Постанова КЦС ВС № 487/6151/16-ц

Постанова Іменем України 08 квітня 2020 року м. Київ справа №487/6151/16-ц провадження №61-20844св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області про усунення перешкод у розпорядженні майном за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 15 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Данилової О. О., Коломієць В. В., Шаманської Н. О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області (далі - Заводський ВДВС) з позовом, у якому просив усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування постанови державного виконавця від 18 липня 2013 року (щодо арешту майна боржника) та постанов від 01 серпня 2014 року, 11 лютого та 12 лютого 2015 року (щодо стягнення виконавчого збору), закривши виконавчі провадження.

2. Позовна заява мотивована тим, що з 2012 року в провадженні Заводського ВДВС знаходились виконавчі листи, видані на підставі судових рішень, за якими ОСОБА_1 був боржником, а стягувачами - ОСОБА_2 (його батько) та ОСОБА_3 (його мати).

3. Постановою державного виконавця від 18 липня 2013 року у виконавчому провадженні, за яким стягувачем був ОСОБА_2 накладено арешт на все належне позивачу майно.

4. У виконавчому провадженні, стягувачем за яким була ОСОБА_3 , державним виконавцем винесені постанови: постанова від 01 серпня 2014 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 32 144 грн виконавчого збору; постанова від 11 лютого 2015 року про виділення в окреме провадження постанови в частині стягнення виконавчого збору у зв`язку з повернення виконавчого листа стягувачу; постанова від 12 лютого 2015 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору.

5. Постановою державного виконавця від 04 квітня 2014 року виконавче провадження, стягувачем за яким був ОСОБА_2 , було закрито у зв`язку з його виконанням, що, як вважає позивач, є підставою для скасування арешту майна боржника.

6. Постанови щодо стягнення виконавчого збору винесені у виконавчому провадженні, яке було відкрито за заявою особи, що не була уповноважена на вчиненні цих дій та мала психічні захворювання. В межах цього провадження будь-яких виконавчих дій не вчинялось, а виконавчий лист на суму боргу було повернуто за його ж заявою у зв`язку з заміною сторони виконавчого провадження.

7. Посилаючись на те, що арештом нерухомості та стягненням виконавчого збору порушено право власності, позивач просив позов задовольнити. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2017 року у складі судді Нікітіна Д. Г. позов задоволено частково. Скасовано арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, накладений постановою державного виконавця від 18 липня 2013 року у виконавчому провадженні. В іншій частині позову відмовлено.

9. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги про звільнення майна з-під арешту, є обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню, так як державний виконавець наклав арешт на все майно без визначення цього майна та його вартості, з огляду на ту обставину, що вартість будинку, на який на теперішній час накладений арешт, є значно більшою ніж 32 144 грн, суд дійшов висновку що діями державного виконавця був порушений принцип співмірності, тобто дотримання балансу між інтересами позивача та інтересами держави. Втручання в приватне життя, від якого захищає ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є обтяжливим, не було спрямоване на реальне виконання рішення, а відтак було безпідставним.

10. Відмовляючи в задоволенні вимог про скасування постанов від 01 серпня 2014 року, 11 лютого та 12 лютого 2015 року (щодо стягнення виконавчого збору), закриття виконавчих проваджень, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем вимог.

11. Додатковим рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2017 року з Заводського ВДВС на користь ОСОБА_1 стягнуто 458 грн судового збору. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

12. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просив скасувати додаткове рішення та рішення по суті спору в частині відмови в позові.

13. Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 15 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов залишено без розгляду.

14. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на апеляційному розгляді перебуває справа за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця (справа № 487/1833/13ц, апеляційне провадження № 22ц/784/2459/16), в якій предметом оскарження є ті ж самі постанови державного виконавця, тобто справа із спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а до того ж і розглянута у передбачений законом спосіб (в порядку розділу VІІ). Зазначені обставини є підставою для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 257 ЦПК України. Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції та задовольнити апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі доводів апеляційної скарги, скасував рішення суду першої інстанції в частині, яка не була предметом апеляційної скарги. Доводи інших учасників справи

17. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

19. Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду

20. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

21. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

22. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

23. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

24. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

25. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Фактичні обставини справи, встановлені судами

26. Позивачу ОСОБА_1 належать квартири за адресами: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 . 27. 18 липня 2013 року Заводським ВДВС був накладений арешт та заборону на відчуження на все майно боржника. 28. 09 квітня 2014 року головний державний виконавець Заводського ВДВС виніс постанову про повернення виконавчого документа, виділив в окреме виконавче провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника виконавчих витрат на проведення виконавчих дій. 29. 11 лютого 2015 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та виділення в окреме провадження про стягнення з боржника виконавчого збору. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

30. Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 просив усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування постанови державного виконавця від 18 липня 2013 року (щодо арешту майна боржника) та постанов від 01 серпня 2014 року, 11 лютого та 12 лютого 2015 року (щодо стягнення виконавчого збору), закривши виконавчі провадження.

31. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд апеляційної інстанції посилався на наявність у цьому суді справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

32. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

33. Тобто необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду

34. Згідно з частиною другою статті 119 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення із позовом у цій справі) позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

35. Таким чином, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

36. У свою чергу виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

37. При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

38. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

39. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

40. Залишаючи позовну заяву без розгляду в порядку пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України, апеляційний суд наведене не врахував, у повній мірі не визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами та помилково ототожнив пред`явлення позову з оскарженням дій державного виконавця. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

41. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

42. За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи апеляційним судом не встановлені, постанова суду апеляційної інстанції не може вважатись законною і обґрунтованою та в силу статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову апеляційного суду Миколаївської області від 15 лютого 2018 року скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. С. Висоцька Судді А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська