Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/2966/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2966/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичний осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Волкова Олександра Юрійовича на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Татаринов Д.В.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Волкова О.Ю., в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення до Переліку рахунків, за якими вкладники Публічного акціонерного товариства «БАНК «МИХАЙЛІВСЬКИЙ» мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, інформації про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів в сумі 63452,42 гривень по депозитному рахунку № НОМЕР_2 ; - зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Волкова Олександра Юрійовича включити інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), до Переліку рахунків, за якими вкладники Публічного акціонерного товариства «БАНК «МИХАЙЛІВСЬКИЙ» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), як про особу, що має право на відшкодування коштів у розмірі 63452,42 гривень по депозитному рахунку № НОМЕР_2 , для внесення даних щодо ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «БАНК «МИХАЙЛІВСЬКИЙ», які отримають кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є вкладником, оскільки з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 на його депозитний рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», 20.05.2016 перераховані грошові кошти у розмірі 63452,42 грн. Відповідач протиправно не включив позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що укладений позивачем 29.02.2016 Договір позики № 980-015-000195598 з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» без участі Банку, як повіреного, є двостороннім, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі, не є вкладом згідно із Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Законом України "Про банки та банківську діяльність". Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, зазначає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування відзиву позивач зазначає, що період з 01 жовтня 2008 року по 30 листопада 2010 року складає 21 місяць підряд. З підрахунку заробітної плати стаж позивача складає 426 місяців, отже може бути виключено з підрахунку заробітної плати 42 місяці. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, доводи відзиву на апеляційну скаргу, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29 лютого 2016 року між ОСОБА_1 (клієнтом), та ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» (банком) було укладено договір №980-015-000002710 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», за умовами якого ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з ініціативи позивача відкрив на ім`я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_3 у гривні, для зберігання грошей позивача і зобов`язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов згаданого договору та розпоряджень позивача, а ОСОБА_1 зобов`язався оплачувати послуги банку. Також, 29 лютого 2016 року між ОСОБА_1 (сторона 1) та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (сторона 2) укладено договір №980-015-000195598, за умовами якого позивач передав ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов`язався повернути ОСОБА_1 кошти та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених цим договором. За умовами договору: сума коштів склала 60000,00 грн.; строк користування коштами - не більше 91 дня; розмір процентів за користування коштами - ставка: 33,54% річних, що складає 27% річних після утримання податку з таких процентів; періодичність сплати нарахованих процентів - в кінці строку користування коштами або, у випадку дострокового повернення коштів, - не пізніше дня повернення коштів; ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» сплачує проценти і повертає кошти у безготівковій формі на рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬ КИЙ», код банку 380935. Днем закінчення строку користування коштами є 30 травня 2016 року. 29 лютого 2016 року позивач перерахував на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» № НОМЕР_4 в ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», код банку - 380838, грошові кошти у сумі 60 000 грн. з призначенням платежу «Переказ коштів згідно Договору №980-015-000195598 від 29/02/2016», що підтверджується квитанцією №QS716401. 19 травня 2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», на виконання умов договору №980-015-000195598, перерахував на поточний рахунок позивача № НОМЕР_3 кошти в розмірі 60 000 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-015-000195598 від 29 лютого 2016 року» та в розмірі 3 452,42 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-015-000195598 від 29 лютого 2016 року». 20 травня 2016 року між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» (банк) та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір №980-015-000245476 банківського вкладу «Перше знайомство», згідно з пунктом 1 якого вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти вкладника та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 у гривні, що відкривається банком на ім`я вкладника, і зобов`язується виплачувати вкладнику суму вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених цим договором та умовами розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в т.ч. умовами дистанційного банківського обслуговування ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ». Платіжним дорученням №5043295 від 20 травня 2016 року позивач ініціював перерахування грошових коштів у розмірі 63452,42 грн. з його поточного рахунку № НОМЕР_3 на депозитний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ». Постановою Правління Національного байку України №14/БТ від 23 травня 2016 року ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» віднесено до категорії неплатоспроможних банків. На підставі вказаної постанови, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 «Про за твердження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора». Листами відповідача від 21 вересня 2016 року №ЗГ1(К)/17909 та №ЗГ1(К)/17909/1 позивача повідомлено, що перекази коштів (транзакції) є нікчемними, а тому ОСОБА_1 не включено до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування. Представник ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», своїм листом від 21 березня 2019 року №3170004 повідомив ОСОБА_1 , що оскільки договір №980-015-000195598 від 29 лютого 2016 року укладено з боку позивача безпосередньо з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», без участі ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» як повіреного, вказаний договір не відповідає вимогам Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» за своїм суб`єктним складом, та немає правових підстав для включення інформації про ОСОБА_1 до реєстру рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до положень частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах. Приписами частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону визначено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону. За змістом положень частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено підстави, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16.07.2015 629-VIII, який набрав чинності 12.08.2015, частину 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Такі зміни були внесені до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», набули чинності і діяли станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин. Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про Національний банк України», може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку із віднесенням таких правочинів (в тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Однак, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому, прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016р. №1736-VІІІ, яким, внесені зміни до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"». Отже, з метою поширення гарантій Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на законодавчому рівні до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не відповідали поняттю вкладу згідно з чинними законодавством. Як встановлено судом, правочин щодо передачі позивачем ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» коштів (позики) та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до категорії проблемних. За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що кошти позивача відповідають критеріям, визначеним Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг», а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач - до вкладника. Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2019 у справі №823/1674/18 та від 04.03.2020 у справі №826/7638/17, такі висновки враховуються судом під час вирішення даної справи. Крім того, колегія суддів зауважує, що у постанові Верховного Суду від 21.12.2019 року у справі №823/1674/18, з посиланням на рішення у справі №826/20089/16, встановлено участь ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» у правовідносинах ТОВ "Інформаційно-розрахунковий центр" щодо залучення коштів в якості повіреного. Твердження відповідача щодо застосування до даних правовідносин пунктів 2, 7- 9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є помилковими, оскільки зазначені положення вказаного Закону до спірних відносин за участю ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» не застосовуються з огляду на те, що ці відносини врегульовано спеціальним Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг. За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки в силу частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені підстави щодо не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичний осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Волкова Олександра Юрійовича - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров