Постанова Дніпровський апеляційний суд № 182/5331/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3771/20 Справа № 182/5331/19 Суддя у 1-й інстанції - Багрова А. Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М., суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. секретар судового засідання - Чубіна А.В. сторони справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - Червоногригорівська об`єднана територіальна громада, Нікопольська районна державна адміністрація, розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року, ухваленого суддею Багровою А.Г. в місті Нікополі Дніпропетровської області, відомості про складання повного тексту рішення відсутні, В С Т А Н О В И В: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Червоногригорівської об`єднаної територіальної громади, Нікопольської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельний пай. В мотивування заявлених вимог зазначає, що з 15.04.1982 року по 10.06.1995 року працювала в колгоспі імені Крейсера «Аврора». З 10 червня 1996 року по 13 лютого 2000 рік працювала в перейменованому КСП«Аврора». Вважає, що має право на земельний пай, оскільки її, як члена КСП, було включено у список, доданий до державного акту на право колективної власності на землю. Нікопольська районна державна адміністрація у 2019 році відмовила їй у видачі сертифіката на землю, оскільки її виключено зі списків колгоспу 10.06.1995 року, до отримання державного акту про право колективної власності на землю. Просить суд: визнати за нею право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Крейсера «Аврора», площею 3,89 умовних кадастрових гектар, зобов`язати Нікопольську районну державну адміністрацію видати їй сертифікат на пай та зобов`язати Червоногригорівську об`єднану територіальну громаду виділити із земель комунальної власності у натурі (на місцевості) земельний пай площею 3,89 умовних кадастрових гектар. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального законодавства, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В мотивування доводів апеляційної скарги зазначила, що працювала в КСП, включена в список додаток до державного акту на право колективної власності на землю, чим визначено її право на пай. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Суд першої інстанції з`ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі можна визнати законним і обґрунтованим. Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Між сторонами виник спір стосовно наявності у позивача права на (пай) частку земельної ділянки, що розташована на території Червоногригорівської об`єднаної територіальної громади, як члена КСП «Аврора». Ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент розпаювання земель, на час отримання Акту 13 жовтня 1995 року, позивач ОСОБА_1 не працювала в КСП, не була його членом, тому не має право на отримання земельної частки паю. Колегія суддів погоджується з висновками суду з наступних підстав. Судом встановлено, що згідно записів, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 з 15.04.1982 року прийнято в члени колгоспу «Аврора» Нікопольського району. Звільнена 10 червня 1995 року за власним бажанням. Виключена з членів колгоспу. (а.с.4,5). Прийнята ОСОБА_1 в КСП ім.крейсера «Автора» 08 вересня 1996 року та в подальшому звільнена 13 лютого 2000 року (а.с.5,7). Відповідно до рішення Придніпровської сільської ради № 47 від 09 серпня 1995 року, колективному сільськогосподарському підприємству ім. крейсера «Аврора» 13.10.1995 року видано Державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 (а.с.10). Додатком 1 до Державного Акту є список громадян членів КСП «Аврора», в якому ОСОБА_2 . ОСОБА_3 міститься під номером (а.с. 11). Згідно Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року за № 720/95, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Згідно із п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 06.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства» передбачено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного Кодексу, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Посилання позивача на включення її до списку членів КСП «Аврора», як право на отримання паю, спростовуються матеріалами справи. Отже, на момент розпаювання земель КСП «Аврора» та видачі державного акта на право колективної власності на землю 13 жовтня 1995 року ОСОБА_1 не була членом КСП, оскільки не працювала. Звільнена 10 червня 1995 року та виключена з членів колгоспу, у зв`язку з чим, вона не набула права на отримання земельної частки (паю). Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, вважає його вірним. Колегія суддів вважає недоведеними посилання апелянта про підтвердження членства ОСОБА_1 в КСП «Аврора» на час розпаювання, оскільки дані посилання спростовані матеріалами справи. Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повне судове рішення складено 10 квітня 2020 року. Головуючий: Судді: