Постанова 4850 № 200/14617/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2020 року справа №200/14617/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохіна А.А. Гайдара А.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення військово цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя Хохленков О.В.) від 27 січня 2020 року у справі №200/13825/19-а (дата складання повного тексту рішення 27 січня 2020 року) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення військово цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення військово цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про визнання протиправною відмови у нарахуванні та виплати допомоги при народженні дитини; зобов`язання призначити та здійснити виплату державної допомоги при народженні дитини за її заявою від 29.11.2019 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року адміністративний позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення №б/н від 29.11.2019 року про відмову в призначені допомоги при народжені дитини, ОСОБА_1 ; зобов`язано призначити та здійснити виплату державної допомоги при народжені дитини на сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою від 29.11.2019 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що позивачу було відмовлено в призначенні допомоги на підставі того, що позивач звернувся не в термін, який встановлений ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та п.12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затв. постановою КМУ від 27.12.2001 року №1751. На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив розгляд справи проводити за його відсутністю. Відповідачем на адресу суду надіслано клопотання в якому просив розгляд справи проводити за відсутністю представника відповідача. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Позивач, є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 . Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції позивач та її дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є внутрішньо переміщеними особами (довідки від 28.11.2019 року № 1421-5000238728 та від 29.11.2019 року № 1421-5000239113). Судом встановлено, що позивач 15 травня 2017 року в місті Горлівка Донецької області народила дитину ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане Торецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 29.11.2019 року, актовий запис №413. 29.11.2019 року позивачка звернулась до відповідача з питання оформлення допомоги при народженні дитини, відповідно до Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми від 21 листопад 1992 року № 2811-XII. Під час прийому заяви від позивача, спеціалістом були надані роз`яснення, що на допомогу при народженні дитини позивач вже не має права. 29 листопада 2019 року вих. № 08/3-03775 позивачу було направлено повідомлення про відмову в наданні державної допомоги сім`ям з дітьми на адресу: АДРЕСА_1 , оскільки позивач звернулась до управління 29.11.2019 року пізніше ніж через дванадцять календарних місяців після народження дитини. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» № 2811-XII (далі Закон №2811-XII) встановлено, шо громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України, призначення і виплата якої здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад. Умови призначення і виплати державної допомоги та перелік документів, необхідних для її призначення, визначено цим Законом та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751). За приписами статті 11 Закону № 2811-XII для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається. Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 04 лютого 2009 року). Відповідно до пункту 12 Порядку № 1751, допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Позивач є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Із заявою про призначення допомоги при народженні дитини позивач звернувся 29 листопада 2019 року, тобто із пропуском 12 місяців після народження дитини. У той же час, статтею 8 Закону України Про охорону дитинства визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Згідно з ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Отже, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. В даному випадку відмова відповідача, в першу чергу, призводить до порушення інтересів дитини. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції відносно того, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької області, виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, а тому задовольнив позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо відмови у призначені допомоги при народженні дитини. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 226/318/17, від 06 лютого 2018 року у справі № 243/6956/1. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов, Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення військово цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі №200/14617/19-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі №200/14617/19-а - залишити без змін. Повне судове рішення складено 14 квітня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 14 квітня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін А.В. Гайдар