Постанова 4851 № 552/7037/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2020 р. Справа № 552/7037/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Катунова В.В. суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. за участю секретаря судового засідання Патової Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28.02.2020 (суддя Яковенко М.Л., 36034, м. Полтава, пров. Хорольський,6 ) по справі № 552/7037/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Темченко Людмили Сергіївни третя особа Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі за тестом позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Темченко Людмили Сергіївни (надалі за текстом - відповідач, головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Темченко Л.С., третя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, в якому просила визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову від 18.12.2019 № П-91-19 по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та закрити провадження в справі. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28.02.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Київського районного суду м. Полтави від 28.02.2020 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги заявник вказує, що вимоги припису № 73 від 22.07.2019 не виконані, оскільки будівельні роботи з будівництва гаража вже були виконані. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту ДАБІ у Полтавській області Темченко Л.С. під час проведення позапланової перевірки 22.07.2019 встановлено, що ОСОБА_1 в 2018 році виконано будівельні роботи з будівництва гаражу АДРЕСА_1 , за відсутністю відповідного документа, який дає право на виконання будівельних робіт, а саме без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, що є порушенням вимог частини 1 пункту 2 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №

466. За результатами перевірки позивачу ОСОБА_1 видано припис № 73 від 22.07.2019 з вимогою усунути порушення, виявлені під час проведення 22.07.2019 позапланової перевірки шляхом приведення об`єкта «Будівництво гаражу № 128, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 » до вимог містобудівного законодавства в термін до 22.09.2019 року. Для добровільного виконання вимог припису позивачу надано строк два місяці. 18.12.2019 головним інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Темченко Л.С. проведено позапланову перевірку виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22. .07.2019 року №

73. За результатами вказаної позапланової перевірки складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.12.2019 № 148 та протокол про адміністративне правопорушення від 18.12.2019 №11-102-19 за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. Вказані документи вручено позивачу під підпис. Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 18.12.2019 № П-91-19, винесеною головним інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Темченко Л.С., позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 гривень. Вважаючи протиправною оскаржувану постанову, позивач звернулася до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 188-42 КУпАП встановлено, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За правилами ч.1 ст.41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 23.05.2011р. №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Відповідно до п.5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Пунктом 17 Порядку №553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Як вказано в п.19 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Невиконання припису визнається адміністративним правопорушенням, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст.188-42 КУпАП). Як вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 не виконано вимоги Припису за №73 від 22.07.2019, а саме не отримано права на виконання будівельних робіт, що на думку суду є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того, матеріали справи свідчать, що Припис за №73 від 22.07.2019 своєчасно був отриманий позивачем, в установленому законом порядку оскаржений не був, а тому є чинним і обов`язковим до виконання. Доводи позивача, про те, що виконання вимог припису є неможливим , оскільки будівельні роботи з будівництва гаража вже виконані є безпідставним, з огляду на наступне. Статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. N 750), затверджено в тому числі і форму Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду. Той факт, що рішенням суду в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва було відмовлено, не може бути оцінено як підстава для звільнення позивача від адміністративної відповідальності. Щодо посилань позивача про порушення відповідачем строку притягнення останньої до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 38 КУпАП, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Відповідно п.7 Порядку №553, підставою проведення позапланової перевірки, є перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю. Правовими положеннями ч.1 ст. 38 Закону № 3038-VI встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Згідно п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійсняється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Таким чином, законодавцем прямо передбачено право відповідача, як суб`єкта владних повноважень встановлення факту виконання або не виконанням винесеного припису, шляхом проведення позапланової перевірки. В даному випадку, факт не виконання позивачем припису про усунення порушень від 22.07.2019 № 73, відповідачем встановлено 18.12.2019 року під час проведення позапланової перевірки. Таким чином, дія ст. 38 КУпАП, а саме: накладення адміністративного стягнення не пізніш як через два місяці, розпочалася саме з 18.12.2019 року. Так, 18.12.2019 головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Темченко Л.С. прийнято постанову № П-91-19 по справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції про правомірність винесення оскаржуваної постанови та що в діях головного інспектора будівельного нагляду Темченко Л.С. під час винесення оскаржуваної постанови не встановлено порушень положень КУпАП. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що приймаючи спірну постанову відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у відповідності до законодавчих приписів, а відтак дії по складанню постанови не можуть бути визнані незаконними. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 28.02.2020 по справі № 552/7037/19 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов