстратором реєстраційної служби Брусилівського РУЮ з використанням не правовстановлюючих документів. Крім того, матеріали справи місять наступні пояснення: - Семенченко Ю. П. який з 2005 по 2010 рік був обраний на посаду Ставищенського сільського голови та ОСОБА_2 , який з 2010 по 2015 рік був обраний на посаду Ставищенського сільського голови у яких вони зазначають, що Сільська рада розташовувалася у приміщенні за адресою с. Ставище, вул.. Садова, 1 . При цьому, ОСОБА_2 у своїх поясненнях вказує, що приміщення знаходилося на балансі сільської ради як цілісний об`єкт та використовувалась в діяльності сільської ради для потреб громади. Іншими суб`єктами дане приміщення не використовувалося. ОСОБА_1 у своїх поясненнях зауважував, що сільська рада займала другий поверх приміщення. На першому поверсі розміщувалося ТОВ «Дружба». В частині приміщень першого поверху навчалися діти Ставищенської ЗОШ І-ІІІ ст. До 2010 року другий поверх та частину першого поверху приміщення займала та використовувала сільська рада під час проведення виборів. В 2-х кімнатах, які належали ТОВ «Дружба», тимчасово розміщувалось ФГ «Калина»; - ОСОБА_6 , який вказав, що правонаступником колгоспу «Полісся» стало ТОВ «Дружба». В 2010 році при реформуванні колгоспу «Полісся» в ТОВ «Дружба» було прийнято рішення про правонаступництво, було визначено проведення розпаювання землі і майна господарства. Адміністративне приміщення було віднесене до майна, яке не підлягає паюванню, оскільки на 2-му поверсі від часу введення в експлуатацію розмістилась сільська рада, а в частині кабінетів першого поверху навчались учні початкових класів Ставищенської ЗОШ І-ІІІ ст., а також були робочі кабінети ТОВ «Дружба». Після ліквідації ТОВ «Дружба» два кабінети стали використовуватися для спеціалістів ФГ «Калина». Неодноразові звернення ОСОБА_4 до суду з приводу адміністративного приміщення, яке належить йому у зв`язку із погашенням боргових зобов`язань ТОВ «Дружба» безпідставні, адже дане приміщення ніколи не було предметом застави; -позивача від 26.11.2019 з додатком матеріалів інвентаризаційної справи №239 на адмінприміщення контори, яким повідомлено, що ФГ "Калина" фактично користувалось усіма приміщеннями першого поверху будинку, а при необхідності - другого поверху; припинення користування адмінприміщенням відбулося у січні 2014 року через неправомірні дії відповідача 2; за усною згодою колишнього керівництва колгоспу "Полісся" відповідач 2 користувався трьома кімнатами другого поверху будинку 1-17, 1-18, 1-20, згідно з інвентаризаційною справою № 239; якщо були звернення до голови ФГ "Калина" Старунського А. Ф. від представників сільської громади, сільської школи, дитячого садочка тощо, то завжди надавалась згода на тимчасове користування тією чи іншою кімнатою першого чи другого поверху адмінприміщення (а. с. 201 - 204 у т. 6); - директора Ставищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_7, викладені у довідці від 20.11.2019, вих. №167, в якій повідомлено, що на другому поверсі адміністративного приміщення керівництвом колгоспу була виділена кімната для розміщення шкільної бібліотеки, яка функціонує по даний час; а також те, що у зв`язку з відсутністю у школі відповідних приміщень, актова зала адмінприміщення постійно використовується для масових шкільних заходів та тренувань (а. с. 187 у т. 6); - колишнього сільського голови ОСОБА_3 (працював на посаді з червня 1991 р. по квітень 2006 р.), викладені у посвідченій сільською радою заяві від 19.11.2019, в якій, серед іншого, зазначено, що Ставищенська сільська рада безоплатно користувалася трьома кімнатами правого крила другого поверху адміністративного приміщення, без укладення будь - яких угод щодо цього (а. с. 188 у т. 6). Як вбачається зі змісту зазначених вище пояснень, вони суперечать один одному в частині того, хто яким поверхом та кабінетами користувався, відтак не беруться апеляційним господарським судом до уваги, як і не беруться до уваги пояснення ОСОБА_3 , оскільки, як встановлено вище апеляційним судом, в матеріалах справи, містяться письмові заяви ОСОБА_3 від 28.10.2019 року та від 19.11.2019 року, які завірені секретарем сільської ради Корженко О.К. та зареєстровані в реєстрі за №39 та №40 відповідно, зміст яких відповідає тому, що сказано ОСОБА_3 в судовому засіданні місцевого господарського суду. Крім того, колегія суддів зауважує, що на виконання вказівок Верховного Суду судом першої інстанції правомірно взято до уваги, постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 20.06.2013 у справі №275/168/13-а, залишеною без змін ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 та Вищого адміністративного суду України від 10.04.2014, якою визнано протиправним та скасовано рішення виконкому Ставищенської сільської ради від 25.07.2012 № 95 "Про облік відповідно до жилого фонду та надання дозволу на виготовлення технічного паспорта, свідоцтва про право власності та інших документів, що посвідчують право власності на адміністративний будинок", яким доручено оформити свідоцтво про право власності на адміністративний будинок в с. Ставище, вул. Садова, 1 за територіальною громадою на праві комунальної власності (а. с. 211 - 217 у т. 1). Разом з тим, правомірно було взято до уваги постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 30.05.2011 у справі 2-а-274/2011, залишеною без змін ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 та Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012, якою скасовано рішення виконкому Ставищенської сільської ради від 21.05.2009 №55 "Про виготовлення технічної документації та видачу свідоцтва про право власності на адміністративний будинок" та встановлено, зокрема, що 2-х поверхове адміністративне приміщення по вул. Садова, 1 в с. Ставище на час прийняття вказаного оскаржуваного рішення перебувало та перебуває у користувача майном реформованого КСП "Полісся" - ФГ "Калина" згідно з рішенням загальних зборів співвласників майна реформованого колгоспу "Полісся" від 02.10.2003, яке ніким не оспорювалось і є дійсним (а. с. 28 - 32 у т. 1). Також, постановою від 19.06.2012 у справі №2/5007/56/11 Рівненський апеляційний господарський суд встановив, що фактично позивачу було передано лише перший поверх вказаного приміщення, оскільки 2-й поверх спірного адмінприміщення знаходиться у володінні та користуванні Ставищенської сільської ради з моменту його побудови 1967 року (а. с. 219 - 224 у т. 6). Суд апеляційної інстанції зауважує, що вказані обставини, встановлені судами, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України є преюдиційними. Стосовно зазначення в апеляційній скарзі того, що суд першої інстанції в рішенні безпідставно посилається на рішення зборів співвласників майна реформованого колгоспу «Полісся» від 24.03.2006 року, яке було визнано недійсним рішенням апеляційного суду Житомирської області від 13.03.2010 року, слід зазначити таке. Як убачається із оскарженого рішення, судом першої інстанції в описовій частині, з посиланням на рішення господарського суду Житомирської області від 01.07.2010 у справі №12/224-НМ було зазначено про рішення зборів співвласників майна реформованого колгоспу "Полісся" від 24.03.2006, лише в контексті встановлених обставин у справі №12/224-НМ. Крім того, вказане рішення зборів співвласників майна реформованого колгоспу "Полісся" від 24.03.2006 не було покладено в мотивувальну частину рішення. Разом з тим, посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року у справі №806/7198/13-а, вже вирішено питання щодо зобов`язання відповідача скасувати реєстрацію права власності за Ставищенською сільською радою, а саме відмовлено у позові, яке в цій частині було залишено без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року, а тому господарський суд повинен був закрити провадження у справі, оскільки є рішення суду, яке набрало законної сили, а саме постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року в частині скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, яке набрало законної сили 24 квітня 2014 року, є необґрунтованими виходячи із наступного. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Згідно із п. 3 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу. Разом з тим, судова колегія зауважує, що сторонами у справі №806/7198/13-а є позивач - фермерське господарство "Калина" відповідач - Реєстраційна служба Брусилівського районного управління юстиції, третя особа - Ставищанська сільська рада предмет спору - визнання протиправним та скасування рішення від 06 вересня 2013 року №5661146 та зобов`язання скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно. Сторонами у справі №906/941/17 є позивач - Фермерське господарство "Калина" відповідач 1 Брусилівська районна державна адміністрація (первісний відповідач -Реєстраційна служба Брусилівського РУЮ Житомирської області), відповідач 2 Ставищенська сільська рада предмет спору - визнання протиправним та скасування запису про реєстрацію права власності. Тобто сторони і предмет спору у даних справах не є ідентичними, що виключає можливість застосувати норми ст.ст. 175, 231 ГПК України. Крім того, у своїй постанові від 24.04.2014 року Житомирський апеляційний адміністративний суд залишаючи в силі постанову суду першої інстанції від 13.02.2014 року в частині відмови у скасуванні реєстрації права власності на нерухоме майно вказав, що суд не може зобов`язати відповідача прийняти рішення про зобов`язання скасування реєстрації права власності, оскільки це буде передчасним з огляду на встановлені колегією суддів обставини розгляду заяви голови ФГ "Калина" Старунського А.Ф.. За наведеного, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині. Також, твердження скаржника з приводу того, що суд першої інстанції у своєму рішенні посилається на письмові докази у справі, а саме на реєстр договорів купівлі-продажу майнових часток/паїв, однак вказаний доказ в порушення вимог ст. 80 ГПК України іншим учасникам справи не надсилався і таких доказів до суду позивач не надав, не береться судовою колегією до уваги, оскільки вказаний реєстр знаходиться в матеріалах справи (т.4, а.с. 62) і апелянт не був позбавлений можливості ознайомитися із вказаним доказом. За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дії державного реєстратора Брусилівського РУЮ щодо реєстрації права власності за Ставищенською сільською радою на адміністративне приміщення ( с . Ставище, вул. Садова, 1) та скасування державної реєстрації права власності за Ставищенською сільською радою на вказане адмінприміщення шляхом скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права на нерухоме майно: рішення держреєстратора Брусилівського РУЮ від 28.01.2013 №145485. Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи. Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 21.12.2019р. у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування. Витрати по сплаті судового збору, згідно із ст. 129 ГПК України, при відмові в задоволенні апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ставищенської сільської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 21.12.19р. у справі № 906/941/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 21.12.19р. у справі №906/941/17 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору залишити за апелянтом - Ставищенською сільською радою.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу №906/941/17 повернути до господарського суду Житомирської області. Повний текст постанови складений "14" квітня 2020 р. Головуючий суддя Миханюк М.В. Суддя Коломис В.В. Суддя Дужич С.П.